Насолоджуйтесь цією добіркою кумедних запитань, які ставлять діти, на які дорослі зазвичай не можуть відповісти і, на які доводиться шукати відповіді в Інтернеті. Зрозумілі відповіді на прості дитячі запитання. Впевнені, кожен читач дізнається для себе щось нове.
1. Навіщо бобри будують греблю?
Бобри будують греблі для захисту ставків від хижаків (койотів, вовків і ведмедів), а також для забезпечення легкого доступу до їжі в зимовий період. Цікаво, що бобри працюють ночами і є вправними будівельниками: бруд і каміння вони носять передніми лапами, а колоди – зубами. Довжина гребель зазвичай не перевищує 100 м, але 2007 року супутником у Канаді було зареєстровано найдовшу боброву греблю у світі – 850 м.
2. Навіщо на дротах висить взуття?
Взуття висить у Північній і Латинській Америці, Європі, а також у Південній Африці, Австралії та деяких інших країнах. Звідки пішла традиція закидати зв’язане шнурками взуття на дроти, достеменно невідомо. Але одне можна точно сказати – жодної практичної мети це дійство не має.
Одні роблять це через хуліганські спонукання, інші – як обряд посвяти, наприклад, на відзначення закінчення навчального року або майбутнього шлюбу. Також, можливо, такий безглуздий звичай виник у військовослужбовців, які кидали черевики на дроти в рамках обряду посвяти після завершення базової підготовки або під час відходу зі служби. До речі, комунальники не знімають взуття з дротів тільки тому, що справа ця клопітка. Та й якоїсь особливої небезпеки воно не становить.
3. Чому кавун – ягода?
З погляду ботаніки, ягодами називаються плоди, які мають товсту шкірку, соковиту середину, що містить усередині щільне насіння. У побуті люди зазвичай називають ягодою будь-який дрібний м’ясистий плід (незалежно від його ботанічної класифікації), наприклад смородину, аґрус, полуницю тощо.
При цьому великі плоди, що належать до ягід, з такими в побуті не асоціюються, наприклад помідор, баклажан, банан, ківі. Плід кавуна (а також дині й огірка), який називають гарбузиною, морфологічно гомологічний до ягоди: він зі щільною шкіркою, а всередині містить соковиту м’якоть з великою кількістю насіння.
4. Чому ведмеді впадають у сплячку?
Зимовим сном засинають лише деякі ведмеді (бурий, гімалайський). Ці звірі здебільшого харчуються рослинною їжею (ягоди, жолуді, горіхи, коріння, бульби та стебла трав). Оскільки в сніговий період року знайти таку їжу вкрай важко, ведмеді навчилися впадати в сплячку. До слова, бурий ведмідь перед довгим сном нагулює до 180 кг підшкірного жиру. А за період зимівлі втрачає до 80 кг ваги. Зазначимо, що ті тварини, які мешкають на півдні, де зими м’які та малосніжні, у сплячку не впадають.
5. Чому вовки виють на Місяць?
Насправді вовки виють не на Місяць. Виття – це прямий спосіб спілкування на великі відстані. Особливо цей спосіб зв’язку важливий у районах, де вовчі території великі. Виття може повідомляти іншим про місцезнаходження вовка, попереджати про хижака або здобич. Варто зазначити, що вовки виють не тільки вночі, а й удень. Міф про те, що вовки виють на Місяць, імовірно, зародився в стародавні часи, коли люди не мали штучного джерела світла, і вночі спостерігати за тим, що відбувається навколо, вони могли тільки при яскравому Місяці.
6. Чому “мертва петля” так називається?
“Мертвою петлею” в авіації називається фігура пілотажу у вигляді замкнутої петлі у вертикальній площині. Петля називається “мертвою” тому, що спочатку вона була розрахована тільки теоретично на папері, а на практиці не виконувалася. А перші спроби виконати цю фігуру закінчувалися невдачею. Тоді літаки ще не витримували перевантажень, що виникали при цьому маневрі, і руйнувалися, а пілоти зазвичай гинули.
7. Чому Червона книга червона?
