Процес створення кіно можна порівняти з алхімією. Простий задум стає повноцінним фільмом завдяки низці складових. Далеко не остання роль відводиться натхненню. Тому кіношники нерідко черпають натхнення з полотен відомих художників. У деяких випадках роботи живописців впливають на них настільки сильно, що їх навмисне включають у сам фільм, бажаючи надати йому більшої глибини й осмисленості. Подібний прийом використовувався неодноразово. Підтвердженням тому є представлена добірка.
«Будинок, який побудував Джек», Ларс фон Трієр, 2019 – “Човен Данте”, Ежен Делакруа, 1822
«Лабіринт Фавна», Гільєрмо дель Торо, 2006 рік – Франсиско Гойя “Сатурн, що пожирає свого сина”, 1819-1823
Гільєрмо дель Торо вважає, що будь-яка казка не повинна обмежуватися рамками, нав’язаними Діснеєм. Режисер повністю змінив цю концепцію у своїх творіннях. У цьому йому неодноразово допомагали роботи іспанського художника Франсіско Гойї.
«Психо», Альфред Гічкок, 1960 – “Будинок біля залізниці”, Едвард Гоппер, 1925
Один з найбільш значущих фільмів для жанру хорор був знятий Альфредом Гічкоком. Будинок Нормана Бейтса, який фігурує в картині, майже повністю скопійований з картини Гоппера «Будинок біля залізниці». Гічкок використав готичні деталі будівлі та її проєктування.
«Божевільний Макс: Дорога люті», Джордж Міллер, 2015 – “Слони”, Сальвадор Далі, 1948
«Той, хто виганяє диявола», Вільям Фрідкін, 1973 – “Імперія світла”, Рене Магрітт, 1954
«Аліса в Задзеркаллі», Джеймс Бобін, 2016 – “Портрет імператора Рудольфа II в образі Вертумна”, Джузеппе Арчімбольдо, 1590
«Марія-Антуанетта», Софія Коппола, 2006 – “Бонапарт на перевалі Сен-Бернар”, Жак Луї Давид, 1801-1805
«Той, хто вижив», Алехандро Гонсалес Іньярріту, 2015 – “Апофеоз війни”, Василь Верещагін, 1871
«Крик», Вес Крейвен, 1996 – “Крик”, Едвард Мунк, 1893-1910
«Фріда», Джулі Теймор, 2002 – “Фріда і Дієго Рівера”, Фріда Кало, 1931
«Тарас Бульба», Володимир Бортко, 2009 – “Запорожці”, Ілля Рєпін, 1880-1891
«На голці», Денні Бойл, 1996 – “Шедевр, або Таємниці горизонту”, Рене Магрітт, 1955
