20+ цікавих фактів про Стародавню Грецію, які можуть здивувати навіть знавців історії

20+ цікавих фактів про Стародавню Грецію, які можуть здивувати навіть знавців історії

Цікавинки

Стародавні греки залишили неймовірний спадок, що вплинув на наш сучасний світ. Вони подарували нам такі речі, як карти, театр, Олімпійські ігри, філософію, йо-йо, робототехніку, оливкову олію, а також створили перші методики професійного ведення вагітності.

Ми захоплюємося відкриттями минулого, тому зібрали для вас добірку несподіваних фактів про Елладу — одну з найвеличніших цивілізацій в історії людства.

  • Грецький алфавіт виник на початку VIII століття до н.е. і став першою системою письма, що включала символи для позначення голосних звуків.
  • Йо-йо було винайдено в Стародавній Греції. Перша згадка про цю іграшку датується 440 роком до н.е. Йо-йо виготовляли з дерева, металу або розмальованої теракоти та називали просто “диском”. Досягнувши повноліття, діти приносили ці іграшки в дар богам.
  • Боги в Елладі не мали єдиного верховенства. Хоча Зевса часто вважають головним у пантеоні, це не зовсім точно. Еллада складалася з незалежних полісів, і в кожному з них шанували окремих богів. Наприклад, Зевс мав культ у Додоні й Олімпії, Афіна — в Афінах і Ліндосі, Аполлон — у Дельфах і на Делосі, Гера — в Аргосі та на Самосі, а Асклепій — в Епідаврі.
  • В античній міфології не існувало чіткого поділу на добро і зло. Навіть шановані герої та боги часто чинили неоднозначні вчинки. Наприклад, Геракл вкрав прикрасу у жінки, яка була до нього небайдужа, а Ахіллес через суперечку з царем через дівчину покинув товаришів у розпал Троянської війни.

  • Один з улюблених грецьких богів – Діоніс, покровитель родючості. На честь нього влаштовували гучні святкування – Діонісії. Їхні учасники влаштовували ходи з частуваннями і переодягалися в козлині шкури. Від останнього звичаю з’явилося слово трагедія («трагос» – «козел», «оде» – «пісня»). А слово «комедія» походить від слова «комос», що означає «хід бражників».
  • Ще одне обожнюване греками свято – Олімпійські ігри. Вони так їх любили, що вели за ними літочислення. Знаковий захід проводився раз на 5 років у липні. Таким чином 1-й рік 1-ї Олімпіади розпочинався в липні 776 року до н. е., 2-й рік 1-ї Олімпіади – в липні 775-го до н. е., і так до наступних ігор у 772-му.
  • Ігри тривали 5 днів, і за місяць до їхнього початку були заборонені всі військові конфлікти на території Еллади. Усе для того, щоб відвідувачі могли безпечно дістатися до місця проведення змагань.
  • Спортсмени виступали без одягу, саме тому жінкам не можна було бути присутніми на Олімпійських іграх – ні як глядачам, ні як учасникам.
  • Однак вони могли брати участь заочно. Спартанська принцеса Кініска примудрилася навіть перемогти в змаганнях, жодного разу там не з’явившись. Її упряжки коней першими фінішували на іграх у 396 і 392 роках до н. е. в перегонах колісниць-чотирьох, а переможцем вважався саме той, кому належать коні.

  • Міф про те, що в Спарті позбувалися слабких хлопчиків, є одним із найпоширеніших. Хоча давньогрецький історик Плутарх згадував про це, новітні дослідження показують, що він спотворював факти, враховуючи політичні інтереси того часу. Археологи, які проводили розкопки в ущелині, де нібито мали бути знайдені останки, не знайшли жодних доказів того, про що писав Плутарх.
  • Незважаючи на це, спартанське виховання дійсно було надзвичайно жорстким. Починаючи з 7 років, хлопчиків відправляли до спеціальних військових таборів, де вони спали на солом’яних підстилках. Вони постійно тренувалися, вивчаючи бойові мистецтва, володіння мечем та метання списа. Їжу доводилося здобувати самостійно.
  • Однією з традиційних страв Лаконіки була чорна юшка. Точний склад цього блюда невідомий, але вважається, що основними інгредієнтами були бичача кров і сочевиця. Древні письменники відзначали, що смак цієї страви був вкрай неприємним. Жарти про те, що спартанці мали таку легендарну хоробрість завдяки чорній юшці, зустрічаються в багатьох античних джерелах. Вони стверджують, що для тих, хто щодня споживає таку несмачну їжу, життя не мало великої цінності.
  • Армія Спарти була найкращою в грецькому світі і довгий час вважалася непереможною, але багато історій про неї явно перебільшені. Наприклад, знаменита битва при Фермопілах, яка лягла в основу фільму «300 спартанців». Насправді проти армії Ксеркса вийшли ще й коринфяни, тегейці, мікенці, феспійці, фіванці, фокійці та малії. Разом персам протистояли понад 7 000 грецьких воїнів. Загін спартанців із 300 осіб супроводжували ілоти (раби), які теж брали участь у битві. Їх було приблизно 900 осіб.
  • До речі, той самий царський загін, що складався з 300 спартанців, був одягнений значно серйозніше, ніж у кіно. На воїнах було захисне озброєння, що складалося з шолома, панцира на грудях і поножів. Вага захисного озброєння сягала 30 кг.

