Часто уявлення про ті чи інші історичні події та особистості ми отримуємо завдяки художнім фільмам. Однак завжди треба пам’ятати, що кіношники намагаються зробити кіно насамперед красивим і цікавим, а потім — достовірним. А тому в наших головах зберігається багато невірних і часом абсурдних знань про минуле.
Калігула був божевільним
Якщо вірити екранізації 1979 року, Калігула був настільки божевільний у своїх наказах, що одного разу змусив армію атакувати море. Насправді ж, морська подія і справді була, але вона мала швидше метафоричний характер. Калігула був сатириком, тому подібними наказами створював собі таємничий імідж.
У Середньовіччі люди вірили, що Земля плоска
Ілюстрація з «Латинського кодексу», XII століття, зображує кулясту Землю.
Іноді можна почути думку, що Христофор Колумб здійснив свою подорож, щоб довести, що Земля має форму кулі. Насправді на той час люди були чудово обізнані, що наша планета не плоска. І знали це ще з часів Античності.
Ще IV столітті до нашої ери Піфагор, а потім Аристотель і Евклід писали про Землю як сферу. Птолемей у своїй “Географії” вважав, що наша планета має форму кулі. Праця була написана за 1300 років до відплиття Колумба і була довідником, на який орієнтувався легендарний португальський мореплавець. А головним питанням, на яке хотів відповісти мандрівник, була не форма Землі, а площа океану, який він хотів перетнути.
Сукні зі шнурівкою були з металевими люверсами
Шнурівка – невід’ємна частина середньовічного костюма, як чоловічого, так і жіночого. І у кіно костюмери часто використовують цей елемент одягу. Але металеві люверси, в які простягається шнурок, були винайдені тільки в XIX столітті. До цього майстри швейної справи “обмітали” отворами нитками.
Марія-Антуанетта одного разу сказала: «Нехай їдять тістечка»
Вважається, що Марія-Антуанетта була дуже марнотратною, при цьому цинічною і байдужою до чужих бід. Саме їй приписують фразу «Нехай їдять тістечка» у відповідь на повідомлення про те, що її підданим не вистачає хліба. З тим, що королівські витрати були непомірно великі, історики згодні, а з тим, що Її Величність могла вимовити такі обурливі слова, ні.
Автор біографії Марії-Антуанетти Антонія Фрейзер вважає, що ця цитата була б зовсім нехарактерною для французької королеви — розумної жінки, яка допомагала бідним, щедро жертвуючи на благодійні цілі. У цьому фрази на кшталт «Нехай їдять тістечка» приписувалася й іншим історичним особистостям. Наприклад, Марії-Терезії, іспанській принцесі, що вийшла заміж за короля Людовіка XIV у 1660 році.
Джеймс Кук відкрив Австралію
Багато хто ще зі школи пам’ятає, що капітан Джеймс Кук відкрив Австралію. Насправді, європейці знали про існування цього континенту і раніше. Перша відома висадка на берег Австралії відбулася в 1606 – це зробив голландський мореплавець на ім’я Віллем Янсзон.
У тому ж році іспанський дослідник Луїс Ваес де Торрес проплив через протоку, яку пізніше назвали його ім’ям. Після цього 29 мореплавців з Нідерландів досліджували західне та південне узбережжя Австралії у XVII столітті та назвали континент Новою Голландією. І лише 1770 року Джеймс Кук наніс на карту східне узбережжя Австралії.
У середньовічному замку погано пахло
І в шкільних підручниках, і в багатьох фільмах Середньовіччя описують як похмуру епоху, під час якої панували антисанітарія та неприємний запах. Насправді люди того історичного періоду ретельно стежили за гігієною. Представники знаті регулярно приймали ванну, причому часто купалися у відварах трав, а потім поливалися рожевою водою.
Містяни ходили до громадських лазень. До XIII століття у Парижі можна було знайти понад 32 такі купальні. Навіть у невеликих містах були лазні — часто вони відкривалися при пекарнях, які використовували для нагрівання води тепло, що виходить від печей.
Фараони Стародавнього Єгипту мали чудові фігури
Фараони Стародавнього Єгипту зображалися підтягнутими та жилистими. Але насправді у багатьох із них була зайва вага, часто пов’язана з проблемами зі здоров’ям (наприклад, з діабетом). Це було наслідком розкішного способу життя та непоміркованості при споживанні їжі. Легендарна правителька Хатшепсут була болісно огрядною і лисіючою, тоді як навіть її саркофаг намагається переконати нас у тому, що жінка була струнка.
Рим був найбільшим культурним центром доби Відродження
Епоха Відродження асоціюється з італійським мистецтвом, тому багато хто вважає, що центром культурного життя на той час був Рим. Поспішаємо розчарувати — Вічне місто тоді було не в найкращій формі. У 1309 році Папа Римський переніс свою резиденцію на південь Франції, і один з головних культурних центрів світу почав занепадати. У розпал епохи Відродження населення Риму впало до найнижчого рівня: всього 10 тисяч жителів мешкало у місті, яке колись було домом для мільйона людей.
Да Вінчі – прізвище великого Леонардо
Насправді геніальний живописець не мав прізвища, принаймні у сучасному сенсі цього терміну. “Да Вінчі” означає просто “(родом) з містечка Вінчі”. Повне його ім’я – Leonardo di ser Piero da Vinci, тобто “Леонардо, син пана П’єро з Вінчі”.
Ніндзя носили чорне та віртуозно володіли бойовими мистецтвами
Завдяки коміксам та кінематографу ми звикли вважати ніндзя неперевершеними майстрами бойових мистецтв. Битися вони, звичайно, вміли, але основним їх завданням було далеко не це, а шпигунство, тому у відкритий бій вони вступали рідко, воліючи діяти нишком.
Якби в реальному житті ніндзя носили чорний одяг, їх було б досить легко впізнати, тому їхній зовнішній вигляд міг бути зовсім різним. Наприклад, вони могли переодягнутися в жіночу сукню, як на картинці вище. Часто вони носили фермерський робочий одяг темно-синього кольору, який, як вважалося, відлякував гадюк.
Жанна д’Арк була бідною пастушкою
В історії легендарної Жанни д’Арк чимало темних моментів, починаючи з її імені. Сама дівчина не називала свого прізвища, представляючись Жанною Дівою. Багато вчених стверджують, що написання прізвища героїні через апостроф неправильне, і насправді правильно писати Дарк. Інші вважають, що саме звичне написання є вірним і воно вказує на шляхетне походження Орлеанської діви, розвінчуючи міф про те, що вона була простою селянкою. По суті, вона була багатою.
З великою ймовірністю справжнім прізвищем Жанни могло бути прізвище її мами — де Роме, тому що в регіоні, де народилася національна героїня Франції, незаміжніх дівчат було прийнято називати по дівочому прізвищу мами.
А ще у Орлеанської діви був аж ніяк не ангельський характер, вона часто була навіженою і досить неприємною у спілкуванні. Вона скандалила зі своїми соратниками і часто псувала кров владним покровителям. Володіла Жанна й мистецтвом тролінгу. Коли на суді священик із сильним регіональним акцентом запитав, якою мовою з нею говорять голоси, дівчина відповіла, що французькою, причому володіють нею набагато краще, ніж її нинішній співрозмовник.
До слова фільмі 1999 року «Жанна д’Арк». Після ролі Орлеанської діви Міллу Йовович чекав колосальний успіх. Ця робота входить до числа знакових у фільмографії актриси.
