На старих портретах кожен елемент гардеробу — від неймовірно високих підборів до зміїних кілець і зубочисток-амулетів — це таємний шифр для досвідченого глядача. Невинні, на перший погляд, предмети видавали всі секрети про статус, чесноти і навіть романтичні наміри їх власників.
Чопіни
Чопіни були не просто взуттям, а символом соціального статусу: чим вища платформа, тим вище стояла жінка в очах суспільства. Таке взуття підкреслювало, що його власниця належить до світу культури, а не побуту.
Чопіни додавали 30–50 см зросту. Це була свого роду візуальна метафора: жінка недосяжна і не повинна стикатися з брудом вулиць — як у прямому, так і в переносному сенсі.
У портретах художники свідомо акцентували увагу на цьому елементі одягу, щоб сказати глядачеві: «Перед вами знатна, забезпечена дама».
Перли
Портрети Єлизавети I сповнені візуальних натяків, які тонко підкреслюють створений нею образ. Серед цих деталей особливе місце займають перли — древній символ непорочності, чистоти і тілесної недосяжності.
Таке розмаїття перлів слугувало делікатним, але недвозначним нагадуванням: вона не належить чоловікові.
Чорний колір
У 17 столітті чорні тканини були надзвичайно дорогими у виробництві: така фарба досить швидко вицвітала. Впливові особи того часу створювали дещо оманливу видимість скромності, але в той же час демонстрували своє багатство, використовуючи оксамит, шовк, вишивку і мереживо, пофарбовані одним з найдорожчих барвників — чорним.
Коралове намисто
Червоне коралове намисто із золотими застібками на шиї дівчини могло вказувати на її заміжнє становище, як пише автор книги «Арт-розслідування. Образи, символи і таємні смисли в мистецтві». Якщо застібка намиста знаходилася спереду, це означало, що дама заміжня. Зліва — вона заручена, а праворуч — дівчина ще вільна.
Синя квітка
Синя квітка в зачісці маркізи де Помпадур називається барвінок. Вважалося, що ця рослина є символом кохання і вірності. Коли портрет із зображенням цієї квітки дарували коханому, передбачалося, що кожного разу, як він буде дивитися на нього, то отримуватиме освідчення в коханні від своєї дами.
Прикраси у вигляді змій
У вікторіанську епоху прикраси у вигляді змій — каблучки та браслети — означали відданість чоловікові. А змія, яка кусає себе за хвіст, виражала нескінченну і циклічну любов до партнера.
Рубінове кільце
Розташування рубіна на середині пальця правої руки символізувало, що на момент написання портрета у жінки не було дітей, але вона мала намір і сподівалася незабаром завагітніти.
Кільця на мізинці
Чоловік на картині вище, найімовірніше, є вдівцем. Зверніть увагу на жест, що вказує на два кільця на мізинці лівої руки. Передбачається, що вони раніше належали його дружині.
Звичай того часу передбачав, що після відходу дружини прикраси, подаровані чоловіком, поверталися до нього, щоб він міг використовувати їх у наступних шлюбах.
Медальйон-зубочистка
У тому ж 16 столітті стало популярним носити як підвіску зубочистку, яка мала вигляд і форму рогу. Функцій у такої прикраси було дві: вона виконувала роль свого роду амулета і використовувалася за прямим призначенням — для чищення зубів від залишків їжі.
Помандер
Помандер прийшов до Європи зі східної культури в 13 столітті. Це був контейнер, зазвичай сферичної форми, всередині якого знаходилися трави і пахощі. Причина була вкрай прозаїчна: аромати допомагали побороти неприємні запахи.
Носили помандер на ланцюжку на поясі або шиї, а мініатюрні екземпляри іноді кріпили до кілець. Вартість такого аксесуара була колосальною і він вважався предметом розкоші, так що дозволити його собі могли виключно багаті особи.
Перлинні сережки
Перлинні сережки були популярні в епоху Відродження, хоча ставлення до них було неоднозначним. З одного боку, перли були символом непорочності, а з іншого — вони були частим атрибутом при зображенні богині краси і плотської любові Венери.
У Венеції, наприклад, як повідомляють у виданні BeCulture, у свій час перлинні сережки взагалі було заборонено носити незаміжнім дівчатам і куртизанками.
