Кішки супроводжують людство протягом тисячоліть. Їх шанували стародавні цивілізації, ними надихалися культурні діячі, і, бувало, вони навіть змінювали хід історії! Давайте зазирнемо в минуле і подивимося, яку роль кішки зіграли в різних культурах світу.
Близький Схід: перші одомашнені кішки

- Багато хто вважає, що кішок уперше приручили в Стародавньому Єгипті, але археологічні знахідки свідчать, що це сталося задовго до того, як хвостаті друзі дісталися до дельти Нілу. У Месопотамії, Туреччині та на середземноморському острові Кіпр кішки жили поруч із людьми ще за тисячі років до їхньої появи в Єгипті.
- Дослідження підтверджують, що перші спроби одомашнення кішок відбулися на Близькому Сході понад 10 000 років тому, а в місцевих традиціях кішки займали особливе місце. Крім того, перший зафіксований приклад «мармурового» або «смугастого» забарвлення, характерного для домашніх кішок, з’явився саме в Туреччині в XIV столітті.
Єгипет: священні хранителі

- У Стародавньому Єгипті кішки були справжніми суперзірками. Адже вони були тісно пов’язані з богинею Бастет, покровителькою домашнього затишку і родючості. Єгиптяни вірили, що ці тварини мають магічні здібності та приносять удачу. Їх вважали священними створіннями, що охороняють будинки від злих духів і шкідників.
- Любов і повага до кішок у Єгипті були такі сильні, що господарі після смерті влаштовували їм пишний похорон, як справжнім членам сім’ї або роду, а потім на знак жалоби збривали собі брови.
- Однією з найвідоміших кішок Стародавнього Єгипту є Та-Мію, особиста улюблениця наслідного принца Тутмоса, старшого сина фараона Аменхотепа ІІІ і цариці Тії. Після смерті Та-Мію було муміфіковано і поховано в багато прикрашеному саркофазі. Цікаво, що саме її поховання стало основним джерелом відомостей про життя самого принца Тутмоса.
Вікінги: перші «кошатники» Європи

- Багато хто не знає, але саме вікінги зіграли ключову роль у поширенні кішок Європою. Річ у тім, що вони зазвичай брали кішок із собою на корабель, щоб у розпал битви бути здоровими і повними сил. Адже хвостаті улюбленці чудово справлялися зі знищенням щурів, що, зі свого боку, давало змогу краще зберігати запаси їжі.
- Крім того, кішки були не тільки вірними супутниками в морських подорожах, а й символом удачі, бо, згідно зі скандинавськими міфами, сама богиня любові і родючості Фрейя їздила в колісниці, запряженій величезними кішками. Вікінги вважали, що добрі стосунки з пухнастими вихованцями допоможуть привернути прихильність богині.
- Кішки настільки цінувалися північними воїнами, що їхні зображення навіть можна знайти на найдавніших скандинавських артефактах.
Середньовічна Європа: кішки і забобони

- У Середні віки кішок у Європі почали пов’язувати з відьмами та демонами. Їх масово знищували, що, на думку деяких істориків, призвело до зростання популяції щурів і, як наслідок, до спалахів чуми. Однак, незважаючи на похмурі часи, моряки не перестали брати кішок на кораблі, щоб захистити запаси їжі від гризунів. Завдяки цьому кішки продовжили поширюватися по всьому світу.
- Згодом ставлення до кішок почало змінюватися. В епоху Просвітництва (XVIII століття) забобони почали поступатися місцем раціональному мисленню, і кішки знову стали цінуватися як домашні тварини.
Вікторіанська епоха: придворна мода

- Справжній розквіт популярності кішок у Європі стався у Вікторіанську епоху (1837-1901 роки). Королева Вікторія, яка раніше тримала тільки собак, зацікавилася кішками завдяки археологічним знахідкам з Єгипту. Розповіді про стародавніх єгиптян, які шанували кішок, і зображення богині Бастет надихнули її завести двох блакитних персів, яких вона веліла вважати частиною королівського двору. Це викликало справжній бум серед британців – за прикладом монархині, дедалі більше людей стали тримати кішок як домашніх улюбленців.
Японія: неоднозначна любов

