Мода змінювалася протягом багатьох століть, і сьогодні багато речей, які були популярні сотні років тому, здаються нам щонайменше безглуздими. Але насправді кожна з них мала свою мету, про яку сучасній людині нізащо не здогадатися.
Набитий одяг

За правління Єлизавети I існувало багато дивних модних трендів. Один із них — набитий одяг. Для того, щоб фігура здавалася більшою, жінки наповнювали тканиною, вовною або кінським волоссям рукави суконь, а чоловіки таким чином збільшували живіт, який на той час був ознакою достатку.
Сукні-хлопавки

У 20-ті роки XX століття до моди увійшла «хлопчача» постать. Жінки носили сукні-хлопавки прямого, вільного крою, що приховували груди. У трендах спідньої білизни на той час були гумові бюстгальтери, які щільно притискали груди, згладжуючи жіночні форми.
Сабатон

Сабатон — взуття, яке було частиною лицарських обладунків. Ці черевики неспроста складалися з кількох вузьких смужок металу: з такою конструкцією ноги лицарів надійніше фіксувалися у стремені.
Вовняна кепка

У 1571 році в Англії було прийнято закон, спрямований на підтримку виробників вовняних кепок. Він зобов’язував усіх громадян старше 6 років носити ці головні убори. 1597 року закон скасували, але звичка носити такі кепки у мешканців залишилася.
Манішка

Манішка — це нагрудна вставка з комірцем, яку чоловіки носили зі смокінгами та діловими костюмами у другій половині ХІХ століття. Тоді діловим людям доводилося одягати костюми щодня, але в них не завжди вистачало грошей, щоб регулярно прати сорочки. На допомогу їм і приходили манішки: їх прати було простіше і дешевше, ніж повноцінні сорочки. Манішки навіть порівнюють із макіяжем, адже вони теж допомагали маскувати недоліки.
Гіматій

Гіматій – це накидка, яку носили люди у Стародавній Греції. Для жінок він був не просто зручним верхнім одягом. Жінки загорталися в накидку з головою, щоб приховати сором або емоції, що їх переповнювали.
Бліо

У Середньовіччі багато жінок (а іноді й чоловіків) носили одяг під назвою «бліо», однією з особливостей якого були дуже довгі рукави. Вони здаються непрактичними, але в цьому й був сенс: за допомогою одягу люди показували, що вони досить заможні, щоб не виконувати жодної роботи. Цій же меті служили чопіни – туфлі на високій платформі, ходити в яких без сторонньої допомоги не було можливим.
Комір раф

Пишний комір раф став важливим елементом тюдорівської моди серед багатіїв. Він не тільки доповнював образи, а й мав практичне значення: раф носили, щоб не морочитися пранням. Адже з ним одяг не бруднився в області вирізу, а сам комір можна було зняти і випрати окремо від камзола чи сукні.
Нічний чепець

У Вікторіанську епоху всі жінки, діти та люди похилого віку носили нічні чепці. До XX століття ті вийшли з моди і стали ознакою відсутності смаку, але до 1910 років жінки знову почали носити їх і навіть використовувати для різних лайфхаків.
Шовковий нічний головний убір допомагав надавати волоссю блиску. До того ж з такою шапочкою волосся не плуталося вночі, тож уранці жінкам було набагато простіше зачісуватися. А ще тоді з’явилися спеціальні ароматизовані ковпаки, завдяки яким волосся приємно пахло.
Чапи

Уважні кіноглядачі могли помітити, що у вестернах ковбої носять поверх штанів додаткові штанини з бахромою, з’єднані поясом. Цей предмет одягу називається чапи.
Їх носили не для краси, а для захисту ніг, адже під час їзди через кущі та кактуси ковбої ризикували поранитися. До того ж чапи зазвичай робили зі шкіри, тож наїзникам було зручніше сидіти в сідлі і не зісковзувати — у звичайних штанах робити це було складніше.
Пончо

Пончо – це верхній одяг, традиційний для багатьох народів. За допомогою нього деякі люди не тільки грілися, а й наголошували на своєму становищі в суспільстві. Наприклад, у народу мапуче ступінчастий ромбоподібний візерунок асоціювався з владою. Тому на важливих церемоніях лише старійшини та вожді могли носити пончо з таким малюнком.
Фартінгейл (вертюгаль)

Фартінгейл – предок кріноліну. Жорстку конструкцію носили під спідницею, щоб надати силуету форму, що розширюється з обох боків. Вважається, що в моду його запровадила у XV столітті Жуанна Португальська, яка намагалася за допомогою одягу приховати вагітність.
Багато модних трендів минулого диктувалися соціальним статусом, але причина появи деяких речей у гардеробі та на туалетному столику жінок минулого так і залишиться для нас загадкою.