  • Особливу славу в Стародавній Греції здобули не лише 300 спартанців, а й Священний загін із міста Фіви. До речі, саме він вперше зміг здолати спартанців, які вважалися непереможними. Але головна особливість фіванського загону в тому, що він складався з любовних пар, які склали присягу вірності над могилою Іолая, візника і друга Геракла.
  • Стародавні греки взагалі були дуже чуттєвими і чутливими людьми. У них існувало 4 види кохання. Ерос – пристрасть, філія – слово, яке інколи перекладають як «дружба», що означає прихильність і тяжіння людей одне до одного. Сторге – родинне кохання, яке, наприклад, відчувають батьки до дітей. Агапе – жертовна, безкорислива любов до ближнього.
  • Шлюби по любові були явищем рідкісним. При хорошому розкладі між подружжям могла бути філія, але ось за еросом чоловік найчастіше ходив до інших жінок.
  • Дівчат вільних звичаїв було легко впізнати за червоною помадою на губах. Якщо вони з’являлися без такого макіяжу, їх могли покарати за те, що вони не позначили свого соціального статусу, тим самим ввівши оточення в оману.
  • Греки першими з народів відмовилися від багатоженства. При цьому безшлюбність суворо каралася. Чоловік, який не одружився до 35 років, мав платити податок. У Спарті влада змушувала холостяків узимку обходити центральну площу, виспівуючи скандальну пісню, що пояснювала, чому вони не бажають одружуватися.

  • Становище заміжньої жінки в Елладі було залежним від чоловіка. Вони не мали права голосу, не могли володіти землею і успадковувати майно, їм украй небажано було з’являтися на вулиці наодинці. Навіть ім’я жінки не повинно було згадуватися публічно.
  • Спартанкам було простіше – їм дозволяли володіти землею і займатися спортом. Зате їм доводилося готувати жахливу чорну юшку і, швидше за все, харчуватися нею.
  • При цьому гурманство в Спарті було не в честі – там було заборонено законом готувати вишукані страви.
  • У еллінок був спосіб здобути незалежність від чоловіків – стати гетерою. Гетер іноді вважають жінками легкої поведінки, але це помилка. Вони, як правило, були забезпечені й шановані в суспільстві. Але, щоб стати гетерою, потрібно було проходити навчання в спеціальній школі, причому навчання йшло з дитинства. Дівчата опановували не лише музикування, танці та мистецтво одягатися, а й політологію, філософію, ораторську майстерність, вміння вести дискусії. До речі, таку школу свого часу закінчувала знаменита поетеса Сапфо.
  • Відома гетера Родопіс стала прототипом першої у світі казки про Попелюшку. Згідно з розповіддю історика Страбона, коли дівчина купалася, її сандаллю забрав орел і приніс у Мемфіс, де кинув на коліна фараону. Правитель, вражений красою взуття, наказав знайти її господиню. У підсумку гетера стала царицею Єгипту.

  • Заробляти гроші розвагою багатих людей могли не тільки жінки, а й чоловіки. Збіднілі громадяни часто опинялися завсідником бенкетів. Їхнім завданням було говорити господареві утішні для нього слова і дотепно жартувати. Такі гості називалися паразитами, що перекладається як «співтрапезник».
  • Вважається, що всі греки їли лежачи, але це не зовсім так. Жінки і діти приймали їжу, сидячи за столом, чоловіки лежали, гетери, до речі, теж.
  • Гулянки в тісних чоловічих компаніях називалися симпосії (від цієї назви пішло слово «симпозіум»). Час там проводили весело, наприклад грали в коттаб – вихлюпували зі своїх чаш залишки напою, намагаючись влучити в ціль.
  • У гомерівську епоху дім середньостатистичної грецької родини був дуже брудним. Перш за все, цьому сприяла сажа, що утворювалася від диму вогнища, від жиру, що стікав на розпечене вугілля з м’яса, яке смажилося, від кіптяви смолистого дерева, яке використовували для освітлення. Вона швидко покривала стіни і вбиралася в дерево. У поемах Гомера можна знайти часті скарги, що така сажа сильно псувала зброю, що висіла на стінах.

  • У період свого економічного розквіту в V і IV століттях до н. е. Стародавня Греція була найрозвиненішою економікою у світі. Це видно із середньої денної зарплати греків, яка становила близько 12 кг пшениці. У римську епоху середня зарплата єгипетського робітника була близько 3,75 кг.