Ми начебто живемо в XXI столітті, але досі плутаємо факти з вигадкою, тож навіть найосвіченіші з нас поділяють багато живучих міфів і хибних думок. Причому багато з них уже давно були викриті наукою. Однак це анітрохи не заважає повторювати і популяризувати їх навіть з кафедр іменитих установ. Що ж, мабуть, настав час оновити «базу даних» у наших головах, а заразом і допомогти це зробити нашим рідним і близьким.
Середні віки – час жорстоких винаходів

Багато «середньовічних» експонатів було створено набагато пізніше – іноді для того, щоб полоскотати нерви звичайним туристам. У той час як багато предметів мали зовсім інше призначення. Наприклад, та ж «Залізна груша» стала одним із найзагадковіших артефактів, якому часто різні автори помилково приписують різні жахливі застосування. Хоча насправді це був ніякий не атрибут жорстоких звичаїв тих часів.
Насправді немає жодного достовірного джерела, яке б описувало справжнє призначення груші. Крім, звісно ж, жахастиків із книжок XIX століття. Якщо одразу ж відкинути останні і звернутися до науки, то більшість істориків вважають, що це був спеціальний тримач (розширювач) для шкарпеток.
У XVI-XVII століттях чоловічі панчохи, які тоді кріпилися до бриджів, потрібно було розтягувати для зручності. Грушоподібний пристрій якраз і справлявся з цим завданням, і допомагав їх розправляти. Крім цього, він міг використовуватися як інструмент для розтяжки рукавичок або одягу – аналогічні пристосування використовували в кравецькій справі.
З темнішим боком історії знаряддя пов’язали просто через те, що ми боїмося всього незнайомого і незрозумілого. Та й сам інструмент має, м’яко скажемо, лякаючий вигляд. Плюс не можна скидати з рахунків звичайне бажання нажитися на предметах старовини, через що в XIX столітті колекціонери і музеї часто видавали звичайні предмети за будь-що, аби привернути якомога більшу аудиторію.

«Залізна діва» теж стала однією з численних псевдо-історичних містифікацій. Цей моторошний саркофаг із шипами став символом «середньовічної жорстокості», але його історія сповнена вигадок.
Перша згадка зустрічається тільки 1784 року в путівнику по Нюрнбергу. Прагнення до сенсацій у цей період тільки додало сили страшним розповідям про «варварські» практики, що призвело до формування неправильних уявлень про роль пристрою в реальному житті.
Більшість зразків, що дійшли до нашого часу, були створені в XVIII–XIX століттях як туристичні атракції. Ще у 1893 році професор Вольфганг Шильд припускав, що ці пристрої могли бути зібрані з різних артефактів, знайдених у музеях, і не становили собою цілісного оригінального механізму.
Ну а далі за стандартною схемою містифікацію підхопив Голлівуд і пізніше ігрова індустрія, що з роками з популяризації міфу перетворилося на експлуатацію нібито «достовірних» фактів.
Середньовічні люди думали, ніби Земля пласка

Практично всі середньовічні вчені знали, що Земля кругла. Ба більше, вони вважали її ідеальною сферою – вони просто не знали тоді, що насправді вона дещо еліптичної форми.
Учений Абу Райхан аль-Біруні (973-1048 рр.) обчислив радіус Землі методом тригонометрії, вимірявши висоту пагорба і кут падіння горизонту. Його результат – 6323 км (3928.77 миль) – перевищував реальний радіус (6371 км) лише на 2%.
Міф про «плоску Землю» з’явився тільки в XIX столітті як приклад «відсталості» середньовічної людини. Багато в чому в цьому винен американський письменник Вашингтон Ірвінг, який 1828 року у своїй книжці про Колумба вигадав сцену, в якій «вчені» сперечалися про форму Землі.
Вікінги носили шоломи з рогами

Вікінги та інші воїни Середньовіччя ніколи не носили подібних шоломів – це було б вкрай непрактично. Міф з’явився в XIX столітті завдяки художникам, включно з костюмером Карлом Емілем Деплером, який додав роги і пір’я до шоломів для оперних постановок.
Жуйка перетравлюється в шлунку 7 років

Так, жувальна гумка взагалі не перетравлюється. Але це не означає, що вона «застрягне» в організмі. Вона просто проходить через травну систему і за 1-3 дні виводиться природним шляхом, як і всі інші неперетравлювані речі.
Жуйка дійсно містить синтетичні полімери, які шлунок не може розщепити. Але це не робить її небезпечною – вона просто безкорисна для нашого травлення.
Та все ж ковтати жуйку спеціально не варто (особливо дітям) – це може спричинити закреп або, в рідкісних випадках, кишкову непрохідність, якщо проковтнути забагато. Ймовірно, через це й народилася ця «страшилка», щоб у дитини не було навіть спокуси проковтнути ці ласощі. Біда тільки, що деякі проносять цей страх через усе своє життя.
Монетка, кинута з вершини Емпайр-Стейт-Білдінг, становить серйозну небезпеку для людей внизу

