Коли ми дивимося фільми та серіали, палаци й замки постають у вигляді чарівних місць із розкішними залами, секретними проходами та затишними камінами. Проте реальність життя в них була далеко не такою романтичною. Ми вирішили з’ясувати, які факти кінематограф прикрашає або зовсім ігнорує. У бонусі — ще одна поширена омана про ті часи.
Палаци проти замків: у чому різниця?
- Замки будувалися для оборони: з товстими стінами, міцними воротами, спостережними вежами та ровами. Натомість палаци призначалися для мирного життя й мали бальні зали, тронні кімнати й багаті інтер’єри. Тому уявити замок як затишне місце практично неможливо.
- Замки були холодними й темними спорудами, у яких постійно гуляли протяги. Маленькі вікна без скла пропускали мало світла, адже скляні вікна були розкішшю.
Обігрів і декор
- Каміни служили основним джерелом тепла. Щоб затримати тепло, стіни прикрашали гобеленами, які також ізолювали від протягів. Ліжка часто мали балдахіни для захисту сплячих від холоду.
- Гобелени з історичними або релігійними сюжетами були популярні не тільки як прикраси, а й через свою мобільність — їх можна було легко перевішувати чи брати із собою в подорожі.
Метушливе життя
- Замки не були постійним житлом. Знатні особи часто переїжджали, забираючи із собою слуг, посуд і навіть гобелени. Супроводжувало господарів від 30 до 150 осіб.
- Слуги виконували всю роботу вручну, тому їх кількість у замках і палацах була значною. Наприклад, графиня Джоан де Валенс утримувала близько 100 слуг у своєму невеликому замку.
- Крім слуг і господарів, у замках жили священики, а на кухні працювали кухарі, які годували до 200 людей двічі на день. Меню часто включало екзотичні для сучасності страви: лебедів, павичів, жайворонків і чапель.
Гігієна та чистота
- Король Генріх VIII навіть видав укази про дотримання чистоти на кухнях: забороняв кухарям працювати оголеними чи в брудному одязі. Однак загалом у палацах із гігієною було складно.
- Наприклад, у Луврі часто можна було натрапити на людські екскременти навіть на сходах чи за дверима. Люди не завжди використовували нічні горщики, а справляли потребу в будь-якому зручному місці.
- Щурі були звичними мешканцями замків, через що існувала професія щуролова. Для боротьби з гризунами використовували пастки, отруту та котів.
Ліжка й сон
- Ліжка були короткими, оскільки люди спали напівсидячи, спираючись на подушки або спинки. Це пояснюється бажанням полегшити дихання та покращити травлення.
Бонус: кішки й забобони
- У Середньовіччі кішок часто асоціювали з відьмами через їхній незалежний характер. Вважалося, що тварини мають служити людині, а кішки, на відміну від собак, не піддаються дресируванню.
- Втім, не всі боялися цих тварин. Наприклад, черниці тримали кішок як домашніх улюбленців, цінуючи їх за компанійський характер і користь у боротьбі з гризунами.
