І в минулі часи люди йшли на різні хитрощі, щоб слідувати останнім модним віянням. Вони носили накладні стегна і литки, приміряли скляні сукні і навіть вставляли штучні горбики під вбрання. Ми вирішили дослідити, які ж незвичайні тренди користувалися популярністю в минулі століття, і поділитися з вами.
Тільки знатні джентльмени могли демонструвати свої сідниці
Середньовічні джентльмени зналися на моді. У XV столітті італійці вже хизувалися в популярних зараз чоботах-панчахах. До облягаючих панчох просто пришивали шкіряні підошви, і таким чином ця деталь туалету спритно перетворювалася на взуття.
У цей же час в тренди увійшли неймовірно короткі туніки, які закінчувалися в районі талії. Однак такий одяг могли носити тільки аристократи. Вважалося, що виключно сідниці чоловіків благородної крові були гідні демонстрації. Простолюдинам же слід було приховувати свою попу.
Дами хизувалися панчохами з годинниками
У XVIII столітті підбори на дамських туфлях ставали все вищими і вищими. Це робилося для того, щоб жіноча ступня здавалася меншою, адже довжину ніг панянок через пишні сукні все одно ніхто не міг оцінити. В середині століття в моду увійшов вигнутий підбор «Помпадур», розташований прямо під підйомом.
Ходити в таких туфлях було вкрай незручно, і жінкам доводилося ходити навшпиньки, інакше підошви голосно клацали при кожному кроці. Іншим модним аксесуаром були яскраві кольорові панчохи, прикрашені трикутниками, які називалися годинниками. Один турботливий чоловік навіть прикупив своїй дружині 12 пар панчох з синіми, зеленими, рожевими і білими годинниками.
В кінці XIX століття носили скляні сукні
У минулі століття скло було чудовою заміною дорогоцінним каменям. Люди обрамляли шматочки скла у фольгу, після чого використовували для прикраси вбрання. Завдяки цьому одяг буквально виблискував у полум’ї свічок. Але в середині XIX століття промисловці пішли ще далі, навчившись робити спеціальну пряжу з шовкових і скляних ниток.
Спочатку ця тканина використовувалася тільки для оббивки меблів, але в кінці століття з неї стали шити сукні. Хоча в рекламі говорилося, що такий одяг відмінно підходить для багатьох випадків, носити скляне вбрання було не дуже зручно. Воно подразнювало шкіру і швидко псувалося. Зате ідеально підходило для того, щоб по-справжньому блиснути у світлі.
Знатним дамам доводилося віддавати перевагу блідим тонам в одязі
У 1853 році британський хімік Вільям Генрі Перкін намагався знайти ефективні ліки від малярії і випадково створив яскравий фіолетовий барвник, який відмінно підходив для різних типів тканини. Відтінок настільки сподобався дамам, що навіть королева Вікторія приміряла вбрання модного фіолетового кольору. А головне, барвник виготовлявся з синтетичних матеріалів і був досить дешевим.
У минулі століття цікаві кольори отримували з натуральних інгредієнтів, а тому яскравий одяг був показником високого статусу. Але фіолетові і насичено-рожеві сукні несподівано стали доступні всім станам, і знатним дамам до кінця XIX століття довелося віддавати перевагу більш бляклим фарбам, щоб їх випадково не вважали простолюдинками.
Жінки не соромилися показувати груди
Зараз нам здається, що дами в минулі століття одягалися значно скромніше, ніж сучасні жінки, але це не зовсім так. У XVI столітті в моді були дуже глибокі вирізи, які часом відкривали нескромним поглядам більшу частину грудей. Деякі дівчата драпірували декольте сорочками, але далеко не всі намагалися приховати свою красу.
Крім того, самі сукні були справжнім витвором інженерного мистецтва. Вони не були цілісним вбранням, як сучасні туалети, а складалися з декількох частин, які скріплювалися шпильками. На деяких картинах навіть можна побачити ряд металевих виробів, які йдуть по бічному шву. Напевно, ходити в сукні, яка могла несподівано розвалитися через помилку покоївки, було не дуже приємно.
Величезні капюшони придумали не заради краси
В кінці XVIII століття дами носили високі, пишні зачіски. На створення цих вигадливих конструкцій йшло чимало часу: перукарі підкручували локони і зачісували їх на подушечку, скріплюючи шпильками і посипаючи пудрою. Після цього волосся прикрашали штучними листям, квітами або фруктами. Створювати таку красу щодня було непросто, а тому панянки з усіх сил намагалися зберегти її. На вулицю вони виходили виключно у великих складних капюшонах, які представляли собою каркас з натягнутою на нього тканиною.
