Коли йдеться про Ренесанс, на думку спадають шедеври Мікеланджело і Леонардо да Вінчі, а сама епоха асоціюється з розквітом культури та гуманізму. Але деякі факти про життя людей на той час змушують сумніватися, чи це так.
- Жіноча краса була постійним предметом суперечок та обговорень, і зрештою стала обов’язком кожної жінки, навіть якщо природа обділила її привабливістю.
- Життя жінок у Флоренції було несолодким. Французький мандрівник, побувавши у цьому місті, написав: «Жінки тут замкненіші, ніж у будь-якій іншій частині Італії; вони бачать світ лише через маленькі отвори у вікнах».
- За іншою інформацією, жінкам заборонялося навіть виглядати у вікно, щоб не спокушати випадкових перехожих на вулиці.
- Оскільки головним завданням жінок було бути красивими, їм заборонялося грати на духових інструментах: це спотворювало риси обличчя. Натомість жінкам пропонувалося освоювати струнні, наприклад лютню.
- Справжніми красунями вважалися володарки білявих локонів та карих очей. Жінки намагалися досягти цих стандартів, дотримуючись порад і рекомендацій з «Трактату краси». Вони освітлювали волосся досить дивними засобами: грудним молоком, змішаним із шафраном або настоєм із золи, імбиру та алюмінієвої стружки.
- Для зміни кольору райдужки відчайдушні модниці закапували в очі чорнило.
- Один із головних шедеврів Ренесансу — «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі — перебуває у поганому стані через любов великого живописця до експериментів. Замість того, щоб нанести фарбу на вологу штукатурку, як завжди і робилося при створенні фрески, метр вирішив створювати «Таємну вечерю» на сухій стіні. У результаті фарба почала відшаровуватись, і Леонардо довелося виправляти свою роботу ще до того, як та була закінчена. Можливо, у тій «Таємній вечорі», що ми бачимо сьогодні, від оригіналу не лишилося майже нічого.
- Іконою стилю епохи Відродження був Генріх VIII, який увів у моду взуття із квадратними носками. При цьому він суворо регламентував тренд, видавши наказ, що обмежував ширину носка 6 дюймами (15,24 см).
- Ще один винахід епохи Відродження – це морозиво. Сім’я Медічі оголосила конкурс на найнезвичайнішу страву, в ній переміг флорентійський продавець курчат, який представив до двору знаменитого сімейства заморожений десерт. Приблизно водночас ще один флорентієць – придворний Бернардо Буоналетті – організовував свято на честь прибуття іспанських гостей. Він ставив театралізовані вистави та запускав феєрверки, але найголовніше — приготував крем зі смаком бергамоту, лимонів та апельсинів, охолоджений сумішшю власного винаходу.
- Знаменита галерея Уффіці насправді замислювалася аж ніяк не як музей. По суті це був офісний центр Флоренції. Власне, «уфіці» і перекладається як «офіси».
- Знаменитий римський Колізей в епоху Відродження служив промисловим будинком. У XVI столітті його планували перетворити на фабрику з виробництва вовни, але цей процес призвів би до руйнування більшої частини. І натомість 1594 року у будівлі збудували невеликий завод із виробництва клею. А до кінця XVII століття стародавній стадіон перетворився на звалище.
- Саме в епоху Ренесансу з’явилася фешен-тенденція відкривати світові те, що приховано під одягом. А все завдяки англійським законам про розкіш, які наказували простолюдинам мати одноколірний гардероб. Щоб урізноманітнити свої монотонні костюми, ті вигадали робити на них розрізи, демонструючи тим самим нижній шар одягу, розфарбований яскравими кольорами.
- Спеціальності хірурга та перукаря були різними гранями однієї професії. Одні й самі майстри могли і зуб вирвати, і волосся постригти.
- При цьому лікарі доби Відродження почали робити пластичні операції. У той час дуелі та хвороби могли суттєво зіпсувати чоловічу зовнішність, але хірурги були здатні це виправити. Вони проводили ринопластику, пересаджуючи шматок шкіри з передпліччя на перенісся. Саме завдяки умільцям Ренесансу багато знаменитостей сьогодні можуть похвалитися точеними носами.
- Манери поведінки, в тому числі і за столом, були зібрані в «Галатео», книзі правил етикету, написаній видатним культурним діячем того часу Джованні Делла Казою.
- Вже були винайдені виделки, але їсти за столом, як і раніше, воліли руками.
- А ось пускати гази під час гуляння не заборонялося. Якщо не було можливості відійти від столу, дію пропонувалося замаскувати кашлем.
- Зате чіпати чи нюхати чужу їжу, пропонувати комусь свою недоїдену страву чи макати хліб у залишки супу розцінювалося як хамство.
