Працюючи над картиною, геніальний художник не просто створює зображення на полотні, а вкладає в нього неочевидні сенси, загадки та символи. Щоб розшифрувати їх, мистецтвознавцям та історикам доводиться роками ламати голову. Але результат напевно того вартий.
Не просто звірятко
Дівчина на портреті – Чечілія Галлерані. За допомогою однієї деталі митець видав секрет, чия це коханка.
Чечілія мала близькі стосунки з Лодовико Моро, відомим діячем епохи Ренесансу. У 1488 році аристократ вступив в орден Горностая, і цей звір став його особистою геральдичною твариною. Працюючи над портретом Чечілії, Леонардо да Вінчі тонко натякнув усім посвяченим, хто саме потрапив до рук цієї владної дівчини.
Дві картини в одній
Дослідження картин за допомогою рентгену іноді призводить до несподіваних відкриттів. Наприклад, за мальовничою травою на полотні Вінсента Ван Гога насправді ховається портрет селянки.
Справа в тому, що художник часто зафарбовував свої ранні роботи. За оцінками експертів, близько третини ранніх творів Ван Гога були перекриті іншими картинами.
Малюнок невидимим чорнилом
Одна з картин Жан-Мішеля Баскії під назвою Untitled (1981).
Американський художник Жан-Мішель Баскія часто експериментував зі своїми картинами, залишаючи на полотні безліч секретних деталей. Так, під час чергової перевірки на справжність на одному з полотен було виявлено невидиме чорнило, що відтворює повну картину.
Тепер мистецтвознавці радять власникам творів Баскії перевірити їх за допомогою ультрафіолету: можливо, секретні деталі є у всіх роботах живописця.
Привиди на картинах Модільяні
Портрет таємничої Антонії, написаний Амедео Модільяні, привертає увагу не лише своєю похмурістю. Дослідники виявили, що в найнесподіваніших місцях на полотні приховані зображення людських облич.
Під інфрачервоним випромінюванням можна нарахувати принаймні 4 «привиди». Швидше за все, Модільяні просто використав полотно повторно, перевертаючи його, коли починав малювати новий твір.
Заховане латаття Моне
«Гліцинію» Клода Моне можна по праву вважати останньою загадкою художника, і ось чому. Підготовляючи картину до чергової виставки, реставратори раптово помітили на полотні мазки, під якими майстер наче намагався щось сховати. Щоб дізнатися, що ховається за цими плямами, було зроблено рентгенівський знімок полотна.
Виявилося, що під «Гліцинією» знаходиться картина, на якій зображено латаття, яке свого часу принесло художнику велику популярність. Схоже, що заховані водяні лілії — це свідомий експеримент живописця, своєрідний міст між лататтям та гліцініями.
Мавпа як символ особистості
Фріда Кало часто малювала поряд із собою маленьких мавпочок. І недарма: художниця хотіла таким чином наголосити на силі та дикій жіночій енергетиці своєї натури. Справа в тому, що в культурі ацтеків мавпи вважалися богами родючості, відомими своєю зухвалістю, розкутістю, а також любов’ю до танців та мистецтва. Фріді Кало такий символізм підходив якнайкраще.
Вицвілий портрет
Ренуар був такий задоволений своєю картиною «Портрет мадам Леон Клапіссон», що вибрав її для участі у Салоні 1883 року. І лише через деякий час, коли дослідники вирішили зняти раму, було виявлено, що частина полотна, захована за нею, мала інші, відмінні від основних кольорів.
Ця невелика відмінність стала ключем для мистецтвознавців, які висунули теорію, що стримані відтінки на полотні Ренуара не відповідали первісному задуму художника. Швидше за все, живописець використовував червоні та пурпурові кольори, які через свою світлочутливість з часом зблідли.
Чужі серед своїх
При всій фундаментальності роботи Губерта і Яна Ван Ейка на особливу увагу заслуговують дві фігури, розташовані по краях вівтаря. Це не релігійні діячі і навіть не святі люди, як здається на перший погляд, а безпосередньо замовники роботи.
Багатий купець настільки сильно хотів спокутувати свої гріхи, що витратив частину накопичень на цей витвір мистецтва. Він замовив виготовлення вівтаря із зображенням себе та своєї дружини, сподіваючись на порятунок душ.
Іронічно, що за життя купець страждав від зайвої любові до грошей. Саме цей гріх він і намагався викупити, вклавши свої багатства у гентський вівтар.
Любовний трикутник XVII ст.
За класичним портретом XVII століття ховається ціла любовна інтрига — такого висновку дійшли кембриджські вчені після аналізу полотна «Портрет Ізабелли Брант», написаного Антонісом Ван Дейком. Художник взявся писати портрет дружини свого наставника Рубенса нібито йому у подарунок, проте дослідники вважають, що останній так і не отримав картини: Ван Дейк залишив її собі.
Загадкова фігура на задньому плані є натяком на роман Ізабелли Брант та Антоніса Ван Дейка. Так однією деталлю художник показав, що жінка має коханця. Крім того, розташування дружини Рубенса ліворуч від глядача суперечить традиціям портретного живопису, де у подібному місці зображувався чоловік, а не дружина. Цим прийомом Ван Дейк начебто символічно намагається зруйнувати шлюб Рубенса.
Подорож у часі
Полотно Фердинанда Георга Вальдмюллера «Очікувана», виставлене у мюнхенській галереї, викликало справжній ажіотаж. На полотні зображена дівчина, яка, крокуючи стежкою, захоплено дивиться на предмет у руках, що дуже нагадує сучасний смартфон. Сьогодні вулицями з таким виглядом ходять мільйони людей.
Хоча ця картина була написана 1860 року, нічого містичного в ній немає. Мистецтвознавці заявили, що в руках героїні не смартфон, а звичайний молитовник.
