Існує твердження, що друзів не обирають. У цьому є істина. Віддані друзі вриваються в наше життя, коли ми найбільше їх потребуємо. Вони наповнюють наші дні радістю та створюють добрі спогади. Щиро дружити можна не лише з людиною, а й із твариною. Багато хто помилково вважає, що теплі стосунки можливі тільки з домашніми улюбленцями, такими як, наприклад, кішка або собака. Проте перейнятися почуттями до людини може і зовсім дикий звір, який, здавалося б, на це не здатний.
Кирило Потапов — хлопець, який нерозлучний із вовками
Вже багато років Кирило Потапов дружить із вовками. Чоловік рятує тварин із зоопарків та приватних розплідників, за що ті йому неймовірно вдячні. Також під опікою Кирила знаходяться й інші дикі звірі, серед яких є ведмідь, росомаха і навіть рись. Своїх підопічних зоозахисник ласкаво називає дітьми.
Лорі Маркер заснувала фонд для гепардів після зустрічі зі своїм улюбленцем Хайямом
Лорі Маркер – американський зоолог, яка заснувала фонд збереження гепардів. Жінка допомагає реабілітувати гепардів та повертати їх у дику природу. Ще на початку своєї кар’єри Лорі взяла шефство над гепардом на ім’я Хайям, який був народжений у неволі. У них склалися близькі та теплі стосунки. Маркер навчила його виживати та полювати у дикому середовищі.
Жільберто Шелдон приручив гігантського крокодила і дав йому ім’я Почо
Якось рибалка Жільберто Шедон повертався додому після риболовлі і знайшов у річці пораненого крокодила. Чоловік забрав рептилію додому і почав виходжувати її, дивуючись тому, наскільки охоче істота йде з ним на контакт.
Якийсь час тварина жила у рибалки в будинку, що було заборонено законом. Коли влада дізналася про це, Жільберто довелося ховатися в затишних місцях неподалік річки разом зі своїм новоспеченим другом. Сусіди вирішили, що чоловік збожеволів. Трохи пізніше від нього пішла дружина, яка також розділяла позицію односельців.
Жільберто пішов на три роки, щоб повністю виходити крокодила. Чоловік неодноразово намагався відпустити рептилію на волю, але вже наступного ранку виявляв її на порозі власного будинку. Дивовижна дружба тривала двадцять років.
Сімейна пара з Техасу тримає у будинку величезного бізона
Подружжя Ронні та Шеррон Бріджес проживають у Техасі і замість домашнього улюбленця тримають у будинку справжнього бізона. Вихованця звуть Дикун, у нього є власна кімната, в якій він може дивитися фільми по телевізору або вдосталь відпочивати. Сніданок бізона традиційно проходить у компанії господарів.
Роксі Данквертс і слоненя Мойо, який вважає її своєю мамою
Роксі Данквертс – засновниця заповідника “Wild is Life”, що знаходиться в Зімбабве. Якось на березі озера вона виявила налякане слоненя, яке зазнало травм при спробі перетнути річку і внаслідок цього відбилося від зграї. Роксі забрала слоненя до себе і почала його виходжувати, щоб у майбутньому повернути в дику природу. Дівчина та звір стали близькими друзями. Вони спали в одному ліжку, займалися домашніми справами. Слоненя всюди слідувало за своєю рятівницею по п’ятах, немов за справжньою мамою. Йому дали ім’я Мойо, що у перекладі з африканської мови означає «від серця».
Старий Жоао та пінгвін Дін-Дім
Бразильський рибалка на ім’я Жоао врятував пінгвіна, який став жертвою людської недбалості. Пір’я птиці було сильно змащене нафтою, тому пінгвін не міг плавати і добувати собі їжу. Жоао забрав малюка, ретельно вимив його і годував доти, доки пінгвін не зміцнів і не був готовий для подальших подорожей. Свого нового друга рибалка назвав Дін-Дім.
Коли Дін-Дім зміцнів, Жоао випустив його на волю. Проте вдячний пінгвін щороку повертається на пляж, щоб зустрітися зі своїм рятівником.
Кейсі Андерсон і ведмідь гризлі Брут доводять, що будь-яка дружба можлива
Кейсі врятував Брута, коли той був ще ведмежам. Тварину хотіли забрати до зоопарку з переповненого заповідника, але Андерсон не дав цього зробити і вирішив самостійно подбати про ведмедя. Ведмедика вирощували в любові та турботі. За всі щасливі роки життя, проведені поряд із сім’єю Кейсі, Брут довів, що він справжній друг і зовсім не кровожерливий хижак.
Сім’я Жубер та їх бегемотиха Джессіка
Одного разу подружжя Жубер виявило новонародженого бегемота, якого викинуло на берег річки внаслідок повені. Дитинчаті було кілька годин від народження — він не мав шансів вижити без людської допомоги. Малу називали Джессікою. Коли вона виросла, подружжя відпустило її на волю. Але бегемотиха настільки прив’язалася до людей, що регулярно приходить до них додому, щоб поспілкуватися та випросити смакоти у вигляді чаю ройбос та солодкої картоплі.
Кевін Річардсон здатний потоваришувати з будь-яким небезпечним хижаком
Кевін Річардсон — зоолог і справжнісінький заклинач звірів. Дослідник прославився не лише своєю неймовірною любов’ю до тварин, але й дивовижною здатністю знаходити з ними спільну мову. Тому серед його близьких друзів багато левів, тигрів і навіть гієн. Кевін один з небагатьох учених, який може спокійно перебувати поруч із хижаками, гратися з ними, спостерігати за їхньою трапезою і навіть спати поряд, не побоюючись за своє життя.
Демієн Аспіналл і Квібі зустрілися через багато років, але їхня дружба нікуди не зникла
Захисник природи Демієн Аспіналл виростив і виходив горилу Квібі після того, як та стала жертвою браконьєрів. Хлопець дуже прив’язався до мавпи, але коли тварина виросла і зміцніла, він відвіз її до Африки і випустив на волю. Через п’ять років Демієн вирішив відвідати Квібі. Знімальна група дуже переживала, що самець горили не визнає свого рятівника. Однак Квібі відразу впізнав свого друга дитинства і зворушливо обійняв його.
Сім’я Джустоцці приручила дику свиню і тепер вона поводиться, як домашня кішка
Італійська родина Джустоцці одного разу врятувала в лісі ледь живе, сильно виснажене дике порося. Подружжя Доріан і Раффаеле вирішили забрати крихітного кабанчика з собою і вигодувати його. Свинка вижила і перетворилася на красуню вагою понад сто кілограмів. Їй дали ім’я Паскаліна та залишили жити в домі. Вона із задоволенням валяється на ліжку, дивиться телевізор і постійно вимагає уваги від господарів, наче вона домашня кішка, а не дика свиня.
Бонус: дворічний хлопчик потоваришував зі зграєю диких мавп
Дворічний хлопчик Samarth Bangari із села Аллапур (Індія) потоваришував зі зграєю мавп-лангурів. Батьки хлопчика та сусіди спочатку побоювалися таких гостей, але незабаром переконалися, що мавпи налаштовані виключно доброзичливо. Дядько юного «Мауглі» взагалі стверджував, що у хлопця і тварин є якийсь особливий зв’язок. Малюк зовсім не вмів говорити, але при цьому чудово імітував звуки, що видаються його новими друзями.
