Як ви знаєте, точний образ карти світу з’явився ще до винаходу супутників, космічних кораблів та інших літаючих об’єктів, що здатні дати людям можливість побачити нашу планету з висоти і замалювати обриси островів і континентів. Величезна безліч дослідників створювали карту світу, перебуваючи безпосередньо на Землі. Як вони примудрялися це робити? Подорожували, слухали розповіді мандрівників, винаходили різноманітні прилади і переймали естафету вивчення світу один в одного крізь століття. Якими є обриси підсумкової карти, ви знаєте, і тепер ми пропонуємо вам поглянути на проміжні етапи створення цього малюнка світової значущості.
150 рік нашої ери
Автор: Клавдій Птолемей, Олександрія, Єгипет.
Складені за допомогою розповідей мандрівників, карти Птолемея вперше показали розмаїття населених пунктів Землі та їхній зв’язок один з одним. У книзі Птолемея «Керівництво з географії» можна знайти координати 6345 пунктів. 27 карт поверхні Землі цього вченого, на жаль, було втрачено, як і саму книжку, і хоч її і було частково відновлено в 14 столітті, ми не знаємо точного охоплення територій на цих картах.
1050 рік
Автор: невідомий чернець, Сен-Север, Франція.
Типова середньовічна карта Т-О, на якій зображено Азію (права частина), Європу (верхня ліва частина) і Африку (внизу ліворуч). Основна мета створення карти була більшою мірою пов’язана з Біблією, ніж із дослідженням світу. Помітніше за континенти на карті виділені Єрусалим і Голгофа (у центрі), біблійні землі, Червоне море, гора Синай і сади Едему. Едем знаходиться вгорі по центру – ближче до Раю.
1154 рік
Автор: Мухаммад аль-Ідрісі, Палермо, Італія.
Поки багато його сучасників створювали карти, виходячи з біблійних спонукань, Мухаммад аль-Ідрісі ґрунтувався на розповідях мандрівників і торговців. На його карті більшість дистанцій було прибрано максимально невірним методом конвертації часу переміщення. Проте вже можна помітити обриси Євразії та північної частини Африки.
1375 рік
Автор: Авраам Крескес, Мальорка, Іспанія.
Ця карта ґрунтувалася на записах суднових журналів і була доволі точною, оскільки дистанції та напрямки вже були добре відомі. А ось простір за межами Середземного, Чорного морів і частин північної Атлантики було позначено, виходячи з чуток і здогадок, як на попередніх картах.
1489 рік
Автор: Henricus Martellus Germanus або Генріх Гаммер, Флоренція, Італія.
Найважливіший етап у картографії та відображенні Старого Світу! Карта Генріха Гаммера (відомого під своїм латинським ім’ям) ґрунтувалася на подорожах Марко Поло і навколосвітнього плавання Бартоломео Діаша, який обігнув Африку. Моряки вимірювали широту за допомогою Сонця (ця карта точно позначає розміри Африки з півночі на південь), але з довготою все ще були проблеми, що й помітно.
1529 рік
Автор: Дієго Рібейро, Севілья, Іспанія.
Ця карта світу є секретною королівською картою Іспанії, яку склали іспанські дослідники під загрозою смертної кари. За рахунок сукупності показань суднових журналів карта відображала більшість узбереж Землі. Для її створення також використовувалися портові записи та навігаційне числення з деяких фіксованих позицій. Однак варто зазначити, що показання ігнорували кривизну і магнітне схилення, а простори, досліджені не іспанцями, позначені досить химерно.
1599 рік
Автор: Едварт Райт, Лондон, Англія.
Райт удосконалив проекцію Меркатора 1569 року (об’єкти на різних ділянках карти позначені в різних масштабах) і залишив кривизну поверхні планети нашій уяві. Для зручності. Відстані разом з обрисами островів і материків все ще були приблизними, але вони стали набагато точнішими порівняно з попередніми зразками. Також карта Райта містила в собі нові відкриття: архіпелаг Нова Земля, Японію та Амазонку.
1778 рік
Автор: Жак Ніколас Беллін, Париж, Франція.
З винаходом у 1760-х роках морського хронометра кораблі нарешті змогли точно вимірювати довготу, тим самим поліпшивши точність розташування об’єктів на карті зі сходу на захід. Також, після того як сім’я Кассіні успішно виміряла розміри Франції за допомогою тріангуляції, представники багатьох європейських країн також перейнялися отриманням подібної інформації про свої землі. Тому тут Європу вже майже не відрізнити від її нинішнього контуру. Попри те, що багато частин світу все ще не були досліджені й потребували корекції, це вже була справжня карта світу!
1832 рік
Автор: Адольф Стілер, Гота, Німеччина.
Карта, названа ім’ям свого творця, була основним європейським атласом починаючи з 1800-х років. У цьому другому виданні повної карти світу лише деякі полярні регіони були позначені неточно або зовсім пропущені, але всі інші об’єкти були розташовані правильно. У ці часи спеціальні інструменти на кораблях давали змогу будь-яку подорож перетворити на доволі точну карту тієї чи іншої країни.