- Японія відома своїм досить-таки амбівалентним ставленням до кішок.
- Усім знайомий цей образ кота з піднятою лапкою. Манекі-неко («Кіт-запрошувач») вважається символом удачі та процвітання. За однією з легенд, одного разу кішка помахала проїжджавшому землевласнику лапою. І не встиг він наблизитися до неї, як почалася жахлива гроза. Не дивно, що вдячний феодал приписав свій вдалий порятунок кішці. Нині ці фігурки, що привертають удачу і благополуччя, можна побачити в більшості магазинів і ресторанів по всій країні.
- З іншого боку, в японському фольклорі є чимало історій про монстрів «бакенеко» і «некомата» – міфічних кішок-перевертнів, які вміли перетворюватися на страхіття і нещадно мстити своїм кривдникам.
Кішка, яка залишила слід у серці Ернеста Хемінгуея

- Американський письменник Ернест Гемінґвей був відомий своєю любов’ю до особливих, шестипалих кішок. У будинку-музеї письменника на острові Кі-Вест досі живуть нащадки його улюбленця на ім’я Сніжок. Цього кота десь у 30-х роках минулого століття подарував Гемінґвею його друг – капітан далекого плавання. Сьогодні правнуки і правнучки Сніжка стали однією з головних туристичних визначних пам’яток Флориди.
Кіт-астроном Едвіна Габбла

- Великий астроном Едвін Габбл, чиї відкриття багато в чому змінили наше розуміння Всесвіту, теж не працював наодинці. Головним «помічником» ученого був його величезний чорний кіт на ім’я Микола Коперник.
- Габбл настільки любив свого улюбленця, що називав свій дім «володіннями Ніколая», а його дружина Грейс у щоденниках зазначала, як кіт обожнював розвалюватися на письмовому столі вченого, не даючи йому працювати. «Він допомагає мені», запевняв Габбл – фраза, яка напевно відгукнеться в душі кожного власника кішки.
Сальвадор Далі та його екзотичний оцелот

- Сальвадор Далі, великий сюрреаліст, не просто любив кішок – він вибрав вельми незвичайного улюбленця на кшталт себе. Замість звичного домашнього кота у нього був оцелот на ім’я Бабу. Цей дикий кіт супроводжував художника всюди: в поїздках, на званих вечерях і навіть у шикарних готелях. А одного разу він навіть розіграв гостя в ресторані, заявивши, що візерунок на шкурі його улюбленця – це всього лише ручний розпис.
Бонус: кішка, яка підкорила інтернет

- У сучасному світі, де кішки практично «правлять» інтернетом, одна з них стала справжньою легендою – Грампі Кет (Сердита Кішка). Справжнє ім’я цієї кішки – Тардар Соус, і вона прославилася завдяки своєму вічно незадоволеному виразу мордочки. Фото Грампі Кет моментально стали вірусними, а її популярність призвела до створення книг, фільмів і навіть персональних товарів з її зображенням. Її похмурий погляд виявився настільки впізнаваним, що зробив її однією з найвідоміших інтернет-зірок серед кішок.
Сьогодні кішки залишаються одними з найпопулярніших домашніх тварин. Вони надихають діячів культури, стають інтернет-знаменитостями і продовжують дивувати нас своєю незалежністю і грацією. Їхній шлях від священних істот Стародавнього Єгипту до зірок соціальних мереж показує, що любов людини до кішок не знає меж.
Кішки завжди були поруч із нами – як хранителі, мисливці, компаньйони і навіть символи удачі. Їхня історія триває, а отже, попереду на нас чекає ще багато дивовижних відкриттів про наших пухнастих друзів.
