Жінки почали доглядати за своїми нігтями за багато століть до появи перших лаків. Правда, в різні епохи популярністю користувалися свої стилі манікюру. Так, у Стародавньому Єгипті панянки обирали яскраві кольори, а в XVIII столітті дами віддавали перевагу стриманим фарбам. Та й модна довжина нігтів змінювалася з століття в століття. Ми вирішили з’ясувати, який саме манікюр жінки носили в минулі століття, і попросили нейромережу намалювати ілюстрації.
У Стародавньому Єгипті нігті фарбували хною не тільки для краси
Цілком можливо, що саме дами в Стародавньому Єгипті були першими, хто відкрив для себе принади манікюру. Причому спочатку вони фарбували нігті зовсім не для краси. Жінки вмочували кінчики пальців у хну, щоб захистити нігті від грибка та інших інфекцій, оскільки порошок мав антисептичні властивості.
Але хна була дорогим продуктом, а виростити самостійно кущі, з листя яких робили хну, селяни не могли. Так що незабаром пофарбовані нігті стали символом високого статусу. Чим яскравішими були нігті, тим знатнішою була дама. Червоний колір носили тільки королеви. Прості ж смертні могли собі дозволити тільки бежеву або блідо-коричневу фарбу на нігтях.
5 тисяч років тому в Китаї винайшли перший лак для нігтів
Вважається, що перший домашній засіб, який можна було використовувати як лак для нігтів, винайшли в Китаї в 3-му тисячолітті до н.е. До XIV століття його склад виглядав так: дами змішували віск, яєчний білок, желатин і додавали природні барвники. Нанесення манікюру було справою непростою. Щоб суміш надійно вбралася в нігті, її доводилося залишати на кілька годин, а часом і на цілу ніч.
І хоча яскравими пофарбованими нігтями хизувалися представники майже всіх станів, деякі кольори могла використовувати тільки правляча династія. У різні періоди члени імператорської родини віддавали перевагу сріблястій і золотій, чорній і червоній фарбі. Менш знатні панянки могли використовувати інші, більш бліді відтінки. А простому народу і зовсім було заборонено фарбувати нігті.
У Північній Африці в першому столітті до н.е. носили золоті накладні нігті
Достеменно невідомо, чи носили жителі Північної Африки накладні нігті за життя, але, можливо, вони вважалися відповідною похоронною прикрасою. Не так давно команда археологів знайшла поховання знатного роду, яке, швидше за все, було зроблено між 304 і 30 роком до н.е. Найбільше вчених здивувало те, що на муміях були золоті накладні нігті. Раніше таких прикрас вони не зустрічали.
Знатні римлянки намагалися коротко стригти нігті
У Стародавній Греції та Римі в пошані були доглянуті, коротко обстрижені нігті. Найголовніше — вони обов’язково повинні були бути чистими. Поважаючі себе жінки і чоловіки обов’язково мали спеціальний набір інструментів для догляду за нігтями. Причому чим знатнішою і багатшою була людина, тим вишуканіше виглядав цей набір. Довгі нігті вважалися поганим тоном. Вважалося, що їх відрощують тільки простолюдини.
Інки малювали на нігтях орлів
Дослідники вважають, що нейл-арт зародився в Імперії інків, яка проіснувала трохи більше століття. У той час як європейці просто коротко стригли нігті і стежили за їх чистотою, жителі Південної Америки малювали на них зображення орлів. Правда, досі невідомо, чи робили вони манікюр для краси, чи в якихось ритуальних цілях.
У стародавній Індії довгі нігті вважалися ознакою краси
З давніх часів жінки в Індії намагалися відростити значні нігті. Крім того, вони фарбували свої нігтьові пластини хною. Причому найчастіше такий манікюр можна було побачити тільки на лівій руці панянки. Ліва рука традиційно символізує чистоту, благополуччя і потяг до творчості і часто задіюється в танцях. А довгі нігті надавали рухам рук більшої виразності. До того ж, по-справжньому довгі нігті могли відростити тільки знатні і багаті дами, яким не доводилося займатися ручною працею.
У XVIII столітті дами втирали кольорову пудру в нігті
У другій половині XVIII століття і жінки, і чоловіки з вищого суспільства почали приділяти особливу увагу красі і здоров’ю рук. Саме доглянуті нігті, м’які, білі пальці і кисті рук демонстрували оточуючим благородне походження людини. Білі крапки на нігтях і широка кутикула вважалися чимось непривабливим.
При цьому ніхто не маскував ці недоліки за допомогою фарби. Нігті полірували жорсткими щіточками, кутикулу відводили мокрим рушником, а потім на нігтьові пластини наносили кольорову пудру і ретельно втирали її. Завдяки цим зусиллям виходив елегантний, блискучий манікюр.
На початку XIX століття гречанки носили накладні нігті з шкаралупи фісташок
Гречанки були справжніми першовідкривачками в області манікюру. Ще на початку XIX століття один відомий англійський діяч, який подорожував Грецією, помітив, що жінки тут фарбують нігті в блідо-рожевий колір. Чоловік не зміг з’ясувати, як саме мешканки Греції робили манікюр, але припустив, що ця традиція сягає корінням у глибину століть.
Інший модний грецький тренд — накладні нігті — почав розвиватися тільки через століття. Ще на початку XIX століття знатні гречанки приклеювали поверх нігтів шкаралупки від фісташок. Таке нарощування могли дозволити собі тільки аристократки.
У вікторіанську епоху манікюр був непростою справою
У другій половині XIX століття манікюр почав повертати втрачену славу. Однак дами не могли наносити на нігті яскраві фарби, оскільки це вважалося чимось непристойним. В ідеалі вони повинні були сяяти, як добре начищена слонова кістка, виглядати чистими і здоровими. Щоб досягти цього ефекту, жінки втирали ганчіркою в нігтьові пластини червоне масло, а кінчики обробляли лимонною кислотою або оцтом.
Перший лак був винайдений на основі автомобільної фарби
Промислове виробництво лаків для нігтів почалося в 1920-х роках, але перші формули були не дуже стійкими. Все змінилося, коли візажист Мішель Менар звернула увагу на автомобільну фарбу і задумалася, чи не можна використовувати схожий засіб для створення манікюру.
Саме вона в 1932 році стала однією із засновниць компанії Revlon, яка почала випускати різні лаки для нігтів. У ті часи в моді був так званий «місячний манікюр»: жінки покривали лаком середню частину нігтя і кінчик, залишаючи лунулу недоторканою.
