У всі часи однією з головних турбот жінки було збереження краси та молодості. І якщо сьогодні візит до косметолога вирішує багато проблем, то в античні чи середньовічні часи жінкам доводилося користуватися методом спроб і помилок. Ми вирішили дізнатися, як були справи з питаннями краси і догляду за собою в різні епохи.
Боротьба з акне
- У Стародавній Греції вважалося, що позбутися акне допоможуть зірки, і цілителі рекомендували протирати обличчя вологою тканиною в момент, коли з неба падає зірка. А за відсутності зорепадів використовувалася сіль Мертвого моря.
- Тутанхамону лікарі рекомендували мед у боротьбі з висипом вугрів. Посудини з медом було виявлено навіть у його гробниці.
Критичні дні
- Альтернативою сучасним засобам гігієни в середньовічній Європі були ганчіркові прокладки з бавовни, які кріпилися між ногами за допомогою пояса, зафіксованого на талії. Відомо, що у Єлизавети I було 3 шовкові пояси.
- Щоб усунути неприємний запах, у ці дні жінки вішали на шию та талію пучки запашних трав.
- Так тривало до початку XX століття. І лише з настанням Едвардіанської епохи широкого поширення набула удосконалена версія гігієнічного пояса з підтяжками. Він міг мати гумовий шар, який захищав одяг від забруднення. Менструальні пояси у різних варіаціях були популярні й у 1920-ті роки. Звичні нам прокладки та тампони з’явилися пізніше.
Епіляція
- Серед єгиптян популярністю користувалися рецепти з листя лотоса та жиру деяких тварин. Крім цього, в ході були пінцет, бритви та ножі з металу та кременю. Чоловіки та жінки повністю видаляли волосся з голови і носили перуки, щоб уберегтися від вошей та захиститися від палючого сонця.
- У Середземномор’ї та на Сході, наприклад, для цих цілей використовували пасту з крохмалю, вапна та суміші миш’яку з сіркою.
- А в середньовічній Європі, навпаки, видаляти волосся з тіла не було прийнято. Але особлива увага приділялася обличчю: жінки піднімали лінію росту волосся, видаляючи зайву рослинність з чола за допомогою негашеного вапна, повністю вищипували або видаляли воском брови. Після епіляції на шкіру наносили олію волоського горіха, яка уповільнювала ріст волосся.
Манікюр
- У Стародавньому Китаї та Кореї нігті фарбували в червоний колір за допомогою тоніка з галунів та подрібненого бальзаміну. Представниці династії Юань одягали на пальці багато прикрашені накладки. Ті захищали і без того довгі нігті і свідчили про високий статус жінки, якій буквально не доводилося вдаряти палець об палець.
- На Аравійському півострові, у Північній Африці та Південній Азії у жінок були популярні нігті, пофарбовані хною. У Стародавньому Єгипті їх також прикрашали позолотою.
Макіяж
- Стародавні єгиптянки наносили підводку для очей, яка, крім того, що мала естетичне значення, захищала очі від інфекцій та палючого сонця завдяки своєму складу. Використовували 2 види підводки: чорну отримували з галеніту та сажі, а зелену виготовляли з подрібненого малахіту. Порошок розбавляли водою чи тваринним жиром. Як рум’яна і помади використовувалася червона охра.
- У Стародавній Греції ознакою краси вважалася моноброва. Тому жінки підфарбовували брови пастою з вугілля та оливкової олії (її ще використовували для макіяжу очей). Тіні теж виготовлялися із сажі.
- Римлянки білили обличчя крейдою та освітлювали шкіру оцтовою пастою, підкреслювали брови та фарбували очі. А почесні пані навіть могли дозволити собі послуги візажиста.
Омолоджуючі процедури
- У Стародавньому Єгипті для догляду за шкірою застосовувалися молочні ванни. А Клеопатра віддавала перевагу ваннам з кислого ослячого молока, адже вже в ті часи було відомо про сприятливий вплив на шкіру молочної кислоти.
- Напевно, надихнувшись методами Клеопатри, знаменита Хелена Рубінштейн пропонувала у 1930-х клієнткам свого салону ванни з пастеризованого молока, які мали великий попит. Для більшого ефекту в молоко по спеціальній трубці подавалося повітря, збагачене мінералами. У цей час клієнтці пропонувалося скористатися маскою, яка мала повернути обличчю юнацькі контури.
