На Землі проживає понад 7,5 млрд людей різних національностей. Про деякі народи ми знаємо зі школи, але у світі є величезна кількість народів, чиє походження та культура залишаються таємницею не лише для нас, а й для вчених. Тим більше що сучасна цивілізація сприяє асиміляції, тому деякі народності просто зникають.
Бороро
Бороро — стародавній індіанський народ, який нині проживає на території Болівії та Бразилії. Корінних бороро залишилося менше 3 тис. У них є своя мова – вадару, але основна маса бороро говорить португальською. У цьому рівень грамотності становить менше 30 %. Бороро займаються полюванням, землеробством та вирощують кукурудзу, маніок, рис.
Унікальною особливістю цього народу є той факт, що у всіх бороро однакова група крові. Таким чином, кожен із них може стати донором своєму одноплеміннику.
Туареги
Туареги – це народ групи берберів у Малі, Нігері, Буркіна-Фасо, Алжирі та Лівії. При цьому вони дуже відрізняються від інших народів Африканського континенту. Ще у VIII столітті туареги перейшли до кочового способу життя за Сахарою та прилеглими до неї країнами, зберігши свою мову та культуру.
У них дуже незвичайні традиції, зокрема, це чи не єдиний народ, у якому не жінки, а чоловіки зобов’язані прикривати обличчя тканиною. Справа в тому, що туареги вірять, що духи чужинців можуть нашкодити їм, тому чоловіки мають носити спеціальну накидку скрізь, навіть удома.
А ще цей народ носить одяг кольору індиго, який забарвлює шкіру в блакитний відтінок. Тому в Африці їх називають сині люди.
Цигани
Мабуть, один із найдавніших та загадкових народів світу. Досі вчені не мають єдиної думки про те, звідки походять цигани. Є версія, що їхня батьківщина — Індія. До цього циган відносили до єгиптян, бо цигани теж вміли бальзамувати тіла. А ще карти Таро, які вважаються останнім осколком культу єгипетського бога Тота, що зберігся, були привезені в Європу саме циганами. До речі, у багатьох знаменитостей є циганське коріння: від Елвіса Преслі та Рити Хейворт до Пабло Пікассо.
За найпоширенішою версією, що ґрунтується на аналізі запозичених слів у мові циган, їхні предки провели близько 400 років у Персії, перш ніж просунулися на територію Візантії. Після падіння Візантійської імперії цигани почали мігрувати до Європи. Причому, судячи з письмових європейських джерел, першими туди прибули справжні авантюристи, які займалися ворожінням та чаклунством.
Ісландці
Здавалося б, з походженням цього народу все ясно: Ісландію в ІХ столітті стали заселяти вікінги, що прибули з Норвегії, а ще острів мав тісні зв’язки з Данією. Отже, ісландці — ті самі скандинави. Багато генетичних досліджень підтверджують цей висновок, додаючи, що серед засновників Ісландії були також вихідці з Ірландії та Шотландії.
А ще одне дослідження генетиків виявило інших предків жителів острова — американських індіанців. Згідно з роботою іспанських та ісландських учених, першим корінним американцем, який прибув до Європи, можливо, була жінка, привезена до Ісландії вікінгами понад 1 тис. років тому. Вона залишила потомство і деякі корінні жителі острова є носіями її ДНК.
Вірмени
Вірменів називають одним з найдавніших народів, що нині живуть. Згідно з найпоширенішою теорією, як етнос вірмени сформувалися між XIII і VI століттями до н. е. на території Вірменського нагір’я, а їх предками були урарти, хурріти та лувійці. За іншою версією, вірменська мова має спорідненість як з грецькою, так і з індоіранською мовами, а отже, була єдина вірмено-греко-індоіранська спільність. Прихильники цієї гіпотези вважають, що Вірменське нагір’я — батьківщина праіндоєвропейської мови, від якої походить більшість сучасних мов.
Цікаво, що типовою вірменською зовнішністю зазвичай вважають темне волосся і карі очі. Однак деякі дослідники вважають, що раніше багато вірмен, особливо в гірських районах Західної Вірменії, були блондинами зі світлими очима. Сьогодні світлі очі та волосся здебільшого зберегли вірмени Амшена в сучасній Туреччині, а також вірмен-блондинів можна зустріти у самій Вірменії.
Бербери
Бербери – етнічна група, яка проживає в Північній Африці, зокрема в Марокко, Алжирі, Тунісі, Лівії. У багатьох із них світла шкіра і блакитні очі, і вчені з давніх-давен питали: як ці племена потрапили на Африканський континент?
За деякими версіями бербери мають європейське походження. На цю думку наштовхує той факт, що мова цього народу схожа на мови кельтської групи. Генетики підтверджують, що перші поселенці, які посіли Ірландію, генетично ідентичні берберам. А отже, як не крути, у двох, здавалося б, різних народів є спільне коріння.
