Ми звикли думати, що знаємо все про деяких популярних персонажів. Як вони виглядали, де жили, скільки їм було років. Але що, якщо ми скажемо, що Червона Шапочка не була маленькою дівчинкою, Есмеральда абсолютно точно не мала циганського коріння, а туфелька Попелюшки, можливо, зовсім не була кришталевою? Тому ми відшукали кілька цікавих фактів про знайомих кожному персонажів. З ними ви напевно по-новому подивитеся на деяких із них.
2 найпопулярніші принцеси останніх років офіційно такими не є і не входять до пантеону принцес Disney. Попри величезний успіх мультфільмів «Холодне серце»
Якщо Анна та Ельза «не справжні» принцеси, то хто ж тоді справжні? Офіційно визнаними є 12 красунь: Аврора, Аріель, Білосніжка, Белль, Жасмин, Попелюшка, Меріда, Моана, Мулан, Покахонтас, Тіана, Рапунцель. Раніше до цього списку входили також фея Дінь-Дінь і Есмеральда. Крім Анни та Ельзи, ніколи не були в списку принцес Аліса («Аліса в Країні чудес»), Мегара («Геркулес»), Джейн («Тарзан»).
Дівчинка, яка заглянула в хатину до 3 ведмедів, не була маленькою. І взагалі це була не дівчинка
Коріння казки про 3 ведмедів та їхню гостю сягає глибоко в народні легенди. І спочатку на хатину в лісовій глушині натрапила зовсім не маленька дівчинка. А шкідлива старенька, яка залізла в чужий дім, навела там безлад і з’їла чужу їжу.
Завдяки англійському письменнику Джозефу Кендаллу казка зазнала важливих змін. Під його пером нахабна жінка зі срібним (сивим) волоссям перетворилася на нешкідливу дівчинку-золотоволоску, яка, заблукавши, забрела до ведмежого будинку. Кендалл вирішив замінити стареньку дитиною, щоб зробити казку добрішою. Дійсно, хто ж буде злитися на загублену дитину?
Ромео не був підлітком
Чомусь прийнято вважати, що Ромео Монтеккі було 15 років. Однак Шекспір не уточнював вік юного закоханого. Натомість цю інформацію вказав Вільям Пейнтер у збірці новел «Палац задоволень», у якій була історія Ромео і Джульєтти. І в новелі було сказано, що юнакові було від 20 до 21 року. Цей сюжет міг лягти в основу шекспірівської п’єси.
Щодо Джульєтти, то в новелі Банделло їй майже 18, а в п’єсі Шекспіра – неповних 14 років.
А ось Білосніжці якраз таки було всього близько 14 років
Яких би сильних і дорослих Білосніжок нам не показували у фільмах, насправді ця принцеса дуже юна. В екранізаціях Disney їй лише 14 років. А в казках часом і того менше. Згідно з оригінальною версією, дівчинка втекла із замку в 7 років, а з’їла отруєне яблуко через 10 років після своєї втечі. Тож зріла і свідома Білосніжка – не більше ніж вигадка творців фільмів.
Франкенштейн не монстр
Чудовисько, створене з мертвої матерії талановитим ученим, імені не мало. А ось його «батька», згідно з романом Мері Шеллі, звали Віктор Франкенштейн. До речі, монстр, що вийшов, спочатку був хоч і негарний, але досить доброзичливий. Справжнім чудовиськом його зробили люди з їхньою ненавистю.
А Рататуй не щур
Багато хто впевнений, що щурика з мультика «Рататуй» так і звали. Насправді його звали Ремі, а рататуй – це страва, яку він готував.
Шерлок Холмс ніколи не говорив фразу «Елементарно, Ватсоне!»
Знаменита фраза «Елементарно, Ватсоне!» жодного разу не трапляється у творах Конан Дойла про Шерлока Холмса. За однією з версій, уперше вона з’явилася в гумористичному детективі «Псміт-журналіст» англійського сатирика Пелама Вудхауса – творця Дживса і Вустера. Через 14 років після виходу книжки «Елементарно, Ватсоне!» пролунало в першому звуковому фільмі про геніального детектива – «Повернення Шерлока Холмса».
