На березі пештської набережної в Будапешті, поруч із парламентською резиденцією, тисячі жертв Голокосту в Угорщині, увічнені пронизливою скульптурною композицією. Отож, розповідаємо Вам про кинуте взуття на березі…
Шість десятків пар черевиків, туфель, дитячих сандалів та черевичків, з металу та каменю, встановлені 16 квітня 2005 року. Вони виконані настільки майстерно, що при найближчому розгляді зрозуміло, що це художня інсталяція. Ідею режисера Яноша Джана Тогай втілив його друг, скульптор Дьюла Пауер. Не дивно, що меморіал так приголомшує з першого ж погляду, художник використав для роботи моделі 40-х років, при погляді на кожну пару не важко уявити людей, що могли залишити взуття на березі.
Протягом кількох місяців 1944-1945 року в Угорській столиці стратили тисячі євреїв. Достовірної інформації про кількість загиблих уже не дізнатися, їх звозили до місця розстрілу армійськими машинами, вимагали роззутися та зв’язували по руках у ланцюг. Господарські нацисти потім, використовували взуття своїх жертв для власних потреб та для продажу.
Вони також не витрачали кулі даремно, стріляли в одного, а інші, пов’язані з ним люди, падали в крижану воду і незабаром тонули. Особливо цинічно виглядає те, що часом замість мотузок руки засудженим пов’язували їх же шнурками. Масовими репресіями займалися місцеві ополченці радикально налаштованої організації «Схрещені стріли». Місцеві поліцаї почали бешкетувати після зміни влади на профашистський, маріонетковий уряд Ференца Салаші, він стояв біля витоків фашистської партії схрещених стріл.
Салаші люто ненавидів євреїв і навіть був засуджений за наклеп, він намагався переконати, що дружина глави уряду Угорщини Міклоша Хорті теж єврейка. За його правління в Будапешті організували гетто, звідки вивозили євреїв до концтаборів. У 1945 році, коли радянські війська звільняли Будапешт, вони зустріли запеклий опір охорони гетто. Усередині знаходилися тисячі в’язнів, але члени ополчення замінували всі будівлі та готувалися підірвати їх разом із людьми.
Про те, як стратили євреїв, відомо від врятованої дівчинки Жужанни Озсват, її угорська няня, з ризиком для життя зберегла дитину. Вікно кімнати Жужанни виходило на річку, і вона бачила, що відбувалося на набережній.
Сьогодні пам’ятник «Туфлі на набережній» щороку збирає людей 27 січня на День пам’яті жертв Голокосту, квіти залишають прямо в «взутті». За визнанням багатьох видань, меморіал входить до десятки найпронизливіших скульптур, присвячених трагедії.
