Кулінарія має давню історію. Бульйон або суп-пюре, що стоять на полиці у вашому холодильнику, – це нащадки тих примітивних супів, які 20 тис. років тому готували в шкурах тварин. У цій статті ми розповімо про те, як несподівано і часом небезпечно використовуються звичні нам продукти.
Попереджаємо: навіть думаючи про улюблену страву, ми збільшуємо викид гормону дофаміну. Тож читання статті може спричинити несподіваний напад щастя та задоволеності життям.
1. З арахісового масла можна отримувати діаманти
З арахісового масла вчені створили діаманти. Але не поспішайте на кухню за баночкою улюблених ласощів: повторити експеримент у домашніх умовах не вдасться. Лише створивши величезний тиск (більший, ніж у центрі Землі), можна перетворити масло на дорогоцінний камінь.
2. У Європі XVI століття любительок помідорів вважали відьмами
Якщо ви зберігаєте вдома помідори, то ви відьма. І, як усі представники цієї почесної професії, мрієте перетворитися на вервольфа. Саме так вважали в Європі в XVI столітті. За повір’ями, для польоту відьми змащували мітлу маззю, до складу якої входить мандрагора. А оскільки томат дуже схожий на плоди мандрагори, він теж був затаврований.
3. Ковбаса давніша, ніж тексти Біблії
Ковбаси і сосиски давніші, ніж Біблія. У той час як найбільш ранні тексти Старого Заповіту були написані лише у VIII-VII століттях до н. е., ковбаси готували вже 4 000 років тому стародавні шумери. Згодом ці м’ясні продукти користувалися популярністю у стародавніх греків і римлян. Згадку про кров’яну ковбасу можна зустріти в «Одіссеї» Гомера, а давньогрецький поет Епіхарм, який жив у VI-V століттях до н. е., написав цілу комедію «Ковбаса».
4. У Болоньї не їдять спагеті болоньєзе
У Болоньї не їдять спагеті болоньєзе. І спробувати їх в Італії не вдасться. Замість спагеті в ресторанах запропонують тальятелле – плоску широку локшину, яку подають виключно з м’ясним соусом Bolognesе.
Останнім часом італійці готують улюблений соус також із рибою, овочами і навіть тофу (соєвим сиром). Але в будь-якому рецепті обов’язково містяться помідори, завдяки яким Bolognese набуває традиційного кольору та смаку.
5. З арахісового масла роблять динаміт
Застосування арахісового масла може бути небезпечним. Його використовують не лише в косметичних засобах, кулінарії та для виготовлення діамантів. Масло, яке отримують із цих бобів (вважати арахіс горіхом помилково, оскільки він представник сімейства бобових), використовують для виготовлення нітрогліцерину. На основі якого і створюють динаміт.
6. Полуниця, яблуко і троянда – родичі
Яблуко, слива, абрикос, персик, айва і груша, а також малина, вишня, черешня і полуниця є родичами троянд, бо входять до родини рожевих. Вона включає в себе безліч різноманітних рослин – як трав і чагарників, так і дерев. Це численне сімейство дуже поширене на нашій планеті: одних яблук у 2012 році було вироблено понад 76 млн тонн.
7. Мигдаль – це не горіх
Мигдаль – це не горіхи, а насіння однойменної рослини, що належить також до сімейства рожевих. Плід мигдалю неїстівний. Іноді він містить одразу два ядра. У кулінарії використовується тільки один із видів мигдалю – солодкий. Однак існує й гіркий мигдаль, ядра якого коротші та ширші. Останній містить у складі велику кількість ціаніду. Якщо дитина з’їсть 5-10 насінин гіркого мигдалю, вона може померти.
8. Перший томатний кетчуп продавався як ліки
Томатний кетчуп був випущений як ліки. До 30-х років XIX століття вважалося, що помідори отруйні, соус готували з риби, грибів, м’ясних продуктів і навіть устриць. Але на початку 1830-х років доктор Джон Кук Беннет оголосив про користь помідорів і томатного кетчупу для лікування діареї. Ця неправдива інформація спровокувала зростання продажів «медичного препарату» і стала причиною популярності цього соусу.
9. У людини менше генів, ніж у рису і кукурудзи
Як це не прикро звучить, але у пшеничних хлібців і кукурудзяних пластівців більше генів, ніж у людини. Людина за кількістю генів у геномі (20,7 тис.) лише трохи випереджає черв’яків (19 тис.). Однак змагатися за кількістю генів зі своїм сніданком ми не в змозі: геноми пшениці та рису містять на 25 тис. генів більше, ніж у нас.
На щастя для всього людства, значення має не кількість генів, а складність ланцюга, що складається з них.
10. Кеш’ю – це насіння однойменного дерева
Як і мигдаль, кеш’ю не є горіхом. Те, що ми так звикли називати, насправді є насінням. Так звані яблука кеш’ю (жовті та червоні плоди, що мають форму груші) є насправді частиною плодоніжки, що не розрослася. Вони їстівні та мають насичено-солодкий смак і аромат. Справжні плоди мають форму боксерської груші і ростуть прямо під яблуком кеш’ю. У них і міститься насіння кеш’ю.
11. Полуниця і малина – це не ягоди
Те, що ми звикли називати ягодами, з наукової точки зору не завжди ними є. Натомість помідори, перець, апельсини, баклажани, банани, виноград і ківі – це ягоди. Щоб вважатися ягодою, плід повинен мати кілька насінин і розвинутися з квітки з однією маточкою. Оскільки малина та полуниця не відповідають останній умові, а вишня має лише одне насіння, усі вони вважаються кістянками.
12. Існує замінник їжі
Якщо ви коли-небудь мріяли про те, щоб не витрачати багато часу на готування та їжу, то радійте: вже існує замінник їжі – «Сойлент». За заявою виробника, він містить усі необхідні для дорослої людини елементи. Цей продукт був названий на честь штучного харчування, що згадується в романі письменника-фантаста Гаррі Гаррісона «Посуньтеся! Посуньтеся!» (Make Room! Make Room!).
13. Їжа в літаку втрачає частину своїх смакових якостей
Якщо на борту літака вам принесуть вельми посередню, на ваш погляд, їжу, не поспішайте звинувачувати в цьому авіакомпанію. Насправді їжа здається не такою смачною, оскільки в повітряному просторі нюх і смак погіршуються на 20-50 %. Пов’язано це з тим, що на великій висоті вологість повітря зменшується. У людини з’являється сухість у горлі, а мозок повільніше розпізнає запахи та смакові відчуття.
14. Гарячий шоколад смачніший у помаранчевій чашці
На сприйняття смаку й аромату їжі впливає колір посуду, в якому її подають, а також її ціна та словесний опис. Про це корисно пам’ятати, коли ви демонструєте гостям нову страву. Гарячий шоколад, наприклад, краще подавати в помаранчевій або в кремовій чашці: так він здається смачнішим.
15. Кокосову воду можна використовувати замість фізрозчину
І останнє: якщо хтось із ваших знайомих потрапить у надзвичайну ситуацію на безлюдному острові, то ви зможете використати воду з молодого кокоса для внутрішньовенного введення.
Звісно, кокосова вода (не плутайте її з кокосовим молоком) не є повноцінною заміною плазмі крові, тому що містить занадто багато калію. Це робить її небезпечною для людей із нирковою недостатністю та опіками. Однак вона стерильна і в критичному випадку (якщо немає медичного розчину) може бути введена людині.
