Слова, які ми використовуємо кожен день, здаються настільки звичними, що, дізнавшись про їхню «неправильність», ми відчуваємо не тільки здивування, але навіть певне обурення: якщо всі так кажуть, то неправильним це не може бути. Вся справа у відмінностях наукової та наївної картин світу: уявлення про те, як влаштована навколишня дійсність, вчених та спеціалістів з різних областей часто розходяться з уявленнями обивателів, і це відображається у мові. Навряд чи ми перестанемо називати плече плечем, а мімозу мімозою, але дізнатися про те, як вони називаються в анатомії та біології, і цікаво, і корисно.
Ми щодня дізнаємося про щось нове, але, зізнатися, про те, що ожеледиця — це не ожеледиця, а литаври — це не тарілки, почули вперше. Зараз вам розповімо.
Мімоза – ніяка не мімоза
Мімоза асоціюються весною. Але, виявляється, ці пухнасті жовті гілочки належать зовсім іншій рослині – акації сріблястій, розлогому вічнозеленому дереву родом з Австралії.
Повна назва справжньої мімози – мімоза сором’язлива. Це багаторічна трав’яниста рослина з бузково-рожевими квітами та листям, яке швидко скручується у відповідь на дотик.
Є й інші рослини, які ми називаємо неправильно: сибірський кедр насправді не кедр, а сосна, кімнатний алое насправді столітник, очеретом ми звикли називати рогіз, геранню – пеларгонію, а прідсніжником – пролісок та анемону.
“Натиснути на курок” – безграмотний вираз
У кіно ми не раз чули фрази на кшталт “Один рух – і я натисну на курок!”. Однак при натисканні на курок пострілу не відбудеться, тому що ця деталь призначена для того, щоб привести зброю до бойової готовності. Тож курок зводять. А щоб вистрілити, натискають на спусковий гачок.
Литаври – це не тарілки
Лінгвіст Ірина Левонтіна пише, що помилка «литаври — це тарілки» є майже у всіх, і навіть славетні літератори не знали, що це таке. Маяковський писав, що «груди наші — мідь литавр», Грін описував їх звук так: «Бухнуло глухе срібло литавр», і навіть Пушкін згадував їхній «дзвін». Насправді литаври – це подібність до барабанів. Їхній звук можна послухати тут.
Баян – це не гармоніка
Баяністи ображаються, коли їхній інструмент називають гармошкою. Баян складніше влаштований: якщо на гармоніці 1-2 ряди кнопок, то у баяна – 3-6. Тому його звучання набагато багатше, а звукові можливості ширші: на ньому можна виконувати складні музичні твори. Багато хто плутає баян ще й з акордеоном, але в останнього не кнопки, а клавіші, як у піаніно.
Іній і паморозь – різні явища
Те, що ми називаємо інеєм, може виявитися памороззю. Це не одне й те саме, і утворюються вони по-різному: паморозь виникає на довгих і тонких предметах, наприклад на гілках дерев або металевій сітці, при морозній погоді та високій вологості, і вона виглядає як гірлянди пухнастих кристалів.
Іній утворюється в холодні ясні ночі на суцільних поверхнях (ґрунті, стінах будинків) у вигляді дрібних кристаликів і може створювати химерні візерунки. Це частіше явище, ніж паморозь.
Ожеледь і ожеледиця не одне й те саме
Ожеледиця з погляду метеорологів – це шар льоду на землі, рослинах, дротах. Він утворюється через намерзання опадів при різкому потеплінні, високій вологості та вітрі. Крижана кірка при цьому може бути такою товстою і важкою, що обриває дроти та ламає гілки дерев.
Ожеледиця ж – шар снігу на дорогах і тротуарах, який підтанув, а потім знову замерз, або який щільно втоптали – так, що на поверхні утворилася тонка і слизька крижана кірка.
Плече – це не те, що ми думаємо
У побуті ми називаємо плечем частину тулуба від шиї до руки, але насправді так називається верхня частина руки вище за ліктьовий суглоб. Те, що нижче – від ліктя до зап’ястя, – це передпліччя, а плече в анатомічному сенсі – це надпліччя та плечовий суглоб.
У змії немає жала
Жало є тільки у комах, змія ж вводить отруту за допомогою зубів, усередині яких є спеціальні канали (а в деяких змій – жолобок на внутрішній стороні зуба). Роздвоєний язик не жалить, це орган нюху. Він постійно рухається: збирає дрібні частинки повітря, води і грунту і передає їх у ротову порожнину — там у змій розташований орган Якобсона, який аналізує хімічний склад цих частинок і визначає, де знаходиться здобич або хижак.
Целофан – це вам не поліетилен
Іноді поліетиленові пакети називають целофановими, хоча целофан і поліетилен абсолютно різні матеріали. Целофан – це прозора плівка, виготовлена з целюлози (а її, у свою чергу, одержують із деревини). Це натуральний матеріал, який швидко розкладається. А поліетилен отримують хімічним шляхом з газу етилену. Розкладається поліетилен повільно і є однією з найбільших проблем для навколишнього середовища, оскільки забруднює океан та ґрунт. В останні десятиліття поліетилен завдяки своїй дешевизні майже витіснив целофан, але зараз інтерес до останнього відроджується через його екологічність.
