Для нас спідня білизна – це звична частина гардероба, якій ми приділяємо увагу лише під час покупки, а потім просто носимо те, що комфортне. Однак у минулому все було інакше: деякі елементи білизни були далекими від зручності, а люди використовували всю свою кмітливість, щоб пристосувати їх до повсякденного життя.
1. Сучасний бюстгальтер був винайдений за один вечір
До 1914 року бюстгальтери більше нагадували укорочені корсети – жорсткі та незручні. Хоча мода на сукні змінювалася, спідня білизна не встигала адаптуватися до нових тенденцій. Урешті-решт жіноче терпіння вичерпалося.
Мешканка Нью-Йорка Мері Фелпс Джейкоб створила перший бюстгальтер буквально за кілька годин перед виходом у світ. Її напівпрозора сукня з відкритою спиною не пасувала до корсета, тому вона взяла дві шовкові носові хустинки, скріпила їх стрічкою та, за допомогою покоївки, пошила легку альтернативу. Новий бюстгальтер виявився напрочуд зручним.
Згодом Мері запатентувала свій «безспинний бюстотримач» і розпочала власне виробництво. Однак під тиском другого чоловіка, який не схвалював її підприємницької діяльності, вона продала патент. Компанія The Warner Brothers Corset Company придбала його за $1 500, а згодом заробила на ньому щонайменше $15 млн.
2. Перші нічні сорочки носила тільки знать і не тільки жінки
Лише в Середньовіччі нічна сорочка стала звичним елементом гардероба для сну. До цього люди лягали в ліжко або зовсім без одягу, або в тому, що носили протягом дня. Сорочки з легкої тканини могли дозволити собі лише заможні особи, і їх носили як жінки, так і чоловіки.
З часом нічні сорочки зазнавали незначних змін, залишаючись популярними аж до кінця XIX століття. Однак потім на зміну їм прийшли піжами, які швидко увійшли в моду.
3. Негліже придумала фаворитка короля
Легкий білизняний халат із шовку або інших витончених тканин є далеким нащадком негліже — домашньої сукні, створеної маркізою де Помпадур, фавориткою французького короля Людовика XV. Це був спокусливий наряд для дому: він облягав шию, застібався на ґудзики на передпліччі та щільно прилягав до спини аж до стегон. Завдяки такому крою маркіза майстерно підкреслювала переваги своєї фігури та приховувала недоліки.
4. На честь жіночої підв’язки був створений орден, який існує досі
А. Ш. Тайлер. Картина «Церемонія з підв’язкою» (1901).
Згідно з легендою, заснування ордену Підв’язки, що з’явився у 1348 році та налічує лише 24 члени одночасно, було пов’язане з делікатною ситуацією. Коханкою короля Едуарда III вважали графиню Солсбері. Під час балу, танцюючи з королем, вона випадково впустила свою підв’язку. Придворні почали насміхатися, але король підняв її, зав’язав на своїй нозі й промовив: «Ганьба тому, хто погано про це подумає». Саме ця фраза стала девізом ордену.
Згодом підв’язка еволюціонувала у частину панчохи, але в деяких випадках її все ще використовують окремо, зокрема у традиційному весільному вбранні.
5. Перший спортивний ліф пошили з чоловічих трусів
Поява спортивного бюстгальтера — заслуга американок. У 1977 році Хінда Міллер, Ліза Ліндаль і Поллі Палмер-Сміт запатентували Jogbra — еластичний ліф, розроблений спеціально для занять спортом. Бігаючи, дівчата відчували, що звичайна білизна не забезпечує належного комфорту. У результаті перший спортивний бюстгальтер вони створили буквально за кілька годин, використавши звичайні чоловічі труси.
6. Компанія Victoria`s Secret випустила найдорожчий у світі бюстгальтер
Найдорожчий комплект спідньої білизни від Victoria`s Secret був представлений у 2001 році супермоделлю Жизель Бюндхен. На його оздоблення пішло 1 300 дорогоцінних каменів, а справжньою родзинкою став тайський рубін у 300 карат.
7. «Молодшим братом» пуш-апу був надувний бюстгальтер
У 1950-1960-ті роки ідеальним вважався силует з великими грудьми та тонкою талією. Жінки, чиї форми не відповідали модним вимогам, вдавалися до різних хитрощів: підкладали в одяг шкарпетки чи вату. Тоді власник компанії Fredericks of Hollywood, яка спеціалізувалась на виробництві білизни, почав випускати бюстгальтери з ефектом пуш-ап.
Однак навіть така білизна мала свої обмеження. Тому з’явилися надувні бюстгальтери, що дозволяли жінкам коригувати розмір грудей, відповідно до їхніх уявлень про ідеальну фігуру. Вони мали спеціальні вкладки в чашечках, через які за допомогою трубочки закачувався повітря. Надувні бюстгальтери 1950-х були дуже популярні, але часто траплялося, що вони починали здуватися в найбільш незручний момент, при цьому видаючи свист — не найкращий варіант, особливо коли перебуваєш серед людей.
Керівник білизняної компанії тестує надувну вкладку в бюстгальтер.
8. Чоловіча футболка вважалася спідньою білизною, поки її не одягнув Марлон Брандо
Важко уявити, але до 50-х років XX століття футболку зазвичай носили як спідню білизну, за винятком випадків фізичної роботи чи занять спортом. Однак у 1951 році на екрані з’являється харизматичний Марлон Брандо у білої обтислій футболці в фільмі «Трамвай “Бажання”». Успіх його образу закріплюється в «Дикуні» з тим самим Брандо, а потім у 1955 році — в «Бунтарі без причини» з Джеймсом Діном. Футболка стає стильним і відкритим елементом чоловічого гардероба.
9. В Японії запустили в продаж бюстгальтер для чоловіків
Такий бюстгальтер призначений для здоров’я. На думку конструкторів цієї незвичної деталі чоловічого гардероба, бюстгальтер сприяє зниженню гравітації на чоловічі груди, щоб на довгі роки зберегти їхню форму. Вважається, що він підходить для профілактики обвисання, але невідомо, чи може скорегувати вже наявну проблему.
10. Щоб виявляти онкозахворювання грудей на ранніх стадіях, у Мексиці придумали спеціальний бюстгальтер
17-річний студент з Мексики, Джуліан Ріос Канту, розробив бюстгальтер для виявлення раку молочної залози, натхнений історією своєї матері, яка перемогла онкологічне захворювання. Цей бюстгальтер, названий EVA, обладнаний 200 сенсорами, що вимірюють температуру, а також оцінюють зміни у формі і вазі грудей. Усі отримані дані передаються в спеціальну програму, яка може попередити про небезпечні симптоми. За словами розробників, для отримання точних результатів потрібно носити пристрій приблизно 1-1,5 години на тиждень. Наразі винахід знаходиться на стадії прототипу і ще не надійшов у продаж.
