Косметичні примхи минулого переживають справжнє відродження. Коли здається, що сучасна б’юті-індустрія спробувала вже все, з глибин історії спливають ідеї, з яких здувають пил і знову пускають у хід. Від дивного бабусиного рецепта краси до головного тренду косметичної індустрії – всього кілька століть (або тисячоліть) і хороший піар!
Супер-довгі нігті
«Мої нові супер-довгі зелені нігті-стилети»
У Стародавньому Китаї довгі нігті були не просто прикрасою – вони слугували візитною карткою соціального становища. Представники знаті відрощували нігті довжиною до 15 сантиметрів, демонструючи, що не займаються фізичною працею.
Ця мода досягла свого піку в епоху династії Цин (1644-1912), а головним трендсеттером того часу була імператриця Цисі. Для того, щоб зберегти нігті, вдень імператриця носила дорогоцінні золоті накладки, а вночі – чохольчики з яскраво-жовтого атласу. Ціла команда слуг несла відповідальність за б’юті-рутину імператриці. Її ранок починався з ванночок для рук із трав’яних відварів. Після належав гігієнічний манікюр, а також оновлення покриття. З чуток, імператриця навіть обрізки своїх нігтів викидати не дозволяла, а зберігала їх у нефритовій скриньці.
«Оновила нігті – тепер вони різнокольорові»
Сьогодні супер-довгі нігті переживають друге народження, але тепер це не прерогатива аристократії, а зухвалий тренд. Завдяки сучасним матеріалам (акрилу, біогелю і полігелю) можна наростити нігті будь-якої довжини і форми: від строгих квадратів до екстремальних «стилетів». Що довші нігті – то більше й поле для експериментів із дизайном! Щоправда, у сучасних панянок уже немає слуг, і в побуті їм доводиться знаходити хитромудрі лайфхаки, щоб зберегти розкішну довжину.
Гоління та епіляція обличчя у жінок
Історія жіночої депіляції обличчя налічує тисячоліття. Вважається, що ще в Стародавньому Єгипті жінки практикували шугаринг – видаляли небажані волоски на обличчі сумішшю з цукру і води. В епоху Відродження Королева Єлизавета I ввела в моду завищену лінію росту волосся, для створення якої знатні дами вискубували волосся на лобі і навіть видаляли брови. А у вікторіанській Англії і зовсім виготовляли суміші для депіляції з вмістом миш’яку. Перевіряли їхню готовність, зануривши в суміш пташину пір’їнку. Перо облазить – значить, працює!
У наш час ця практика відродилася в салонній косметології під назвою «дермапланінг» – під час процедури не тільки видаляють пушок, а й знімають скальпелем верхній ороговілий шар шкіри. Сміливі б’юті-блогери і зовсім вдаються до домашнього гоління – наносять на обличчя спрей, що підкреслює кожну волосинку і проходяться бритвою.
Роблять це все з метою того, щоб обличчя стало гладким і сяючим, як яєчко, а тональні засоби ідеально на нього лягали. Щоправда, ефективність дермапланінгу та гоління поки що не має достатніх наукових доказів, а от ефект від тридінгу гідно оцінили навіть науковці. Це техніка, широко відома в Азії, за якої волосся з обличчя вискубували ниткою, скрученою особливим чином. Зараз її, зокрема, активно використовують майстри з оформлення брів.
Використання слизу равликів у косметології
Ще в Стародавній Греції та Китаї слиз, що виділяється равликами, вже був відзначений як засіб, що благотворно впливає на шкіру. Пліній Старший згадував, що він допомагає загоювати опіки. У середньовічній Європі аптекарі виварювали равликів для створення зволожувального засобу від почервоніння шкіри. Однак справжню революцію равликова косметика зробила в 1980-х, коли фермери, які вирощували виноградних равликів для ресторанів, виявили, що їхня шкіра менше страждає від порізів і швидше загоюється.
Сьогодні слиз равлика для краси шкіри активно використовують у корейських косметичних засобах. Дослідження показали, що муцин равлика містить гіалуронову кислоту, гліколеву кислоту, пептиди та антиоксиданти, які прискорюють регенерацію, зменшують запалення та мають антивіковий ефект.
Для виробництва сироваток із муцином равликів «доять», висаджуючи їх на спеціальну сітку, а потім повертають назад у будиночки для відновлення. Однак захисники тварин критикують цю індустрію, стверджуючи, що навіть у таких умовах молюски відчувають стрес. У відповідь деякі бренди перейшли на рослинні та синтетичні аналоги.
Нарощені та накладні вії
Хоча лінію росту вій підкреслювали ще в Стародавньому Єгипті, але індустрія штучних вій повноцінно зародилася тільки на стику XIX і XX століття. Тоді ця процедура була в руках виготівельників перук – вони створювали накладні вії з шовку та людського волосся, приклеєного на підкладку. За словами газет кінця ХІХ, існувала вже й процедура нарощування вій: їх у Франції пришивали просто до повіки.
Спочатку накладні вії мали масивний і неприродний вигляд, і були придатні тільки для сцени або кіно. Але трохи пізніше підкладка стала тонкою і майже непомітною – її виготовляли з висушеного плавального риб’ячого міхура. Для приклеювання таких вій дами відвідували салони краси – самостійно це було зробити не так-то просто. До всього іншого, їх доводилося регулярно завивати спеціальним керлером, щоб створювати правильний вигин. До наших днів цей інструмент дійшов практично без змін.
Сучасні методики нарощування досить схожі зі своїми попередниками, але вони набагато безпечніші. Зараз вії приклеюють до своїх, рідних. Видів вій для приклеювання і нарощування – безліч: будь-якого кольору, довжини і вигину. І виготовляють їх уже далеко не з людського волосся, а з синтетичних матеріалів або хутра норки. До речі, кілька років тому соцмережі захопив цікавий тренд – накладні вії клеїли не поверх власних, а знизу.
Бодяга і спікули
Слово «бодяга» знайоме всім, кому хоч раз доводилося зводити зі шкіри синці за допомогою однойменного аптечного крему. Але ось те, чим є ця загадкова «бодяга», знають далеко не всі. Це – прісноводна губка, і з давніх часів вона відома як народний засіб від шкірних захворювань. Їй знаходили застосування вже в Стародавньому Китаї! А слов’янські модниці навіть використовували порошок із губки для рум’янцю. Для цього губку сушили, розтирали і наносили на шкіру, спричиняючи мікротравми, які стимулювали оновлення клітин.
У наш час непрезентабельна губка засяяла в новому світлі – косметика зі спікулами б’є всі рекорди продажів. Спікули – це найдрібніші голочки, з яких якраз і складаються тіла губок. Косметика з їхнім вмістом дає змогу стимулювати оновлення клітин, вироблення колагену і донести активні речовини в глибокі шари шкіри.
Мода циклічна, і навіть найдивніші б’юті-практики рано чи пізно повертаються – щоправда, в більш безпечних варіаціях. Головне пам’ятати, що не всі історичні методи варто повторювати бездумно, і завжди консультуватися з фахівцями перед експериментом!
