Середньовіччя часто асоціюється з занедбаністю, відсутністю гігієни та іншими темними стереотипами. Проте багато з цих уявлень є хибними, і насправді життя в той час було набагато цікавішим і складнішим.
- Жінки в Середньовіччі зазвичай не носили спідньої білизни у сучасному розумінні. Як білизну вони використовували сорочки. Перші бюстгальтери з’явилися саме в цей період і мало відрізнялися від сучасних, але їх носіння було пов’язане з репутаційними ризиками: бюст ставав помітнішим, що тоді вважалося непристойним.
- Лікар французького короля Філіпа Красивого писав: «Деякі жінки вставляють у свої сукні мішечки, що відповідають розміру та формі грудей. Щоранку вони заправляють їх у ці мішечки й закріплюють стрічками, які підбирають під колір одягу».
- Чоловіки носили панталони як спідню білизну, а жінки могли вдягати щось схоже на труси лише під час менструації для фіксації прокладок. Для кращого поглинання всередину прокладок клали мох, а для маскування запаху використовували букети квітів чи мускатний горіх. Існували й середньовічні аналоги тампонів: гілочки, обмотані бавовняною тканиною.
- За зовнішністю дівчини можна було зрозуміти, що в неї почалися місячні, адже вона носила червону спідницю, щоб приховати можливі протікання.
- Попри поширену думку, що Середньовіччя було «немитим», це не зовсім так. У багатьох містах залишалися терми, успадковані від Римської імперії. У XII столітті у Британії їх почали перетворювати на громадські лазні, які обслуговували всі класи населення. Миття стало поширеним разом із розвитком міст, а лазні обкладали податками, як і кузні чи млини.
- У середньовічному Лондоні функціонували громадські туалети – їх було щонайменше 12, один із яких знаходився на Лондонському мосту.
- Щодо гігієни ротової порожнини, то середньовічні люди не мали чорних зубів чи жахливого запаху з рота, як це часто показують у кіно. Карієс був рідкістю через низьке споживання солодкого, але емаль псувалася від піску, який потрапляв у хліб через кам’яні жорна. Люди чистили зуби лляною тканиною, пастами із шавлії чи солі, а для свіжості дихання жували фенхель, петрушку або гвоздику.
- Мода Середньовіччя також мала свої особливості. Одним із найбільш ексцентричних трендів було взуття з довгими носками – пулени. Їх носили як чоловіки, так і жінки, але через надмірну довжину такі черевики викликали обурення. Король Едуард IV навіть видав указ, що обмежував довжину носка до двох дюймів. Пулени також стали частиною латних обладунків, але на полі бою лицарі нерідко обрізали їхні носки, щоб не заважати рухатися.
- Цікаво, що в середньовічній Європі вугрі виконували роль валюти. У «Книзі Судного дня» зазначено, що англійці заборгували податків на 500 тисяч вугрів. Сучасні дослідники підрахували, що таке «платіжне зобов’язання» в середньовічних умовах еквівалентне вартості членства в Amazon Prime – приблизно 150–300 вугрів.
- Гаргульї на готичних соборах слугували не лише прикрасою, а й виконували функцію водостоків. Їх назва походить від французького слова gargouille, що перекладається як «глотка» або «полоскати».
- Сільськогосподарські тварини в Середньовіччі були значно меншими за сучасних. Наприклад, дорослий бик відповідав розмірам нинішнього теляти, адже худоба здебільшого сама добувала собі їжу.
- Футбол був одним із найулюбленіших видів розваг у середньовічній Європі. У грі могла брати участь необмежена кількість людей, а через мінімальну кількість правил вона часто призводила до травм та псування майна. Це викликало обурення, зокрема серед лондонських торговців, що спонукало короля Англії Едуарда II у 1314 році заборонити футбол у столиці. Причиною назвали «галас від великих м’ячів, що може спричинити багато неприємностей». Порушників указу карали ув’язненням.
- Цікаво, що перед судом у Середньовіччі могли постати не лише люди, а й тварини. У 1474 році півня визнали винним у «неприродному злочині» за те, що він ніс яйця. Щурів часто офіційно закликали покинути приміщення за допомогою спеціальних документів, а в 1596 році в Марселі навіть відбувся суд над дельфінами.
- Танцювальні вечори того часу значно відрізнялися від сучасних уявлень. Музичний супровід забезпечували самі танцюристи, які співали під час танцю. Черга співати переходила від одного учасника до іншого, створюючи атмосферу, що сучасній людині здалася б доволі кумедною.
- Амурні справи в Середньовіччі також були далекими від романтичних стереотипів, які часто показують у кіно. Наприклад, пояс вірності, який став популярним у багатьох анекдотах, не має підтверджень свого існування в ті часи. Проте багато середньовічних традицій і звичаїв сучасним людям здаються дикими та незвичними.
