10 несподіваних фактів про венеціанок, які навіть у Середні віки примудрялися говорити про права жінок

10 несподіваних фактів про венеціанок, які навіть у Середні віки примудрялися говорити про права жінок

Дивовижні історії

Італійська Венеція здавна славиться не тільки середземноморським кліматом і античними пам’ятками, а й своїми жінками. Навіть на пересічній екскурсії цим містом вам обов’язково розкажуть як про саму Венецію, так і про волелюбну поетесу Вероніку Франко, про життя якої навіть зняли голлівудський фільм.

Ми вирішили розібратися в особливостях життя венеціанських красунь. Виявилося, що за секретами чарівного зовнішнього вигляду сучасних італійок криється ціла історія, яка своїм корінням сягає в глибину століть.

Венеціанки користувалися посібниками з краси

  • Ідеал краси середньовічних венеціанок дещо відрізняється від сучасного: модниці пізнього Середньовіччя цінували блідий колір обличчя, крихітний ніс і світле волосся. Щоб домогтися максимальної відповідності модним тенденціям того часу, дівчата, подібно до нас, користувалися різноманітними посібниками з краси.
  • Сучасний Cosmopolitan середньовічним красуням замінювали праці Авіценни і жінки-лікаря Тротули, чиї праці про підтримання молодості і здоров’я неймовірно цінувалися в епоху Відродження.

Одним з головних трендів у Венеції було освітлення волосся

  • Раніше венеціанки творили з косметикою, як могли. Щоб шевелюра стала світлішою, дами змішували людське грудне молоко, яким годували немовля чоловічої статі, з шафраном, і наносили цей незвичайний засіб на голову. Чи допомагала середньовічним красуням така «фарба», сказати складно, проте мода на освітлення волосся ще довго панувала в ті часи.

Дівчата всіляко намагалися освітлити шкіру

  • Іноді бажання домогтися ідеальної краси обличчя і тіла призводило до появи дивних, а часом і зовсім небезпечних рецептів. Так, щоб «зробити очі чорними», модницям пропонувалося змішати сік солодкого граната з квіткою і соком блекоти і протерти цією сумішшю очі. Для освітлення ж шкіри красуням пропонували вмиватися ослячим молоком, протирати обличчя лососем і навіть свинячим салом.

Венеціанки носили чопіни

  • Щоб підкреслити не тільки красу, а й свій суспільний статус, венеціанки носили особливе взуття – чопіни. Чопіни славилися розміром своєї платформи і допомагали знатним жінкам не бруднити одяг.
  • Іноді висота венеціанських туфель доходила до 50 см. І часом середньовічній красуні, щоб вона могла безпечно пересуватися, доводилося спиратися на слуг. Вважається, що жінки, які носили чопіни, мали вкрай нестійку ходу і ходили буквально як на ходулях.

Дівчата носили зачіски з ріжками і сукні з декольте

  • Екстравагантність венеціанської моди не обмежувалася чопінами: приблизно в той самий час модниці почали доповнювати свої образи загостреними бюст’є і зачісками з ріжками.
  • Коли в усій Італії жінки були зобов’язані носити скромні сукні без натяку на декольте, у Венеції екстравагантне вбрання тільки починало набирати шаленої популярності. Тут наймодніші сукні дозволялося носити навіть вдовам, і така поведінка для Середньовіччя була справжньою сенсацією.

Довжина спідниці венеціанки говорила про її статус

  • Довжина спідниці модниці теж мала значення і вказувала на її становище в суспільстві. Через дорожнечу тканин довгі вбрання могли носити лише знатні особи, тоді як дівчатам зі скромним достатком доводилося задовольнятися мінімальною довжиною сукні. Популярні сьогодні мініспідниці в середньовічній Венеції вважалися б ознакою глибоких злиднів їхніх власниць.

Дівчата у Венеції любили віяла і маски

  • Віяло для венеціанської модниці – це не лише корисний аксесуар, а й засіб підкреслення свого суспільного статусу. Витончене біле віяло повідомляло оточуючих про те, що його власниця нещодавно вийшла заміж. Багато ж розписане опахало символізувало досвідченість і заможність жінки.
  • Ще один вид аксесуарів – венеціанські маски – став особливо популярним під час проведення в Італії її знаменитих карнавалів. Кажуть, що вдягали маски навіть черниці в монастирях: у них дами мали право влаштовувати танцювальні вечори з чоловіками.

Венеціанки повинні були вміти шити й ткати

  • Дами епохи Ренесансу, які поважали повноту жіночого тіла, ймовірно, жахнулися б від сучасної моди на струнку фігуру. Набору зайвої ваги напевно сприяв малорухливий спосіб життя середньовічних красунь: дівчина того часу зобов’язана була присвячувати більшу частину свого часу шиттю і ткацтву.

Дівчата з Венеції були найвільнішими в середньовічній Європі

  • Незважаючи на патріархальні звичаї, що панували у венеціанському суспільстві, місцеві жінки володіли значно більшою кількістю прав, порівняно з мешканками інших країн. Так, венеціанки могли вільно розпоряджатися своїм майном, без допомоги чоловіка призначали своїм дітям вчителів і прямо висловлювали свою думку присутнім.

У Венеції поважали працю жінок

Єлена Лукреція Корнаро-Піскопія – перша в історії жінка, яка стала доктором філософських наук.
  • Свобода венеціанок вражає: уже в Середні віки жінки мали право засновувати монастирі та лікарні, працювати на мануфактурах, ставати медсестрами та співачками.
  • Чи не найбільш шанованою жінкою Венеції вважається Єлена Лукреція Корнаро-Піскопія, яка стала першою в історії людства жінкою, що отримала ступінь доктора філософських наук.