Ми живемо у час, коли технології розвиваються неймовірними темпами, і часто здається, що наука вже має відповіді на всі питання. Але це далеко не так. Дослідники й досі стикаються з безліччю загадок, а нові відкриття нерідко спростовують усталені теорії та припущення.
Ми уважно стежимо за науковими новинами і зібрали для вас цікаві дослідження, які показують: попереду ще чимало нерозгаданих таємниць.
1. Чи справді реальність існує?
Від найдавніших часів люди намагалися зрозуміти справжню природу світу навколо. Сьогодні, в епоху стрімкого розвитку науки й технологій, це питання звучить інакше: чи може наша реальність бути лише комп’ютерною симуляцією?
Дискусій на цю тему чимало. Відомий астрофізик Ніл Деграсс Тайсон навіть організував дебати між науковцями. Одним із найвідоміших прихильників ідеї симуляції є філософ Нік Бостром, який запропонував три сценарії:
- більшість цивілізацій гине, так і не досягнувши «постлюдської» стадії, коли можна створювати штучні моделі свідомості;
- ті цивілізації, які досягають цього рівня, з певних причин не зацікавлені моделювати реальність;
- якщо ж обидва попередні варіанти помилкові, то з високою ймовірністю ми вже живемо в комп’ютерній симуляції.
Проте філософ Ріккардо Манзотті наводить свої заперечення:
- будь-яка симуляція створюється з реальних матеріальних об’єктів;
- якщо симуляцію неможливо відрізнити від реальності, вона перестає бути симуляцією;
- симуляція не існує без спостерігача, адже вона завжди залежить від свідомості, яка її сприймає.
Отже, питання залишається відкритим — і кожен сам вирішує, вірити в симуляцію чи в реальність.
2. Звідки виникає свідомість?
Майже кожен хоча б раз ставив собі питання: чому я — це я? Як я це усвідомлюю? У психології це називають самосвідомістю. Але що ж таке свідомість насправді — продукт мозку, його окремої ділянки чи щось інше?
Нейробіолог Крістоф Кох разом із командою припускає, що ключ до відповіді може ховатися у клауструмі — особливій ділянці головного мозку. Їхні результати опубліковані в журналі Nature, однак більшість науковців не погоджуються з висновками Коха і вважають, що говорити про відкриття «центру свідомості» поки зарано.
Частина вчених розглядає свідомість як комплексну взаємодію функцій мозку та психіки. Завдяки складним нейронним зв’язкам ми сприймаємо світ і оцінюємо його, а унікальність сприйняття формується під впливом характеру, виховання, соціального середовища та навіть фінансових умов.
Однак остаточної гіпотези про природу свідомості досі не існує. Невідомо й те, які саме ділянки мозку відповідають за її формування та роботу.
3. Що відбувається після смерті?
Рано чи пізно кожен ставить собі запитання: що буде далі, коли життя закінчиться? Останні відкриття нейробіологів дають підстави наблизитися до відповіді на цю вічну загадку. У ході досліджень вони виявили: після зупинки серця й припинення подачі кисню в мозок у людей спостерігається потужний сплеск електричної активності. Причина в тому, що клітини мозку, втративши доступ до кисню, перестають утримувати заряд і масово вивільняють електричні імпульси.
Та чи можна цим пояснити все? Професор Стюарт Хамерофф з Арізонського університету припускає, що свідомість не зникає разом із тілом. На його думку, вона інтегрується у саму тканину Всесвіту, адже механізм цього процесу нібито закладений у нашій нервовій системі.
4. Чи існує Бог?
Багато хто вважає це питання суто питанням віри, але що кажуть науковці? Британський учений Мартін Джон Ріс заявив, що останні наукові відкриття змусили його переосмислити атеїстичний світогляд. На його думку, існування Бога може пояснити появу першої репродуктивної системи.
Сучасна наука, незважаючи на численні досягнення, поки не здатна повністю пояснити складність молекул ДНК. Цей механізм зберігає величезний обсяг інформації, який навряд чи міг виникнути випадково. З точки зору еволюції та ієрархії інтелектуальних істот, логічним наступним щаблем після людини мав би бути творець — Бог, архітектор або «великий програміст», який задумав і запустив наш Всесвіт.
5. Чи існують привиди?
Багато хто обожнює містичні історії — вони додають адреналіну і трохи таємничості в наше життя. Але чи справді існують привиди? Наука поки не знайшла жодних підтверджень їхнього існування. Більшість загадкових явищ пояснюють психосоматичними та нейробіологічними механізмами: іноді наша свідомість просто обманює нас у тому, що ми бачимо або відчуваємо.
6. Чи можливо прокинутися через 200 років?
