Цивілізація ацтеків була однією з найбільших і наймогутніших в Америці. Ацтеки були численним народом, вони побудували велику імперію з вражаючими монументами і складною системою управління, що нагадує сучасні уряди. Безсумнівно, народ мешика (інша назва ацтеків) у деяких галузях набагато випередив свій час і перевершив тодішніх європейців. Ми пропонуємо вам здійснити невелику подорож у часі та відвідати Теночтітлан, щоб більше дізнатися про життя ацтеків.
1. Вони дозволяли людям переходити з одного соціального класу в інший
Ацтекське суспільство ділилося на 3 великі соціальні групи: піллі – найпривілейованіший клас, масеуаллі – прості люди, городяни, плебс, тлакотін – найбідніша соціальна група, яка складалася зі злочинців, бранців і людей, що ставали рабами за свої борги.
Цікаво, що в інших суспільствах люди, народжені багатими чи бідними, у більшості випадків не могли цього змінити, а в ацтеків кожен міг підвищити свій соціальний статус. Вони вважали, що все у всесвіті має своє місце і моральний обов’язок кожної людини – знайти його. Таким чином, у будь-кого була можливість перейти до іншого соціального класу, якщо він на те заслуговував.
2. Належність до соціального класу було легко визначити
Ацтеки дотримувалися суворого протоколу в одязі, зачісках і аксесуарах. Це було безпосередньо пов’язано з їхнім статусом і роллю в суспільстві. Селяни носили пов’язку на стегнах, звану макстлатль, у той час як дворяни, священики і високопоставлені воїни також могли одягатися в тільму – прямокутну ковдру, яку носили по-різному. Тільки вищі соціальні класи одягали взуття.
Селянки також обертали навколо талії прямокутну ковдру, яка називалася куітль. Вони скріплювали її мотузкою або ременем, щоб вийшла спідниця. Вдома вони не прикривали груди, але, виходячи на вулицю, одягали сорочку уіпіль. Лише знатним жінкам дозволялося носити кечкемітль – одяг, схожий на пончо, що спадав спереду і ззаду у формі трикутника.
3. І в чоловіків, і в жінок було багато різних зачісок
І чоловіки, і жінки дбали про своє волосся, прикрашали його коштовностями, стрічками, робили хитромудрі зачіски. Чоловіки здебільшого носили волосся завдовжки до плечей у поєднанні з чубчиком, воїни збирали волосся у хвіст або голилися наголо, залишаючи довгі пасма на потилиці, які заплітали в коси, прикрашали або також збирали у хвіст.
Жінки зазвичай ходили з довгим розпущеним волоссям, яке в особливих випадках заплітали в коси. Жінок, чий супутник був воїном, можна було легко впізнати за коротшим волоссям.
4. Вони своєрідно підходили до краси
Хоча дзеркала в сучасному – знайомому нам – вигляді були винайдені набагато пізніше, в ацтеків уже існувало пристосування, за допомогою якого вони могли побачити своє відображення. Його виготовляли з блискучого чорного каменю під назвою обсидіан. Чоловіки не мали якихось особливих б’юті-процедур, але прикрашали своє тіло аксесуарами або ювелірними виробами залежно від статусу.
Жінки змінювали колір шкіри, фарбували волосся, наносили макіяж. Вони часто покривали шкіру брудом або жовтою глиною, щоб зробити її світлішою. Вони використовували також рослину під назвою індигофера фарбувальна для фарбування волосся в синій або фіолетовий колір.
5. Особиста та громадська гігієна була дуже важливою
Міські вулиці підмітали щодня. Також ацтеки створили складну систему утилізації відходів. Їхньою основною метою було мінімізувати забруднення навколишнього середовища, особливо води. Ацтеки щодня милися, використовуючи мило, скраби, парфуми та дезодоранти з натуральних інгредієнтів.
Також в ацтекському суспільстві прекрасно розуміли, наскільки важлива особиста гігієна, і ретельно дбали про здоров’я порожнини рота. Для чищення зубів і надання свіжості диханню вони використовували продукт, схожий на сучасну жувальну гумку.
6. Вони першими стали використовувати прототип нинішньої сауни
Темаскаль мовою ацтеків означало «парова лазня». Це були будівлі, всередині яких розташовувалися гарячі камені, їхній устрій був схожий на сучасні сауни. Похід у такі заклади був частиною щоденних гігієнічних процедур.
