Багато хто зауважує, що правила, які прописувалися своїм адептам різними релігіями, дуже схожі на сучасні поради щодо збереження здоров’я, що публікуються в журналах та інтернеті. Це не збіг – багато століть до появи ефективної медицини саме релігія була основним захисником людства від хвороб та інших напастей навколишнього світу.
Ми розповімо про 8 релігійних канонів різних релігій та їх течій, які досить точно відображають сучасні медичні погляди на різні аспекти життя. Ну хіба вони більш примітивні і, іноді, занадто суворі. Нічого не вдієш — правила ці буквально «написані кров’ю», адже всі гулі людям у давнину доводилося набивати самостійно.
Карантин у давніх іудеїв
Популярне поняття «карантин» з’явилося дуже давно. У стародавніх іудеїв існувало правило, згідно з яким людина, яка має ознаки будь-якого шкірного захворювання («цараат»), від екземи і до прокази, мала добровільно вирушити в пустелю і там померти. Це правило описано в Книзі Левіт і євреї були переконані, що цараат ніколи так просто не з’являється.
Іудеї вважали, що хвороби, що виявляються шкірними симптомами, – це покарання за гріхи. Винятком був праведник Йов, на якого виразки були наслані не через його неправедні вчинки, а за рішенням Бога, як випробування його віри і смирення. Якщо людина, яка знаходилася далеко від людей, виживала і виліковувалась, вона могла повернутися до людей і попросити, щоб її оглянув священик. Якщо жрець не знаходив ознак цараату, то щасливець оголошувався прощеним і приймався у суспільство.
Заборона на споживання певних продуктів
У всіх світових релігіях є заборони на різні страви та продукти. Особливо багаті на обмеження релігійні правила євреїв, так званий «кашрут». В його основі лежать вказівки Мойсея, які пророк дав своєму народові під час багаторічної мандри пустелею. Лідер єврейського народу вказав, м’ясо яких птахів, звірів та риб можна їсти, а яких ні.
Сучасні вчені, вивчивши обмеження, накладені Мойсеєм, вважають їх цілком обґрунтованими. Вони були спрямовані на запобігання отруєнням та епідеміям, які були б дуже недоречними у тривалій подорожі. Мойсей заборонив вживати, в основному, м’ясо хижаків і падальників, яке могло бути токсичним, а також морську рибу, серед якої зустрічаються отруйні екземпляри.
Піст
Про користь посту сказано чимало і відомо, що навіть фізіологи високо оцінюють цей спосіб очищення організму. Вони пишуть про голодування так:
«На третій день різко загострюється нюх, фіксується значне поліпшення зору, швидкість реакції ще не знижується, але думки знаходять дивовижну ясність і чіткість».
Це не дивно, адже організм, позбавлений їжі, мобілізує всі свої сили, щоб виявити її, вбити та з’їсти. Піст є абсолютно у всіх релігіях і скрізь він посідає дуже важливе місце. Ще в давнину люди приймали легкість, ясність почуттів та думки, гордість за свою силу волі, пов’язані з харчовою помірністю, за благословення, послане згори.
Свіже повітря
Більшість релігій світу не згадують про користь свіжого повітря. Але достеменно відомо, що в буддизмі цьому фактору здоров’я точно приділено велику увагу. Будда Гаутама неодноразово повторював, що свіже повітря — відмінні ліки від тілесних та душевних недуг.
Більше того, засновник буддизму наказував своїм послідовникам взагалі не жити вдома, а проводити життя в мандрах, тобто постійно рухаючись і насолоджуючись свіжим повітрям та красою навколишнього світу. Не дивно, що мандрівні буддійські ченці до глибокої старості зберігали силу, енергію і ясність думки – рух і постійна зміна обстановки благотворно впливають як на тіло, так і на розум.
Правила гігієни
В іудаїзмі правила гігієни займають дуже помітне місце. А ось християнство більше акцентувало увагу на душі і до миття та прання ставилося байдуже. Але найбільшою пристрастю до чистоти завжди вирізнявся іслам. Відомо, що пророк Мухаммед був неймовірно гидливим і від цього дуже охайною людиною. Засновник ісламу не міг спілкуватися з людьми у брудному одязі, від яких погано пахло або з тими, хто приходив до нього після відхожого місця, не вимивши рук.