Багато хто замислювався про смерть і мріяв її відстрочити. Уявімо, що можна «перемотати» час на 50–200 років — увійти в стан анабіозу або кріосну сплячку, а далі чекати на появу «еліксиру безсмертя».
Наразі це неможливо. Вчені ще не знайшли способу заморожувати тіло так, щоб рідина в клітинах не руйнувала їх під час заморозки. Проблему намагаються вирішити, але єдине реалістичне рішення поки — генетична модифікація, що запозичує механізми рептилій та земноводних, які можуть впадати в анабіоз без шкоди для організму. Якщо генная інженерія досягне цього, заморозка людського тіла стане реальною.
7. Коли і як з’явився Місяць?
Нова гіпотеза пояснює, що Місяць утворився всередині синестії — хмари газу та розплавленої породи. Ідею запропонували вчені Каліфорнійського та Гарвардського університетів на основі теоретичного моделювання. Американські фізики Саймон Лок і Сара Стюарт у 2017 році вперше припустили існування синестії як нового типу планетарних тіл.
«Нова модель пояснює особливості Місяця, які важко пояснити сучасними теоріями. Місяць хімічно близький до Землі, але має деякі відмінності. Це перша модель, яка узгоджується зі складом супутника», — пояснює Сара Стюарт, професор планетарних наук в UC Davis.
За припущенням вчених, планети у формі синестії можуть існувати сотні років, після чого поступово приймають сферичну форму, а всередині таких хмар можуть утворюватися й інші небесні тіла.
8. Як виникло життя на Землі?
Науковці досі сперечаються про походження життя, адже три основні теорії не вдається об’єднати в єдину. Пропозицію альтернативного сценарію висунув Армен Мулкіджанян: а що, якщо життя зародилося не в океані, а на суші — у вулканічному ставку? Він звернув увагу на хімічний склад клітин, особливо на те, які елементи вони приймають і відкидають. Виявилося, що клітини містять багато фосфату калію та інших металів, але мало натрію.
Це робить океан малоймовірним місцем зародження життя. Натомість геотермальні джерела поблизу вулканів, наприклад у Йеллоустоні, мають хімічний склад, близький до складу клітин.
Дебати ще далекі від завершення, а остаточні висновки будуть зроблені на основі лабораторних експериментів із хімічними реакціями та протоклітинами. Можливо, ми стоїмо на порозі першого повного пояснення, як виникло життя на Землі.
9. Чи загрожує Землі перенаселення?
Тема перенаселення часто з’являється в новинах, але наскільки вона відповідає реальності? За прогнозами вчених, до 2050 року населення планети може сягнути 13 млрд осіб. Проте зараз люди займають лише близько 5% поверхні Землі. Якби всіх помістити в Австралію, кожна людина мала б приблизно 1000 кв. м. За підрахунками румунського фізика Віорела Бадеску, максимальна чисельність населення може досягти 1,3 квадрильйона людей.
Це звучить оптимістично, але справжнє занепокоєння викликає дефіцит ресурсів. Вже з серпня 2018 року людство почало використовувати ресурси «в борг», витрачаючи більше, ніж природа встигає відновити. Вчені пропонують два шляхи: або скоротити споживання, щоб уникнути голоду і конфліктів, або знаходити і використовувати ресурси в нових, раніше недоступних місцях планети. І діяти потрібно вже зараз, адже майбутнє без цього може виявитися не таким світлим.
10. Що відбувається з тілом без мозку?
Існує рідкісне захворювання — аненцефалія, коли дитина народжується без головного мозку. Такі випадки трапляються дуже рідко, і ще рідше плід з такою аномалією розвивається до народження. Єдиним задокументованим випадком, коли дитина вижила до 2 років, була дівчинка на ім’я Бебі Кей. Але як можливо жити без мозку?
Окрім головного мозку, у нас є спинний і довгастий мозок, які керують основними життєвими функціями: диханням, кровообігом, рефлексами. Завдяки їм тіло може нормально функціонувати. Проте без головного мозку зникає свідомість і особистість — людина не може мислити, оцінювати або аналізувати навколишнє середовище.
Бонус: що ваша мозкова діяльність видає через цю ілюзію?
Ілюзія руху пояснюється тим, що наш мозок не завжди правильно обробляє сигнали, які надходять від очей. Часто він «обманює» нас, змушуючи бачити те, що ми очікуємо або звикли бачити, а не те, що є насправді. Це відбувається через специфіку візуального сприйняття: коли ми дивимося на окрему частину зображення і намагаємося побачити його повністю, мозок по-різному обробляє інформацію, що надходить, що й викликає розбіжність між частиною і цілим.
У людей із травмами мозку або певними відхиленнями ілюзія руху може сприйматися інакше — вони або не бачать руху зовсім, або бачать його по-особливому.