Люди відвідували темаскалі не тільки для того, щоб митися. У парових лазнях лікувалися від різних недуг, застосовуючи все різноманіття лікувальних трав. Водночас ці процедури мали й релігійний характер. Вважалося, що пара подібна до божественного дихання, яке очищає і фізичне, і духовне тіло.
7. Вони розробили складну систему вимірювань
Було б неможливо побудувати величні храми, будинки та палаци без системи вимірювань, яка допомагала ацтекам з точністю прораховувати кожен елемент архітектурних конструкцій. Крім того, створюючи свою математичну систему, вони розробили різні вимірювальні алгоритми.
Календар ацтеків складається з 365 днів і дуже схожий з григоріанським календарем. Також вони розробили систему мір довжини, яка дуже нагадує нашу метричну систему. Ретельно її вивчивши, математики дійшли висновку, що вона була дуже точною і лише в деяких моментах допускала невеликі похибки.
8. У них були просунуті знання медицини
Ацтеки – це одна з доіспанських культур, відома своєю медициною і широкими знаннями в галузі ботаніки та цілющих рослин. Вони вміли не тільки успішно боротися з інфекціями і зашивати рани волоссям, а й лікувати переломи за допомогою іммобілізації, а також майже безболісно видаляти зуби, в тому числі зламані, застосовуючи природні анестетики.
Їхні методи були настільки ефективні, що конкістадори вважали за краще лікуватися в місцевих лікарів, а не в європейських, яких привозили із собою.
9. Ацтеки культивували дві рослини, плоди яких цінувалися дорожче за золото
Попри те, що ацтеки не мали офіційної валюти, торгівля для них була життєво важливою. Усталеною системою розрахунків був бартер – обмін товарами. Кукурудза і какао відігравали ключову роль у торгівлі. Кукурудза була основою ацтекської кухні.
Через безліч способів застосування і корисних властивостей какао-боби вважалися продуктом класу люкс. Плюс до всього іншого їх було легко транспортувати і фасувати, що давало змогу заздалегідь встановлювати ціни на товари. Наприклад, який-небудь фрукт можна було «купити» за одне зернятко какао, кролика – за 10, а за ковдру потрібно було віддати приблизно 65-100 какао-бобів.
10. У них були громадські акушерки, які дбали про всіх майбутніх матерів, незалежно від їхнього соціального класу
Акушерки в ацтекському суспільстві називалися тламатлкітіцітль. Вони проходили медичну, психологічну та релігійну підготовку, щоб допомагати жінкам під час вагітності та пологів. Вони періодично відвідували вагітних жінок, щоб упевнитися, чи все у них гаразд. Якщо щось було не так, вони прописували лікування. За 5 днів до передбачуваної дати пологів акушерка приходила в дім породіллі і весь цей час залишалася з нею.
Також тламатлкітіцітль готувала приміщення до появи дитини, залишаючись у будинку протягом 4-5 днів після пологів. Коли акушерка переконувалася, що все гаразд, мати і дитина почуваються добре, вона могла піти. Мешика вважали народження дитини битвою, і, якщо жінка в ній не виживала, її вважали полеглим воїном і віддавали данину поваги її хоробрості.
11. Батьки не давали імен своїм дітям
Перед появою дитини ацтеки влаштовували свято. Щоб обрати ім’я для нового члена сім’ї, батьки повідомляли жерцям дату її народження. Ті за календарем визначали знак, під яким вона народилася, і повідомляли, яка її ознака на майбутнє.
Ґрунтуючись на наявній інформації, жерці давали ім’я малюкові. За кілька днів ім’я дитини оприлюднювали на церемонії, що проводилася в будинку її сім’ї та чимось нагадувала хрещення. Серед традиційних ацтекських імен є, наприклад, такі: Чітлаллі, Теноч, Ізель, Зума, Яреці.
12. Сучасні мови успадкували багато слів від ацтеків
Гуакамоле, томат, авокадо – ось лише деякі з найвідоміших ацтекських слів, які ми використовуємо щодня. Вони походять із науатля, ацтекської мови. У сучасній іспанській мові міститься багато лексики, що прийшла з науатля. Річ у тім, що конкістадори прибули на територію ацтеків і виявили величезну кількість нових для себе речей, особливо рослин та інших продуктів. Вони не знали, як їх називати, і стали використовувати вже існуючі слова корінного народу.
