Буває, пояснюєш людині прописну істину вже 7-й раз поспіль, а вона не розуміє. Або просиш колегу допомогти зі звітом, то потім тричі все за ним переробляєш і виправляєш. У таких ситуаціях мимоволі починаєш задаватися питанням: «Ну чому, якщо є еволюція і природний відбір, у людському світі все ще існує дурість?».
Ми вирішили пошукати відповідь на це питання в наукових статтях і врешті-решт зрозуміти, чому низький інтелект не помер у процесі розвитку людства. Найцікавішими відкриттями, які багато що пояснюють, поспішаємо поділитися з вами.
Термін «природний відбір» непридатний до сучасного людства
Природний відбір – це боротьба не конкретних особин, а видів. Людина цю битву давно виграла, їй немає необхідності боротися з тваринами за виживання. Завдяки технічному прогресу і медичним розробкам ми отримали унікальний в еволюційному плані захист. Тепер люди можуть зберігати найрізноманітніші ознаки всередині свого виду, не озираючись на еволюцію.
Тому термін «природний відбір» до сучасної людини незастосовний. На думку генетика з Лондонського університету Стіва Джонса, природний відбір якщо не зупинився, то принаймні сильно сповільнився. Професор Каліфорнійського університету Далеал Санджак додає, що суспільні чинники та світські тенденції суттєво послаблюють його наслідки.
Високий інтелект не потрібен для виживання
Протягом мільйонів років розвитку людства інтелект ніколи не був критерієм природного відбору. У всякому разі в тому вигляді, в якому це поняття існує зараз. Еволюції байдуже, чи виграє школяр олімпіаду, чи вступить до вишу, чи здобуде науковий ступінь. Виживає найсильніший, а не найрозумніший.
З погляду еволюції важливий зовсім не IQ, тобто здатність до логічного аналізу і синтезу, а емоційний і соціальний інтелект. За даними останніх досліджень, уже 2 млн років тому найважливішим фактором, необхідним для виживання людей, стало вміння співпрацювати і домовлятися. Це вплинуло і на розмір мозку, і на багато інших ознак, які спостерігаються у сучасної людини.
Що вищий інтелект, то менше шансів залишити потомство
Дослідники сходяться на думці, що менш освічені люди залишають більше потомство, ніж їхні родичі з високим інтелектом. За статистикою, жінки, які народили в дуже ранньому віці, навчаються меншу кількість років. А гени, які сприяють отриманню хорошої освіти, знижують репродуктивний успіх в обох статей (причому сильніше в жінок).
Але це не означає, що інтелект людства загалом падає. Статистику, яку вчені отримують у короткі часові проміжки, не можна розглядати як фактор природного відбору. Адже еволюційні зміни відбуваються протягом тисячоліть.
До того ж у батьків, які мають середній і навіть низький інтелект, нерідко народжуються діти-генії. Спадковість далеко не головний фактор, що впливає на це. Не менш важливим є навколишнє середовище: як доступ до знань і якісної освіти, так і екологія.
Генії – невдалі партнери з точки зору еволюції
Одна з рушійних сил еволюції – так званий стабілізуючий відбір. Він знижує шанси на успіх в особистому житті у тих, хто сильно відрізняється від більшості. На думку Джалеала Санджака, цей фактор усе ще впливає на розвиток людства, хоча наслідки цього добору і не надто сильні.
Наприклад, дуже високі або дуже низькорослі люди в середньому мають менше дітей. Те ж саме стосується й інтелекту: у геніїв менше шансів завести потомство, утім, як і у володарів зниженого інтелекту. Найбільша репродуктивність характерна для людей із середнім IQ.
Насправді сучасна людина зовсім не дурніша за своїх предків
Згідно з жартівливою аксіомою Коула, кількість розуму на Землі – величина постійна, а чисельність населення зростає. Отже, IQ кожної окремо взятої людини знижується. Насправді це не так.
З 1932 по 1978 рік учені зафіксували незрозумілий стрибок IQ: його середнє значення перевалило за сотню. Цей феномен отримав назву ефекту Флінна. Коротко формулювання звучить так: майже за 50 років людство різко порозумнішало, але незрозуміло чому. Дослідники висловлюють різні припущення: можливо, розвитку мозку і нервової системи сприяють гарне харчування, високий рівень охорони здоров’я і доступність освіти. Однак згоди серед учених поки що немає.
У XXI столітті рівень інтелекту почав трохи знижуватися, подібних стрибків більше не помічено. Однак робити висновки про те, що людство йде еволюційним шляхом до дурості, не можна. Поки що наш IQ все ще залишається вищим, ніж до стрибка у ХХ столітті.
Низький інтелект – гуманістична цінність, з якою зовсім не варто боротися
Збереження особин з низьким інтелектом – одне з головних гуманістичних досягнень. У зоопарках виходжують тварин з аутизмом або синдромом Дауна, які не могли б вижити в природному середовищі. Для людей високий IQ також не завжди є головною цінністю. Часто набагато важливішими виявляються здатність до емпатії, доброта і відданість. Та й загалом поділ людей на сорти за будь-якими вродженими ознаками ніколи не доводив людство до добра.
