Жінки терпіли у всі часи, і зараз їм буває досить нелегко, хоча вони й мають набагато більше прав і свобод, ніж раніше. Однак були періоди, коли прекрасній половині доводилося дуже несолодко. Хоча, мабуть, правильно назвати це одним великим періодом, періодом негараздів і утисків.
Відомо, що жінок часом навіть не рахували за людей, експлуатували як могли, принижували і використовували без будь-якої можливості реваншу: щастило лише аристократкам, але й вони підкорялися суворим династичним правилам. Чоловіки ж «відривалися по-повній» і вигадували про жінок будь-яку «фігню», причому цілком серйозно. Ось можете переконатися!
Наприклад, Гіппократ, прабатько і світоч відомої нам медицини був цілком серйозно впевнений, що жіноча матка може «блукати» по тілу з власної злої волі і сіяти в ньому хаос. Мабуть, щось і десь у Гіппократа пішло не так.
У минулому люди були переконані — якщо жінка дивиться на потворні чи негарні речі під час вагітності, то й дитина буде негарною чи потворою. Словом, генетика, давай, до побачення!
Римляни теж відзначилися. Пліній Старший, наприклад, вважав, що жінка в період менструації знищує все навколо: “Вино скисає, зерно не може прорости, плоди обсипаються, дзеркала каламутніють, зброя тупиться”. Між іншим, це переконання й досі ходить у народі, правда!
Арістотель взагалі був переконаний, що жінки це такі собі «недочоловіки». Щось деформувалося під час дозрівання плоду й виходили чоловіки, які жінки. Збій у розвитку, мабуть. У будь-якому випадку ці неправильні чоловіки гірші у всіх відношеннях, ніж правильні.
Едвард Хаммонд Кларк, професор з Гарварда в 1800 забутому році написав наукову працю, в якій зазначив наступне: жінка не може впоратися з освітою, їй протипоказано читати книги більше 4 годин на день, інакше це загрожує безпліддям і дратівливістю.
І читання для жінок в Америці було заборонено!
В історії відомі випадки, коли жінок намагалися лікувати під час менопаузи. Цей природний стан жіночого організму помилково вважали психічним розладом та «виправляли» небезпечними хімічними спринцюваннями.
О, ще про Арістотеля! Він уважав, що у жінок менше зубів, ніж у чоловіків. Навіть якщо це так, то що? Арістотель, а чи не міг би ти уважно перерахувати ці довбані зуби? Ти жартуєш, чи що?
Придворний хірург Анрі де Мондвіль писав у XIV столітті королю Франції: «Груди жінки спеціально розташовані на її тілі так, щоб чоловік міг їх добре бачити. Серце жінки знаходиться в одній із грудей, тому одна з них може бути більшою за іншу». Капітан очевидність?
А знаєте, як боролися зі старістю старі середньовічні дідусі? Вони вичитали в Біблії, що цар Давид, коли зовсім ослаб, відновлював молодість за допомогою молодої незайманої дівчини, яка «підтримувала в ньому тепло». Ця практика, до речі, була рекомендована лікарями до нашої ери. Якби я був дідусем, то лікував би молодість тільки таким чином!
А це найбожевільніший факт, який тільки можна придумати. За деякими повір’ями жіноча піхва може бути зубатою! Або зубастою. Як вам більше подобається? У міфах та літературі є згадка про таку частину жіночого тіла, як Vagina dentata – зубаста вагіна. Ох і дурниці!
На жаль, тепер подібні безапеляційні висновки зробити не вдасться! Проте, упереджене ставлення до жінки досі дуже сильне: знаємо з прикладу близькосхідних країн. Жінкам зі світських «ареалів проживання» пощастило більше. Але ж добре має бути всім!