Це чистої води вигадка. Так, монетці доведеться пролетіти ні багато ні мало 443 м. Однак вона занадто легка і плоска для того, щоб набрати швидкість, здатну стати смертельно небезпечною. Через опір повітря її падіння дуже швидко стабілізується до 40-50 км/год.
Якщо вона впаде на людину, то удар відчується як легке клацання по лобі – приблизно як якщо вас несильно ткнути пальцем. Для порівняння: щоб пробити шкіру, потрібна швидкість у 10 разів вища (близько 500 км/год).
Причому ми анітрохи не вигадуємо. У 2003 році в телешоу «Руйнівники легенд» перевірили цей міф. Результат: монета не завдала жодної шкоди навіть при штучному прискоренні.
То звідки ж тоді взявся цей міф? Уся річ у нерозумінні фізики: люди плутають пенні з важкими і справді небезпечними при падінні з висоти предметами. Наприклад, металевий болт через свою масу й аеродинамічну форму набагато небезпечніший за монету. Так само як і різні камінчики та скло, що падають з даху.
Після смерті волосся і нігті продовжують рости

Нібито «виросле» волосся і ноги – це банально оптична ілюзія, а не біологічний процес. Це може статися через загальне зневоднення організму. Через те, що після смерті тіло втрачає вологу, шкіра (особливо на кінчиках пальців та обличчі) стискається, оголюючи нігтьові пластини та коріння волосся.
Важливо розуміти, що нігті при цьому не подовжуються, але через підняття нігтьового ложа здаються довшими. Так само як і волосся не росте, але шкіра голови «відступає», роблячи його візуально помітнішим.
Для росту нігтів і волосся потрібні клітинний поділ і поживні речовини, що із зупинкою серця припиняється повністю. Тож залиште всі ненаукові процеси кіношникам і авторам чергових фільмів жахів про вампірів і ожилих мерців.
Коричневі курячі яйця корисніші, ніж білі

Деякі люди і справді цілком серйозно вважають, що яйця з коричневою шкаралупою набагато корисніші за їхній білий «аналог». Однак у реальності колір шкаралупи ніяк не впливає на склад яйця і залежить тільки від породи курки.
Вся справа у звичайній генетиці. Так кури з білими мочками вух зазвичай несуть білі яйця. Кури з червоними мочками частіше дають коричневі яйця. Існують навіть блакитні та зелені яйця – це все питання пігментації.
Відтінок шкаралупи може злегка варіюватися через раціон курки, але для нас набагато важливіше, що при всьому цьому анітрохи не змінює склад білка або жовтка. Тож можете бути спокійні: яйця будь-якого кольору містять однакову кількість білків, вітамінів і мінералів.
Сам же міф напевно виник через той самий маркетинговий хід, щоб виправдати вищу ціну на свою продукцію. Ну і, звісно ж, на руку маркетологам зіграли й асоціації з усім «натуральним»: коричневий колір підсвідомо видається більш «сільським», а відтак кориснішим.
Загалом, не варто переплачувати за якийсь там «особливий» колір шкаралупи. Харчова цінність будь-якого курячого яйця залишиться тією самою. Головне звертати увагу на їхню свіжість та умови утримання самих курей.
Якщо вийти взимку на вулицю з мокрою головою, можна застудитися

Це народне повір’я не має наукових доказів – застуду викликають віруси, а не якесь там мокре волосся. Грип, ГРВІ та інші застудні захворювання передаються тільки через контакт із вірусом, а не від холоду. Тож якщо у ваш організм не потрапив вірус (наприклад, від колеги, який чхає), мокре волосся хворобу спровокувати ну ніяк не зможе.
І все ж виходити на вулицю з мокрою головою не варто. Насамперед через обмороження шкіри голови. Наприклад, якщо на вулиці -30 °C. Що ж стосується застуди, то просто мийте частіше руки (це головне джерело вірусів) і провітрюйте приміщення, щоб знизити концентрацію вірусів у повітрі.
Якщо вирвати одну сиву волосину, на її місці виросте кілька нових

Це чистої води вигадка – вищипування волосини не впливає на загальну кількість сивини на вашій голові й тілі. Кожна волосинка росте з окремого фолікула. Вирваний він не зможе зайнятися «розмноженням» інших фолікул – їхня кількість від самого початку закладена в нас суто генетично.
До того ж сивина з’являється через втрату меланіну (пігменту). Тож якщо вирвати сиву волосину, нова виросте такою ж сивою, бо фолікул уже припинив вироблення пігменту. А дедалі більше й більше сивого волосся з’являється просто в силу природних процесів.
І все ж таки знаходиться безліч людей, які починають вискубувати сиве волосся, ніби це хоч якось допоможе справі. Насправді така практика тільки зашкодить фолікулу, та й шкірі голови теж. Занадто часте вищипування може сповільнити ріст волосся або викликати запалення. Також це може призвести і до витончення волосся. І останнє виправити вже буде дуже і дуже складно.
Напевно, краще все ж таки відкласти пінцет убік і піти просто постригти й пофарбувати волосся – це найбезпечніші способи боротьби із сивиною. Так само як і варто пропити вітаміни B12. Мідь і цинк також допомагають підтримувати пігментацію. Ну і, звісно ж, не варто забувати про стрес – головний бич нашого сьогоднішнього життя.