Червона книга – це список рідкісних, а також таких, що перебувають під загрозою зникнення, тварин, рослин і грибів. Ще в далекому 1949 році Міжнародний союз охорони природи створив Комісію з рідкісних видів. Її завданням було створення всесвітнього кадастру тварин, яким з тих чи інших причин загрожує вимирання. Голова Комісії Пітер Скотт запропонував назвати цей список Червоною книгою (англ. Red Data Book). Колір було обрано для того, щоб надати списку ємного значення, оскільки червоний символізує, крім іншого, і небезпеку.
8. Що бурчить у животі?
Перистальтика – це серія хвилеподібних м’язових скорочень, які сприяють переміщенню їжі по травному тракту. Ці рухи і сприяють появі гарчання і бурчання в животі. Навіть якщо в кишечнику порожньо, в організмі буде регулярно проходити процес перистальтики. Варто зазначити, що бурчання під час голоду – норма, яка притаманна кожному. По-науковому бурчання в животі називається borborygmus.
9. Чому хмари не падають на землю?
По суті, хмари – це найдрібніші краплі води та/або кристалів водяного льоду. Варто зазначити, що водяна пара не є основним компонентом хмар. Так, якщо хмари складаються з води, чому ж тоді вони не падають? Як пояснює NASA, існують дві основні причини для цього: розмір крапель і вітер.
Краплі води в хмарі неймовірно малі – їхній розмір становить до 1 мікрометра. І вони падають, просто дуже повільно. До того ж їхнє падіння сповільнюється через висхідні повітряні потоки від землі. Коли маса частинок досягає певного рівня, вони долають висхідні потоки і випадають у вигляді опадів.
10. Навіщо білять дерева?
У багатьох країнах на початку весни люди фарбують нижню частину дерева (заввишки близько 1 м) сумішшю гашеного вапна, крейди та води. Така процедура захищає дерева від грибків і бактерій. І зовсім не від комах і сонячних опіків, як вважає багато хто.
11. Чим харчуються кажани?
Більшість видів рукокрилих харчується комахами. Інші види не проти також поласувати фруктами, нектаром або пилком. Є такі види кажанів, які із задоволенням їдять рибу, жаб, дрібних ссавців. Також існує всього 3 види кажанів, які харчуються виключно кров’ю ссавців, інколи й сплячої людини. Про всяк випадок скажемо, що такі кажани водяться в тропічних і субтропічних областях Центральної та Південної Америки.
12. Чому зірки мерехтять?
Мерехтіння зірок спричинене проходженням світла через різні шари турбулентної атмосфери. Причому мерехтіння завжди більш виражене біля горизонту, ніж біля зеніту (прямо над головою). Тому що світло від зірок, що знаходяться біля горизонту, проходить через товстіший шар атмосфери.
13. Чому людина червоніє від сорому чи збентеження?
Людина червоніє, коли відчуває сильні емоції, наприклад коли злиться, хвилюється, ніяковіє, соромиться. У цьому разі вмикається симпатична нервова система, яка перерозподіляє енергію так, щоб її більшу частину отримали м’язи. Також частішає серцебиття і прискорюється дихання, розширюються зіниці.
Найдрібніші кровоносні судини розширюються, кров приливає до шкіри, обличчя стає червоним. Контролювати цей процес у своєму організмі люди не в змозі. До речі, Чарльз Дарвін присвятив один із розділів своєї книжки “Вираження емоцій у людини і тварин” складним емоційним станам, включно з соромом, сором’язливістю, скромністю і почервонінням. Він охарактеризував почервоніння як “найдивніший і найлюдяніший з усіх проявів”.
14. Навіщо бджолам потрібен мед?
Влітку бджоли збирають квітковий нектар, з якого виробляють мед. А мед їм потрібен для прожитку в зимовий період, коли вони не можуть добувати собі їжу. Мед ідеально підходить для бджіл – він сповнений поживних речовин і є їжею з високим вмістом енергії, оскільки містить велику кількість цукрів.
15. Чому корабель не тоне?
Здавалося б, залізний корабель має потонути, адже він важчий за воду. Але насправді тут діє закон фізики, сформульований ще Архімедом. Згідно з цим законом, на будь-яке тіло, занурене в рідину, діє виштовхувальна сила, що дорівнює вазі витісненої тілом рідини.
Слід ще зазначити, що середня густина корабля менша за густину води, оскільки більшу частину його об’єму займає повітря. І що більше корабель опускається у воду (під час його завантаження), то сильніша виштовхувальна сила, яка на нього діє.
