10 кінокліше, які вже довели глядачів до нервового тіку, але режисери вперто продовжують їх використовувати

10 кінокліше, які вже довели глядачів до нервового тіку, але режисери вперто продовжують їх використовувати

Мистецтво

Зізнайтеся, ви ж теж закочуєте очі, коли в сотий раз спостерігаєте у фільмі одні й ті ж кліше? Вони як старі заїжджені платівки: мелодія знайома, але слухати вже несила. Давайте ж разом посміємося над цими вічними супутниками нашого кіноперегляду — і, можливо, хтось із режисерів все-таки прислухається до нас.

«Сильна і незалежна»

Тільки подивіться на сучасних кіногероїнь! Щоб показати їх «силу», сценаристи ніби проходять по чек-листу «стереотипно чоловічих рис». Майстер бойових мистецтв? Є! Їсть за двох? Є! Цинічна, груба і працює в типово чоловічій сфері? Ідеально!

І ж ніхто не сперечається, що жінки-слюсарі або зварювальниці існують. Питання в іншому: невже добра вихователька дитсадка, яка обожнює в’язати і пекти пироги, за замовчуванням слабка?

А якщо у неї немає чорного пояса з карате і вона не грубіянить оточуючим — вона вже не “сильна”? Виходить, сила — це не про внутрішній стрижень, а про вміння поводитися як чоловік. Сумно, дуже сумно.

Кохання з першого погляду

Пам’ятаєте сцену з «Ромео + Джульєтти» з акваріумом? Двоє незнайомців зустрілися поглядами — і бац! — світ завмер, заграла романтична музика, і глядачам дали зрозуміти: це на століття. Насправді, ми спостерігаємо найобманливіший і найшкідливіший кіношаблон.

Чим він небезпечний в реальності? Тим, що створює у глядачів, особливо юних, помилкові очікування. Мовляв, якщо при зустрічі не вдарила блискавка і не запурхали метелики в животі — це зовсім не кохання.

Насправді ж справжні почуття — це не сліпучий спалах, а довга праця, діалоги, взаємні поступки і прийняття недоліків один одного. А в кіно нам підсовують красиву, але трагічно незрілу казку, приречену на провал.

Паркур на лабутенах

О, цей улюблений штамп! Героїня вступає в жорстоку сутичку з десятками головорізів, віртуозно володіючи акробатикою і карате, і все це — на шпильках висотою в десять сантиметрів. Підбори не ламаються, не в’язнуть у землі і анітрохи не заважають стрибати по дахах.

Створюється враження, що головна суперздатність такої героїні — не котяча грація, а вміння ігнорувати закони біомеханіки. Спробуйте самі пробігтися на шпильках — і ви зрозумієте, наскільки це нереально. Але в кіно, мабуть, діють свої правила життя.

Лиходій-ляльковод

Як часто сюжет будується на тому, що лиходій — геніальний стратег, який хоче, щоб його спіймали! Його арешт — завжди частина «геніального плану». А герої, відчуваючи себе на крок попереду, насправді просто пішаки в його грі.

Класика жанру — Джон Доу з фільму «Сім», який сам здається поліції, щоб завершити свій задум. Або Джокер, здатний прорахувати будь-яку багатоходову комбінацію. Якби у цих лиходіїв було трохи менше марнославства, сюжет завершився б у перші п’ятнадцять хвилин хронометражу.

Погоня в годину пік

Запаморочлива погоня на надшвидкості вулицями мегаполісу в розпал години пік — це вже не кліше, а справжня класика. Тож ми навіть неабияк звикли до головних героїв на спортивних машинах (та хоч на сміттєвозі!), які віртуозно маневрують між автомобілями, що стоять у заторі.

При цьому постановники наполегливо ігнорують очевидне: в справжньому заторі розвинути таку швидкість неможливо. А куди дивиться поліція? Створюється враження, що міський трафік підлаштовується під головних героїв, а прості смертні просто не беруться до уваги.

Фатальний монолог лиходія

Один з найвічніших сюжетних ходів: антагоніст, отримавши повну перевагу над героєм, замість швидкої розправи влаштовує задушевну бесіду. Він докладно викладає свій підступний план, хвалиться своїм інтелектом і… сам же при цьому риє собі яму.

Цей монолог майже завжди стає його головною помилкою, даючи герою час на порятунок. Наївні лиходії, невчені ви наші! Мабуть, у школі лиходійства не проходять тему «короткість — сестра таланту».

Покоївка на мільйон доларів

Голлівуд обожнює історію про «простачку», яка раптово стає принцесою. Ось вона, скромна покоївка, прибирає номери в готелі. Але зачекайте: на ній бездоганний макіяж, а в наступній сцені вона вже в сукні від кутюр, вся в коштовних прикрасах, які їй явно не по кишені.

Немов над її образом працювала ціла команда стилістів. У житті ж прибирання номерів — це піт, сльози, дика втома і катастрофічна відсутність вільного часу та грошей. Але кому потрібна сувора правда, коли є красива казка?

Життя заради кубиків

Кубики преса на екрані — це, звичайно, вражає. Але за кадром ховаються виснажливі тренування, зневоднення і жорсткі дієти. Ченнінг Татум зізнавався, що зберігати форму, як у «Супер-Майку», неймовірно важко.

Зак Ефрон для ролі в «Рятувальниках Малібу» і зовсім використовував сечогінні засоби. Погодьтеся, подібні жертви заради тимчасового ефекту — явний перебір і нездоровий приклад для наслідування.

Спочатку сваряться, потім цілуються

У житті, якщо дівчина запекло сперечається з чоловіком, поцілунок — останнє, що спаде їй на думку. Але в Голлівуді агресія легко перетворюється на пристрасть. Досить посваритися — і ось уже спалахують почуття.

Насправді ж така поведінка швидше свідчить про нездорові стосунки. Але кого це хвилює, коли на кону видовищна сцена?

Нещасна кар’єристка

Молода, красива, успішна жінка, яка керує великим проектом, але при цьому самотня і нещасна в особистому житті — ще один улюблений шаблон. Варто їй вийти на побачення, як вона перетворюється на незграбну і розгублену дівчинку.

Чому б не показати, що успішна жінка може бути щасливою і в стосунках теж? Але ні, легше грати на старих стереотипах.