Одягали “голубині груди”
На рубежі XVIII і XIX століть в моді був жіночий силует з пишними стегнами і грудьми. Щоб надати своєму бюсту додатковий об’єм, панянки використовували косинки з бавовни, льону або газу. Тканина вільно накидалася на груди, перехрещувалася і зав’язувалася на спині.
Після цього шарфик намагалися підняти, так, щоб його пишні складки нагадували груди голубки. Деякі дами настільки захоплювалися цим процесом, що косинки закривали їх підборіддя і рот. Крім того, ідеальний силует виглядав як мінімум дивно і критики безжально потішалися над модницями.
У цей період справжніми законодавицями моди стали модистки. Вони постійно пропонували своїм клієнткам нові фасони капелюшків, стрічки, мережива, китиці та інші прикраси. Всі ці аксесуари могли коштувати дорожче, ніж самі сукні, і абсолютно затьмарювали вбрання. Модистки хизувалися своїми товарами, пропонуючи клієнткам все нові і нові модні штучки. В результаті знатні дами витрачали в їх салонах шалені гроші, що викликало бурю обурення у публіки.
Носили гігієнічні корсети
До того як бюстгальтери стали дійсно популярними в 1919 році, дамам доводилося носити корсети, щоб надати грудям необхідну підтримку. Однак лікарі невпинно твердили про шкоду таких аксесуарів і намагалися винайти «гігієнічний корсет». Ця назва не має ніякого відношення до чистоти тіла, білизна в першу чергу повинна була сприяти поліпшенню здоров’я дам.
Нові моделі гігієнічних корсетів з’являлися з вражаючою регулярністю. І хоча не всі приносили користь, їх відмінно розкуповували. На рубежі XIX і XX століть у продажу з’явився корсет незвичайного силуету. Він мав пряму фронтальну частину і вигнуту спинку. Така модель не стискала живіт жінки, а м’яко піднімала його. Оскільки корсети в цей час шилися з більш щадних матеріалів, дамам доводилося самим підтримувати правильну поставу.
Чоловіки хизувалися накладними литками
У 20-х роках XIX століття справжній денді повинен був захоплювати оточуючих своїми широкими плечима і грудьми, вузькою талією і стрункими, м’язистими ногами. Щоб досягти такого ефекту, чоловіки вдавалися до різних хитрощів. Вони одягали кілька жилетів за раз і носили пальто з особливими вставками. А щоб литки здавалися більш значними, в панчохи вшивали об’ємні накладки.
Крім того, в моді були вільні штани і облягаючі тісні панталони до щиколоток. Обидва ці предмети туалету трималися на місці за допомогою спеціальних петель, що надягалися під п’яти. Отриманий образ виглядав настільки кумедно, що викликав насмішки оточуючих.
Одягали накладний горбик
На початку XIX століття в моді були прості сукні із завищеною талією і злегка розкльошеною спідницею. Однак знатні панянки не прагнули підкорити кавалерів своєю витонченою поставою. Навпаки, вони пов’язували на тіло щільний валик під сукнею трохи нижче лопаток.
Завдяки цьому елементу і пишним складкам на спині у дам утворювався невеликий горбок, а спина здавалася сутулою. Такий силует був останнім писком моди.
Носили на стегнах подушки
В кінці XVIII століття дами носили не цілісні вбрання, а ансамбль, що складався зі спідниці та жакета. Щоб надати нижній частині необхідну форму, дами прив’язували до стегон подушки. Завдяки цьому вбрання здавалися більш пишними, а силует — витонченим. А ось не надто зручні фіжми, через які сукні ставали надмірно масивними, носили виключно при дворі.
Пудрили панчохи
У 20-х роках минулого століття жіноча нижня білизна сильно змінилася. На зміну корсетам прийшли стягуючі бюстгальтери з бавовни, а пишні панталони змінили легкі крепдешинові трусики з наколінниками. У цей час в моді були прості силуети, без яскраво виражених вигинів і опуклостей, а тому дами намагалися приховати за допомогою білизни груди і стегна.
Зате на зміну нудним чорним вовняним панчохам прийшли візерункові вироби з шовку і віскози. Віскозні панчохи яскраво блищали, тому модниці припудрювали ноги перед виходом у світ.
