У вас теж є улюблена чашка, в якій чай здається смачнішим? А предмети ви волієте брати правою рукою (за умови, що ви правша)? Напевно, ви не замислювалися, що навіть найзвичайніші дії — це не просто звички, а ігри нашого розуму. Якщо вам цікаво дізнатися про природу таких явищ, а також чому ви прокрастинуєте перед важливим заходом, то загляньте в статтю – всі відповіді ви знайдете всередині.
Отож, найцікавіші парадокси сприйняття, після яких захочеться багато про що подумати.
Наші очі можуть змінювати смак їжі
У ході досліджень було виявлено, що колір посуду здатний змінити смак та запах їжі. Наприклад, гарячий шоколад здається смачнішим в помаранчевій або в чашці кремового кольору, а смак полуничного желе стає більш насиченим, якщо його подати на білій тарілці, а не на темній. Саме тому у багатьох людей є улюблена чашка або тарілка. І ще кілька особливостей смакових сприйняттів:
- Жовтий посуд посилює лимонний аромат.
- Прохолодні напої краще пити із посуду холодних відтінків.
- Страва стане солодшою, якщо її подати на рожевій тарілці.
Права рука здається довшою, ніж ліва
Дослідження показали, що права рука здається довшою в середньому на 3 см. Саме через ілюзію того, що до предмета можна дотягнутися швидше, багато хто використовують праву руку, а зовсім не через зручність чи звичку. Але це стосується лише правш, лівші такої різниці не помічають.
Ми думаємо про себе в майбутньому як про незнайому людину
Усім знайоме це почуття: завтра важливий день, до якого потрібно готуватися, а ви дивитеся чергову серію улюбленого серіалу або просто блукаєте квартирою і періодично п’єте чай. Чому ми так робимо? Справа в тому, що коли ми думаємо про себе завтрашнього, наш мозок представляє незнайому людину. Йому здається, що хтось сторонній буде розбиратися з проблемами, які виникнуть через вашу сьогоднішню прокрастинацію. Або цьому незнайомцю вдасться блискуче викрутитись із ситуації. У будь-якому випадку це не будете. З цієї причини люди дозволяють собі вести нездоровий спосіб життя, робити аморальні вчинки чи відкладати лікування.
Наш мозок не розрізняє навіть явні зміни
Цей феномен має свою назву — сліпота неуваги. Це захисна реакція мозку, яка дозволяє йому не обробляти абсолютно всю інформацію, яку він отримує безперервно. Наприклад, якщо протягом деякого часу ви будете дивитися на фотографію, а потім відволікаєтеся, то, подивившись на зображення, ви не помітите навіть явних змін.
Вчені провели експеримент: студенти приходили на співбесіду і за стійкою їх зустрічала людина, яка допомагала їм заповнити потрібну форму і пояснювала, що робити далі. Студенти не знали, що в цей час під стійкою ховається ще одна людина і якоїсь миті вона замінює першу. Той, хто ховався під стійкою, був зовсім не схожий на того, з ким спілкувалися студенти раніше, і навіть одягнені вони були по-різному, проте випробувані не розпізнали каверзу. Експеримент повторили ще раз, і результат був таким самим. А тепер уявіть, скільки всього ми не помічаємо за день!
Наші успіхи — лише привід для потурання
Для досліджень зібрали дві групи людей, які сиділи на дієтах і вже досягли помітних результатів. Першу групу хвалили, а досягнення другої залишили поза увагою. Після цього всім запропонували частування на вибір: яблуко чи шоколадка. 85% з тих, кого похвалили, вибрали шоколадку, а у другій групі лише 58% людей вчинили так само.
Наш мозок любить знаходити приводи для заохочення, що може стати фатальним кроком для провалу. Уявіть, що на місці піддослідних опиняться серйозно залежні люди — за такого потурання вони можуть повернутися до того, від чого намагалися втекти. Мозок завжди віддає перевагу звичному та найменш енерговитратному способу існування, навіть якщо це веде до зниження рівня та тривалості життя його господаря.
Чим нижча самооцінка, тим красивіші оточуючі
Проведено простий експеримент: людям показували по три фотографії знаменитостей. Один знімок був справжнім, на іншому людину зробили за допомогою фотошопу повнішою, а на третьому — стрункішою. Досліджуваних попросили знайти реальну фотографію. Результати вийшли дуже цікавими: якщо людину (незалежно від статі) влаштовувала власна фігура і вона не страждала від комплексів, то й оригінал фотографії вона знаходила з першого разу. Якщо ж людина переживала через зайву вагу або, навпаки, через худорлявість, то вона вибирала фотографію, протилежну їй. Такий експеримент можна провести з будь-якими іншими складовими. Висновок: реальність в наших очах спотворюється під впливом власних комплексів, тому що нам здається, що всі довкола позбавлені нашого недоліку.
Мозок не відрізняє реальність від уяви
Мозок однаково реагує на те, про що ви думаєте, і на те, що ви робите, і є кілька доказів:
- Вченими був проведений експеримент, у ході якого одну групу піддослідних просили грати на фортепіано, а іншу – уявляти гру подумки. Реакція мозку у тих, хто зображував гру, була такою самою, як і у тих, хто насправді грав на інструменті.
- Інший експеримент: вчені просили групу людей уявити невидиму їжу та з’їсти її. Випробувані ретельно пережовували та ковтали шматочки їжі, які були лише у їхній уяві. Результат: це дозволило значно зменшити почуття голоду.
- Думки та наше самопочуття взаємопов’язані: хімічні реакції в організмі протікають незалежно від того, реальна чи уявна ситуація. Наприклад, якщо постійно хвилюватися, можна підвищити рівень кортизолу (гормон стресу) в крові. Хороша новина полягає в тому, що цей самий принцип працює і з серотоніном (гормон щастя). Тому, уявляючи себе щасливим, ви справді можете покращити ваш фізичний стан.
