Точно не позаздриш: найдивніші сеkсуальні традиції Стародавнього Риму, від яких мурашки по шкірі

Точно не позаздриш: найдивніші сеkсуальні традиції Стародавнього Риму, від яких мурашки по шкірі

Дивовижні історії

Шокуючі й неприйнятні, кричущі й дикі — саме такими прикметниками ми можемо описати сеkсуальні ритуали, які в ті далекі часи вважалися абсолютною нормою.

Сеkсуальне життя кожного народу відрізняється своїми особливими канонами та традиціями. Заглядаючи на сторінки історії, більшість практик можуть здатися сучасній людині справжньою дикістю. У Стародавньому Єгипті до сеkсу ставилися скоріше прагматично, ніж емоційно, а в Стародавній Греції взагалі практикувалися інцести, які нерідко заохочувалися суспільством. Але найбільш дивними і жорстокими видаються звичаї Стародавнього Риму, де сеkс можна було сміливо порівняти зі справжнім культом.

Незайманість як привід для страху

Поки у більшості народів вважалося строго необхідним зберігати свою невинність до шлюбу, стародавні римляни, навпаки, свято вірили в те, що незайманість (точніше, незаймана кров) має нечисту силу. Жоден чоловік не бажав стикатися з нею, вважаючи, що ця природна рідина приносить нещастя і навіть хвороби. Саме тому дівчатам доводилося позбавлятися її якомога швидше і нерідко навіть самостійно.

Коли римлянці виповнювалося 14 років, її відправляли на обряд примусового позбавлення невинності. Відбувалося все це в храмі богині Вести. Там юна дівчина приносила свою цнотливість у жертву першому-ліпшому чоловікові, який першим заглянув на це «свято». Якщо траплялося так, що відвідувач відмовлявся від статевого акту, дівчині належало все робити самостійно. На допомогу їй була спеціальна статуетка у формі божества родючості. Після цього обряду римлянка офіційно могла вважатися нареченою і виходити заміж. В іншому випадку невинні дівчата могли все життя провести в повній самотності. Чоловіки не наважувалися брати за дружину «чистих», оскільки це вважалося поганим знаком, що оскверняє всю його родину .

Жінка мала більше прав, але залишалася залежною

Говорячи про шлюб, то тут у римлянок прав було все ж більше, ніж у еллінів, але все ж, будучи дружиною, жінка все одно вважалася невід’ємною власністю чоловіка. У ліжку у них практично не було обмежень, тому багато поз, які у інших народів мали гріховний характер і категорично заперечувалися, у римлян розпустою зовсім не вважалися, а продовжували вдосконалюватися й активно практикуватися.

Свята, які виходили далеко за межі звичних уявлень

Крім цього, у Стародавньому Римі нерідко влаштовували Луперкалії — свято очищення та родючості на славу богів. Фактично, воно являло собою масову оргію. Люди злягалися в першому-ліпшому місці, нерідко тут же прощаючись із цнотою.

Рабство і темний бік римської цивілізації

Не менш поширеним було й сеkсуальне рабство. Говорячи простими словами, рабів у ті століття зовсім не вважали за людей, а тому будь-яке примушення їх до статевого акту не вважалося сеkсуальним насильством. Цs’. лазівкою досить часто користувалися римські аристократи, які намагалися обійти виданий імператором Августом закон, що забороняв статеві зв’язки поза шлюбом. Військовополонених викуповували на аукціонах і продавали в сесуальне рабство людям з вищих станів. Але найстрашніше полягало в іншому: багато полонених були зовсім не проти такої долі, адже в сеkс-рабстві жилося набагато ситніше, ніж у будь-якому іншому.

Мистецтво без цензури

Багато римлян не могли уявити свого життя без творчості, а тому активно створювали твори мистецтва на радість нащадкам. Однією з найулюбленіших тем, яка полоскотала б нерви сучасним цензорам, був сеkс. Особливо римляни любили зображати чоловічий статевий орган, який красувався буквально на всьому: починаючи від фресок і панно, закінчуючи монетами та кухонним начинням. У багатьох римських оселях на видному місці розміщували зображення бога родючості Пріапа, який символізував достаток, плодючість і благополуччя, на яких він з гордістю демонстрував свою гідність.

Історичні джерела свідчать, що багато римлян не приховували подробиць свого особистого життя й навіть пишалися ними. Бажаючи залишити пам’ять про себе для нащадків, вони нерідко прикрашали місця поховання символами та зображеннями, пов’язаними з темами кохання, родючості та сімейного життя. У суспільстві того часу цінувалося вміння насолоджуватися життям, а власні романтичні пригоди часто ставали предметом розповідей і вихвалянь. На деяких надгробках археологи знаходять незвичайні написи, що містять особисті спогади, компліменти та деталі приватного життя, які сучасній людині можуть здатися надто відвертими.