Майбутнє тісно пов’язане з минулим. Мабуть, знаючи, що було в давнину, можна передбачити, що несе нам завтрашній день? І знаючи, яким був сеkс у давнину, можна зрозуміти, сучасний сеkс – це щось нове чи добре забуте старе?
Адже, все нове – це добре забуте старе. Керуючись цими ідеями, простою цікавістю чи надією знайти чудодійні рецепти блаженства, ми звертаємося до історії. А як воно було у них, давніх? Здоровіший, вишуканіший, витонченіший, збоченніший? А було по-різному. І, мабуть, суто фізично відтоді мало що змінилося. Змінювалося лише ставлення до сеkсуального життя і морально-етичне підґрунтя, що тягне за собою дозвіл чи заборону, хвалу чи осуд тих чи інших форм інтимних відносин.
1. Жінка прирівнювалася до чоловіка у праві отримувати сеkсуальне задоволення.
2. Римлянки ділили ліжко з коханцями чи рабинями, а то й з тими й іншими одночасно, чоловіки втішалися з жінками більш простих станів або в лазнях, або із платними жрицями чи жерцями кохання.
3. «Хто не насолоджується, сам не може подарувати насолоду». Обмеження якщо й існували, то соціального порядку. Наприклад, знатним багатіям заборонялося мати зв’язки із жінками свого прошарку — щоб уникнути проблем зі спадщиною у разі появи незаконнонародженої дитини.
4. Оральний сеkс вищестоящі могли лише приймати, але вже не дарувати — римляни з особливим трепетом ставилися до рота. Також засуджувався пасивний гомосеkсуалізм.
5. Тілесні втіхи чоловіків з чоловіками вважалися справою звичайною, але бути пасивним партнером людини нижчого стану означало опуститися в очах суспільства і позбутися права брати участь у виборах або представляти свої інтереси в суді.
6. Однак це аж ніяк не обмежувало римлян — навколо було достатньо рабів і рабинь, сеkс із якими був мало не обов’язком. Інакше навіщо вони були потрібні?
7. Маленькі оргії переростали у великі — відомі як вакханалії, які практикувалися при Нероні. Вони могли служити візуальними посібниками з інтимного життя: всі його види – від садизму і лесбійської любові до вуайєризму – мали місце.
8. Згодом оргії все ж таки були заборонені, проте хвилюючий слід у пам’яті нащадків вони залишити встигли. Та й як не згадати Калігулу з його інцестами чи Мессаліну, яка виграла у змаганні з відомою повією — за добу вона «ощасливила» 25 чоловіків.
9. Оплачувана любов набула у Стародавньому Римі колосальний розмах. Представниць найдавнішої професії можна було знайти всюди — в готелях, біля булочних, на цвинтарях (!), ясна річ, у лазнях.
10. На вершині «платного кохання» панували куртизанки, яких навряд чи можна було назвати звичайними повіями, які відчувають всю гіркоту професії — приниження, низький статус, сутенерів тощо. Куртизанки мали привілейованих коханців, впливали на культурне та суспільне життя та були оточені розкішшю.
