Фільми про інші історичні епохи та картини в жанрі фентезі — просто насолода для очей. Адже ми маємо шанс помилуватися вбраннями, які в мільйон разів відрізняються від тих речей, які ми щодня бачимо на вулиці. А інколи костюмери взагалі роблять ювелірну роботу, копіюючи одяг та аксесуари героїв старовинних портретів та архівних знімків.
«Дві королеви», 2018
У фільмі «Дві королеви» Марго Роббі грала Єлизавету I, і один із образів королеви був відтворений із високою точністю. Творці явно не знехтували тим фактом, що портрет, який послужив референсом, по закінченні століть значно вицвів: якщо на картині ми спостерігаємо сіро-блакитне вбрання із золотими візерунками, то у фільмі ці самі візерунки прикрашають яскравішу тканину. Не обійшли увагою кіношники і подвійну нитку перлів, які Єлизавета I носила як символ своєї чистоти.
“Мулен Руж”, 2001
Творці мюзиклу аж ніяк не гналися за тим, щоб костюми персонажів відповідали потрібній епосі. Щоб створити ефектну картинку, вони вирішили орієнтуватися на культові образи акторок золотого віку Голлівуду. Так, якби червона сукня Сатін була пошита за лекалами кінця XIX століття, то вона мала б ззаду довгий шлейф, а не своєрідний турнюр. Однак навіть незважаючи на невластиві часу деталі, загальний образ персонажа не навіває думок про анахронізми. Оскільки схожі сукні ми можемо побачити і на портретах представниць минулої доби. Наприклад, на картині Джованні Больдіні, який знав про кабаре «Мулен Руж» не з чуток: він малював і його танцівниць.
«Корсаж», 2022
Художниця по костюмах намагалася максимально точно відтворити білу сукню Сіссі. Поглянувши на знаменитий портрет, глядачі можуть заявити, що репліка вдалася не на 100 %: якщо фасон той самий, деякі деталі все-таки відрізняються, включаючи золотий візерунок тканини. Однак, як не дивно, вбрання кіношної імператриці може бути набагато ближчим до правди, ніж варіант із портрета. Справа в тому, що, за версією істориків, сукню Сіссі художник значно прикрасив, а насправді ж вона була менш ефектною.
“Титанік”, 1997
Іноді від істориків можна почути думку, що така модниця, як Роуз, з більшою ймовірністю носила б капелюх із опудалом птаха. Адже саме такі прикраси головних уборів були на вершині популярності у відповідну епоху. Однак капелюхи з громіздкими бантами теж були в трендах: цю модель можна зустріти в модних каталогах 1911-1912 років. Так що, найімовірніше, автори вирішили обійтися без виробу з опудалом не тому, що пошкодували почуття глядачів, а тому, що знайшли непогану альтернативу, що не суперечить тодішній моді.
“Сонна Лощина”, 1999
Праворуч – картина “Сидонія фон Борк” пензля Едварда Берн-Джонса. Героїня полотна була померанською дворянкою, яку засудили за чаклунство у 1620 році. І нескладно здогадатися, чому творці фільму «Сонна Лощина» вбрали персонажа Міранди Річардсон у сукню, яка так нагадує вбрання Сидонії. Тим самим заздалегідь вони натякнули глядачам, ким насправді є ця високоповажна жінка — відьмою.
«Знедолені», 2012
Продумуючи вбрання для Козетти, що подорослішала, творці прагнули викликати у глядача асоціації з садовими квітами. Тому вони одягали дівчину в костюми персикових та бузкових відтінків. Достовірністю кіношники теж не знехтували. Наприклад, у книзі Октава Юзанна «Мода в Парижі: різні фази жіночого смаку та естетика з 1797-го по 1897 рік» можна знайти зображення бузкового верхнього плаття 1830 року, що нагадує один із образів Козетти. Адже дівчина якраз і жила у 1830-х роках.
«Маленькі жінки», 2019
Костюмер картини «Маленькі жінки» надихався роботами художників. Так, паризькі вбрання героїні Флоренс П’ю були «запозичені» у імпресіоністів. Наприклад, сукня, в якій дівчина приймає пропозицію руки та серця Лорі. Вона виглядає практично так, як вбрання однієї з героїнь полотна «Жінки в саду» Клода Моне.
“Малефісента”, 2014
Користувачі мережі розглянули у образі Аврори відсилання до полотна Уотерхауса «Офелія». І жодної крапельки не помилилися. Художник із костюмів стрічки Анна Шеппард зізналася, що черпала натхнення у картині легендарного прерафаеліту. «Я хотіла, щоб Аврора нагадувала німфу, виглядала невинною та невагомою. Вона мала контрастувати з іншими персонажами», — ділилася костюмерка.
«Хоробра серцем», 2012
Виявляється, і мультиплікатори не зневажають вивчення живопису під час продумування костюмів для героїв. Так, користувачі мережі помітили, що сукня мами головної героїні анімаційного фільму «Хоробра серцем» перегукується із вбранням леді Макбет у Сарджента. Дія мультика розгортається у Шотландії, і, мабуть, творці шукали відповідний референс. І знайшли його, адже леді Макбет якраз шотландка.
«Дивовижна місіс Мейзел», 2017–2023
Оскільки сюжет серіалу розгортається в середині минулого століття, костюми персонажів не мали суперечити цій епосі. І, треба сказати, творці проробили скрупульозну роботу, розробляючи вбрання а-ля 50-ті. Так, наприклад, весільний образ Мідж був натхненний героїнею Одрі Хепберн у фільмі «Забавне личко» 1957 року. Якщо сама сукня трохи відрізнялася, то дизайн фати був скопійований точнісінько, починаючи від бантика і закінчуючи підгорнутим низом.
«Прісцілла: Елвіс і я», 2023
Коли художниці по костюмах доручили відтворити весільну сукню Прісцілли, вона спробувала отримати доступ до оригінального вбрання, щоб його вивчити. Але роздобути річ так і не вдалося. Тому костюмеру нічого не залишалося, крім як розробити дизайн з нуля, орієнтуючись лише на архівні знімки. Але, як ми можемо переконатися, ними складно розглянути деталі вбрання, наприклад візерунок мережива. Тому фахівцю довелося попітніти. Також вона зв’язалася з будинком Chanel, щоб отримати зразки мережив із старовинних колекцій, і замовила репліку більш відповідного з них. І результат її роботи — вищий за всілякі похвали.
Бонус: навіть режисери ромкомів здатні заморочитися із відтворенням історичних образів
Незважаючи на те, що в сюжеті стрічки «Трохи одружені» такого персонажа, як принцеса Діана, і близько немає, а героїня Емілі Блант лише приміряє її образ заради вечірки, костюмери та гримери все одно постаралися на славу. Інтернет-користувачі залишилися під враженням від того, наскільки Блант була схожа на легендарну британку у кадрі. Та й ми знімаємо капелюх перед творцями.