Татари
У предки татарам записують, мабуть, всі кочові та осілі племена, які робили набіги на Стародавню Русь: половців, печенігів, булгар, хозар і, звісно, татаро-монголів. З приводу останніх дуже сумніваються генетики: вони знайшли мізерно мало генів ординців у сучасних татар.
Взагалі аналіз ДНК показує, що в основних регіональних групах татар (поволзькі, сибірські і кримські) немає спільних предків, тобто це різні народи. Наприклад, у поволжців у крові поширений фінно-угорський елемент, а сибірців виявилися родичі серед народів Західного Кавказу і навіть Крайньої Півночі.
Парси
Цей народ проживає на заході Індії та сповідує зороастризм. Це найбагатша і найосвіченіша громада в країні. Парси створили першу фондову біржу Індії, перший сталеливарний завод, перший університет, першу громадську лікарню, газету, друкарню та навіть кіностудію.
Легенди свідчать, що цей народ утік із Ірану через те, що йому забороняли сповідувати свою релігію. Парсам дозволили залишитися в Індії за дотримання трьох правил: вони повинні говорити місцевою мовою, дотримуватися місцевих шлюбних звичаїв і не носити зброї. З того часу парси досить гармонійно інтегрувалися до спільноти індійців, але їх відрізняють віросповідання та особливі традиції.
Генеалогічні дослідження походження парсів дали неоднозначні результати. Одне говорить про те, що цей народ зміг зберегти своє перське коріння, уникаючи змішаних шлюбів з місцевим населенням. Інше стверджує, що в їхній ДНК набагато більше від індійців, ніж від іранців. Дослідження 2017 року показало, що парси генетично ближчі до іранців епохи неоліту, ніж до сучасних.
Гуцули
Про значення слова «гуцул» досі точаться суперечки. Одні вчені вважають, що етимологія слова перегукується з молдавським «гоц» чи «гуц», що означає «розбійник». Інші припускають, що до слов’янського «кочував», що означає «пастух». На думку культуролога Олега Гуцуляка, етнонім цього народу походить від осетинського (сарматського) «гіццил» – «малий, молодший».
Походження таємничих гуцулів не дає спокою вченим. За однією з найпоширеніших версій, цей народ — нащадки білих хорватів — східнослов’янського племені, що мешкав на околицях Карпат. Однак гуцули так сильно відрізняються від інших слов’янських народів, що виникла спокуса пошукати їхні витоки в іншому місці. Так, є теорія, що вони мають румунське і навіть тюркське коріння. За іншою версією, цей народ походить від готів і сарматів, так що родичами гуцулів цілком можуть виявитися осетини.
Буріші
Буріші, яких ще називають «народ Хунза», живуть на північних територіях Кашміру. Ходить міф, що вони живуть більше 100 років і вирізняються міцним здоров’ям. Насправді, ці чутки поширює місцевий правитель. Середня тривалість життя бурішів становить лише близько 50 років, і богатирським здоров’ям вони, на жаль, похвалитися не можуть.
Тим не менш, народ Хунза привертає увагу вчених з усіх континентів. Справа в тому, що їхня мова не схожа на жодну у світі. Дослідники знаходили деяку подібність буріської та кавказьких прислівників; подібність із французькою мовою в системі рахунку та цифр, а також ряд прізвищ та слів, що нагадують угорські. Є навіть теорія, що буріші та угорці — родичі: і ті, й інші можуть походити від гунів.
Гагаузи
Гагаузи – тюркомовний народ, який живе в серці Європи – на Балканах. І вчені досі не можуть зрозуміти, хто вони та як там опинилися. Одні дослідники припускають, що гагаузи – нащадки печенігів, інші вважають їх предками турків-сельджуків, треті – болгар. Дехто припускає, що тюркська мова була запозичена, а предки цього народу — корінне населення Балкан. І навіть генетики не можуть допомогти: в одній вибірці у гагаузів виявилося балканське коріння, в інших — тюркське.
Калаші
На північному заході Пакистану, на кордоні з Афганістаном, високо в горах проживає унікальний і загадковий народ — калаші, який відрізняється від типових мешканців тих місць через свій зовнішній вигляд. Природа нагородила їх ознаками арійської раси: світлими очима, волоссям та шкірою. На сьогодні калашів налічується не більше 6 тисяч людей.
Їхнє походження — одна з дивовижних етнографічних загадок планети. На 20% генотип калашів відповідає групі R1а, тобто слов’янській, їхня мова наполовину заснована на стародавньому санскриті, а їх традиції, одяг та звичаї дуже схожі з балканськими народами. Ось така ядерна суміш і саме тому суперечки тривають і сьогодні. Калаші зберегли свою унікальну зовнішність, тому що вони уникали асиміляції з місцевим населенням.
