Мабуть, у кожному будинку є альбом зі старими сімейними фотографіями, з якого час від часу здувають пил на домашніх посиденьках і із захопленням занурюються у спогади. А одне з найцікавіших занять — розглядати ці знімки та знаходити подібність із самимb собою. У когось ніс передається у спадок, у когось мамині очі та посмішка, а хтось і зовсім виглядає як клон своєї бабусі чи прапрадіда.
Герої цієї добірки є наочним прикладом того, наскільки потужна штука наша спадковість.
“Моя мама зі мною у 2005 році та моє фото зараз. Усі кажуть, що я схожа на неї, коли вона була підлітком.”
«Мій первісток народився у 2015 році (ліворуч), мій другий син народився у 2019 році (праворуч). У них та сама дата народження, але з різницею в 4 роки!»
«Фото з ліванського паспорта моєї бабусі, 1955 (ліворуч), і моє фото (праворуч). Торішній різдвяний подарунок моєму батькові»
33 роки по тому: те ж крісло, нове покоління
Двоюрідні сестри відтворюють фото своїх мам. 1985 рік у порівнянні з 2019-м
«Моя дочка (праворуч) та її прабабуся, бабуся моєї дружини по материнській лінії (ліворуч)»
«Моя мама у 17 і я у 25 років. На жаль, у мене татовий ніс»
«Мій чоловік (праворуч) разюче схожий на свого дідуся (ліворуч). На знімках обом по 26 років»
«Мій чоловік (1978) та дочка (2012)»
«Моя 20-річна мама у 1970-х і я у 26 років»
«Мій дід 1942-го чи 1943-го (ліворуч) і я (праворуч)»
«Я у 1995 році і мій син у 2019-му»
«Мені завжди казали, що я схожа на свою бабусю»
«Народила чоловічу версію себе»
«Мій дідусь, якого я ніколи не бачив (1990-і), у порівнянні зі мною (2019)»
«Моя бабуся (ліворуч) у віці 20 років демонструє кімоно як модель, я (праворуч) на церемонії повноліття»
«Я ліворуч, мій син праворуч»
Бабуся у військовій формі та у повоєнні роки. Внучка в такій же формі більше 70 років по тому
«Ліворуч: моя мама тримає мене, 1973 рік. Праворуч: я тримаю свою дочку, 2008 рік»