15 фотопорівнянь тварин з їх доісторичними предками, від яких щелепа мимоволі брязкає об підлогу

15 фотопорівнянь тварин з їх доісторичними предками, від яких щелепа мимоволі брязкає об підлогу

Про тварин

Мільйони років тому по нашій планеті ходили, бігали і стрибали незнайомі нам істоти, чий зовнішній вигляд дозволив би їм без кастингу пройти відбір в «Парк юрського періоду». Згодом еволюція внесла свої корективи в їх зовнішність і навіть поведінку, та такі, що їх нащадки напевно злякалися б своїх далеких «мам» і «тат», якби зустрілися з ними сьогодні.

Ми поцікавився, як же саме виглядали родичі знайомих нам сучасних тварин. І скажемо відразу: зовнішній вигляд предків деяких усіма улюблених звіряток сильно відрізняється від їх знайомих кожному з нас нащадків.

Кішки – міациди

Колись дуже давно одні з найпопулярніших домашніх вихованців, кішки, виглядали трохи інакше, ніж зараз. Їхні предки, міациди, були більше схожі на сучасних куниць і жили на деревах, спускаючись на землю лише в пошуках здобичі. Втім, ці стародавні тварини стали предками не тільки сучасних вусатих-смугастих, але і собак, ведмедів і навіть тюленів.

Кити – індохіуси

Як відомо, найбільшим водним ссавцем планети є синій кит, довжина якого, іноді, досягає цілих 25 м. Мало хто знає, але «батьком» підводного гіганта є звір розміром з єнота – індохіус, який не тільки жив на поверхні, але і був справжнім вегетаріанцем . Згодом форми тіла індохіуса сильно змінилися, адже, для того, щоб ховатися від хижаків, звірку часто доводилося знаходити притулок під водою.

Єноти – гігантські гієнодони

Одні з найбільш милих тварин планети, єноти, можуть похвалитися спорідненістю з одними з найжахливіших стародавніх мешканців Землі – гієнодонами. Відомо, що зуби цих грізних створінь мали здатність самозагострюватися, а самі гієнодони часом виростали до 4 м. в довжину.

Кози – ендрюзарх

Кози і вівці здавна вважаються одними з найдобріших тварин, які легко приручаються. Втім, їх древній родич навряд чи б захотів співпрацювати з людиною: грізні ендрюзархи колись вважалися найбільшими хижаками-ссавцями, вага яких, іноді, досягала цілої тонни.

Черепахи – архелони

Архелони були самими справжніми гігантами тваринного світу – їх вага сягала ваги сучасних слонів. Хоча гігантські черепахи і вимерли більше 60 млн років тому, досить великі екземпляри все ще зустрічаються в Індійському океані і навіть біля берегів Північної Америки. Втім, вчені налаштовані скептично: навряд чи ці гіганти змогли пережити епоху динозаврів.

Лінивці – мегатерії

Лінивці не дарма отримали свою назву – ці неспішні і добрі тварини більшу частину свого життя проводять уві сні. Гігантські предки лінивців теж не відрізнялися швидкістю реакції: мегатерії не тільки були розміром з сучасного слона, але і важили іноді більше 4 т.

Свині – ентелодонти

Вимерлі предки порося були грізними істотами, які добували собі їжу за допомогою гострих іклів і вкрай скромного інтелекту. Втім, навіть невеликих розумових здібностей ентелодонтів, або «свиней-термінаторів», виявилося досить для того, щоб ті кілька тисячоліть поспіль могли без проблем кочувати по відкритих рівнинах Китаю, Європи і навіть Північної Америки.

Удави – тітанобоа

Древній родич всіх сучасних удавів, грізний тітанобоа, колись мешкав на території Латинської Америки. 13-метрова довжина і колосальна вага цієї вимерлої змії не завадили тітанобоа зберегти її на подив миролюбний характер: відомо, що гігантський удав харчувався виключно рибою.

Опосуми – сумчасті шаблезубі тигри

Опосуми – це невеликого розміру тварини, які довгий час живуть в Північній і Південній Америці. Часто цих безневинних звіряток показують в зоопарках, проте з перспективою опинитися в одному з них навряд чи погодився б древній родич цих лісових мешканців – сумчастий шаблезубий тигр. Гострий слух звіра компенсував його відносно слабкий зір, а верхні ікла тигра росли протягом всього його життя. Можливо, саме незвичайний зовнішній вигляд тварини сприяв поширенню чуток про те, що грізний предок опосумів якимось чином міг дожити до наших днів: час від часу схожого звіра помічають в Африці, в Південній Америці та навіть біля Азовського моря.

Коали – діпротодони

Одним з найбільш незвичайних представників австралійської фауни колись давно були діпротодони, або гігантські вомбати. Ці тварини досягали розмірів сучасних гіпопотамів і важили до 3 т. Нащадками ж гігантів-вегетаріанців сьогодні є коали, яких довгий час вважали родичами ведмедів.

Акули – мегалодони

Акул здавна вважають одними з найнебезпечніших водних хижаків, проте їх предки, напевно, здалися б нам ще більш грізними істотами. Розміри доісторичної акули-гіганта часом доходили до розмірів п’ятиповерхового будинку, а особливості організму мегалодону дозволяли йому без проблем жити навіть в прісній воді.

Носороги – індрікотерії

Родичі сучасних носорогів, індрікотерії, встигли засвітитися в давньоруських казках і легендах, адже, ареал їхнього проживання знаходився якраз між Китаєм і Балканами. Втім, казковий звір виявився не тільки в історії, але і в кінематографі: бойові машини з кіносаги «Зоряні війни» були майже повністю змальовані саме з образу цього древнього ссавця.

Коні – макраухенії

Сучасній людині сьогодні складно собі уявити коня, який в результаті еволюції несподівано набув хобота. Однак, саме ця частина тіла і була присутня у древніх родичів сучасних поні, віслюків і зебр: макраухенія таки справді трохи дивно виглядали навіть на тлі шаблезубих тигрів і гігантських коал.

Жирафи – самотерії

Доісторичні предки жирафів, самотерії, колись мешкали на території сучасної України і Молдавії. У той час у майбутніх жирафів ще не було настільки довгої шиї: ця частина тіла у них з’явилася в результаті еволюції. Вважається, що самці з найбільш довгими шиями отримували більше уваги від самок.

Кури – тираннозаври

Тиранозавр Рекс – один з найвідоміших динозаврів планети: образ знаменитого мешканця доісторичних джунглів в культовому фільмі «Парк юрського періоду» зробив ящера відомим в усьому світі. Хоча зовнішній вигляд гіганта мало схожий на пташиний, ДНК тираннозавра багато в чому схожа з ДНК сучасних курей. Хочете – вірте, хочете – ні, але сьогодні вчені вже всерйоз обговорюють можливість того, що гроза первісної планети Земля був пернатим.

Джерело