А Дарт Вейдер не вимовляв слів «Люк, я твій батько»
Насправді діалог звучав так. Люк висунув Дарту Вейдеру претензії з приводу свого батька. Той відповів на них: «Ні, я твій батько». Сенс від цього, звісно, не змінюється, але оригінальна фраза вже не так круто виглядатиме на футболках.
Кіт у чоботях міг не мати чобіт
Попри те що казка про хитрого кота існувала і до Шарля Перро, саме цей письменник додав головному персонажу його основний атрибут – чоботи як символ статусності та успіху. А впродовж казки тонкою ниткою провів думку, що дотримання дрес-коду, акуратність і ввічливі манери здатні завоювати довіру самого короля.
У казках до Перро пухнастий був звичайним котом без чобіт. А в найбільш ранніх версіях казки не було й самого кота. Замість нього невдалому хлопцеві допомагала лисиця.
Есмеральда не була циганкою
Завдяки мюзиклу «Нотр-Дам де Парі», багато хто впевнений, що Есмеральда була циганкою, але в романі Віктора Гюго дівчина була француженкою, принаймні по матері. Автор зазначав, що в її зовнішності вгадувалися андалузькі риси – можливо, від батька.
Коли головна героїня роману «Собор Паризької Богоматері» була маленькою, її в матері викрали цигани, а замість малятка підкинули їй свою горбату дитину. Це і був Квазімодо.
Мері Поппінс не була красунею
У фільмах про казкову няню ми зазвичай бачимо в головній ролі привабливу дівчину. Але в книжці Памели Треверс цей персонаж мав доволі своєрідну зовнішність: худа, з великими руками та ногами, з доволі маленькими, пронизливими очима і з манірно підібраними губами.
Спляча красуня не була розбуджена поцілунком
Ми всі пам’ятаємо про велику силу поцілунку справжнього кохання: з його допомогою один принц розбудив Білосніжку. А от зі Сплячою красунею було дещо інакше – вона прокинулася тому, що настав час. Згідно з пророцтвом, дівчина мала спати 100 років. Її справді мав розбудити принц, тільки, за версією Шарля Перро, він її не цілував, а просто опустився поруч із нею на коліна. А нас спантеличив Дісней, який і ввів у сюжет сцену з поцілунком.
Червона Шапочка зовсім не була маленькою. Та й шапочка у неї могла бути зовсім не червоною
Хоча Шарль Перро офіційно вважається автором казки про Червону Шапочку, але історії про неї існували і до нього. У старовинних казках героїня також носила капюшон або головний убір: у ті часи дівчина, яка досягла статевої зрілості, була зобов’язана покривати волосся перед виходом з дому. Тож малятком Червона Шапочка точно не була. Також у деяких легендах шапочка цієї героїні була не червоною, а золотою.
Бонус: Попелюшка цілком могла втратити не кришталеву туфельку, а хутряний черевичок
Запитайте кого завгодно, з чого була зроблена знаменита туфелька Попелюшки, і вам дадуть відповідь, що туфелька була кришталевою. Хоча насправді в історії з цією героїнею все не так однозначно. Серед літераторів досі не вщухають суперечки з цього приводу. Уперше про можливу помилку в перекладі казки заговорив Оноре де Бальзак ще в XIX столітті. Письменник припустив, що в оригіналі йшлося не про кришталевий черевичок, а про м’якшу, зручнішу і не менш дорогу туфельку з білячого хутра. І в процесі перекладу біляче хутро (vair) перетворилося на кришталь (verre).
Незважаючи на те, що до єдиної думки літератори не дійшли, така версія здається цілком логічною: спробуйте походити, а тим паче протанцювати в кришталевих туфельках увесь вечір – і ви неодмінно зітрете собі ноги. Черевички з хутряним оздобленням у цьому плані здаються набагато зручнішими.