«Ви очищайте свій одяг та взуття і будьте охайними та обережними, так, щоб вас можна було розрізнити серед людей. Мити голову та тіло раз на тиждень — обов’язок кожного мусульманина перед Аллахом».
Так наставляв своїх послідовників Мухаммед і, враховуючи часи, клімат та умови, в яких проживали його земляки, щотижневе купання можна було вважати верхом охайності. Мусульманам релігія наказує п’ять разів на день, перед здійсненням намазу, мити обличчя, ноги та руки, полоскати рот та чистити вуха. Іслам вимагає, щоб правовірні обмивалися після кожного відвідування туалету та інтиму, а раз на 40 днів видаляли волосся на лобку та пахвах.
Жінки
Заняття коханням під час місячних значно підвищують можливість передачі різних інфекцій. Тому в багатьох релігіях не тільки займатися сеkсом, але навіть торкатися жінки в ці дні заборонено. Зараз, коли з’явилися бар’єрні контрацептиви та антибіотики, багато хто махнув на це правило рукою, але деякі особливо консервативні релігійні течії продовжують дотримуватися канонів.
Іудаїзм, що взагалі приділяє багато часу магії крові, стверджує, що в дні місячних жінка нечиста ритуально. Вважається, що кров має величезну магічну силу і особливо небезпечна для чоловіків, яким потрібно триматися від неї подалі. Єврейкам ця «нечистота» була на руку за всіх часів. Коли ще жінка могла відпочити від усіх своїх справ та турбот, починаючи від приготування їжі та закінчуючи молитвами.
Обмеження для жінок у критичні дні є також в ісламі та частково у християнстві. Деякі церкви не допускають візитів жінок у ці дні і наказують їм молитися вдома. У православ’ї немає суворої заборони, але деякі священики попереджають, щоб парафіянки не приходили в такому стані до причастя і не торкалися ікон. Були на Русі і заборони для жінок щодо місць загального користування, наприклад, лазень.
Обрізання у чоловіків
Згідно з інформацією, наданою ВООЗ, фімозом, тобто неможливістю повністю оголити голівку статевого члена, страждають до 10% чоловіків планети. Ця проблема не тільки сприяє розвитку інфекцій статевих органів, а й може стати причиною постійних травм. Але всі ці напасті не загрожують іудеям, мусульманам та адептам деяких християнських течій, для яких обрізання хлопчиків у дитинстві є обов’язковим ритуалом.
Вважається, що обрізання корисне не тільки для чоловіків, але і для їх сеkсуальних партнерок. Відсутність хвороботворних бактерій, що розвиваються під крайнім тілом, знижує ймовірність такого небезпечного захворювання, як рак шийки матки на 70%. Навряд чи давні іудеї знали подібні нюанси — вони приносили крайню плоть у жертву демону пустелі. До цього було належить жертвувати кровожерливому божеству хлопчика-первістка, отже прогресивність обрізання очевидна і тут.
Вегетаріанство
Зараз вегетаріанство і радикальніша його форма — веганство, дуже популярні. При цьому з кожним роком дедалі голосніше звучать голоси вчених, які застерігають від такого способу харчування, що позбавляє організм важливих для нього поживних речовин. Вже виявлено, що відмова від білків тваринного походження викликає порушення розвитку дітей, погіршує роботу кишечника, знижує мозкову діяльність.
Тому рослинна дієта не рекомендована для дітей і взагалі зараз вважається дуже індивідуальною практикою. У більшості релігій не тільки немає заборони на вживання м’ясної їжі, але навіть є вказівки, коли і як її їсти. Пророк Мухаммед наставляв мусульман їсти м’ясо не рідше, ніж кожні сорок днів, а християнам заборонено їсти тварин лише під час посту.
Особливу позицію в цьому питанні займає буддизм, в якому немає суворої заборони на м’ясо, але є ціла низка умов. Наприклад, їсти можна м’ясні страви тільки в тому випадку, якщо сам буддист не вбивав тварину і не сприяв її вбивству. Тобто страва з м’яса має бути приготовлена з ініціативи пригощаючого, а не на прохання віруючого. Крім цього, у буддизмі заборонено їсти м’ясо людини, гієни, тигра, змії, лева, слона, леопарда, коня та ведмедя.
