15+ доказів того, що життя в Середньовіччі було крутіше сучасних блокбастерів

15+ доказів того, що життя в Середньовіччі було крутіше сучасних блокбастерів

Дивовижні історіїЦікавинки

Середньовіччя багато хто вважає темним і похмурим часом, і, треба сказати, даремно. Всупереч стереотипам, тоді не оголошували кожну красуню відьмою, не боролися з наукою і досить непогано знайомі з правилами гігієни.

Тому до Вашої уваги нова порція фактів про Середні віки, які цілком можуть стати справжнім одкровенням.

  • У Середньовіччі дитинства не було. Люди навіть не знали свого віку. Новонароджені вважалися злими за своєю природою. Дитинство почали розглядати як окремий етап життя лише у XVII столітті. Тоді ж до малюків почали ставитися як до безневинних створінь, які потребують захисту.
  • Щоб одружитися, необов’язково було робити пишну церемонію. Головною умовою була згода нареченого та нареченої. Такий союз міг оформитися будь-де, навіть у таверні. Але є нюанс: якщо укладання шлюбу відбулося без свідків, могли бути проблеми для того, щоб довести законність відносин.
  • У деяких країнах Європи конфлікт між чоловіком та дружиною можна було вирішити за допомогою поєдинку. Але оскільки чоловік від природи сильніший, його обмежували у рухах.
  • Ще один із видів середньовічних дуелей — снікерсні. Це народний бій у Нідерландах, який отримав поширення у XVI столітті. Приводом для бійки зазвичай були словесні образи. Головне правило — ніколи не влаштовувати бій у таверні, де почався конфлікт.
  • Одним із місць для зустрічей городян був цвинтар. Там збиралися послухати проповідника, влаштувати святкову процесію і навіть провести судове засідання.
  • У раннє Середньовіччя площу лісу вимірювали у свинях. Під цією одиницею розуміли розмір ділянки, необхідної для прогодовування однієї свині протягом року, зазвичай близько гектара.
  • Вважають, що головні багатії Середньовіччя — дворяни. Але вже в XIII столітті зустрічалися багаті простолюдини, які могли володіти замком. Таким був Арто з Ножана, якого дуже поважав граф Шампані Генріх – настільки, що навіть звертався до нього “сір мужик”. Однак це не завадило феодалу позичити багатого городянина у користування бідному лицарю, щоб Арто сплатив його дочкам посаг.
  • До XVI століття люди мали зовсім іншу ходу. Вся справа в особливому крої взуття. Більшість взагалі не мали черевиків і обмотували ноги ганчірками або зовсім ходили босоніж. Ті, хто був багатший, носили черевики з товстої шкіри. Але підошви в такого взуття не було, і відчувався кожен камінчик на дорозі. Тому люди ходили, як балерини, витягували ногу вперед, щоб спочатку акуратно перевірити, чи немає на землі якоїсь дрібної перешкоди.
  • У Середньовіччі люди любили посміятися. Вважалося, що якщо людина регоче, то у неї хороша кров і вона здорова. Однак так було лише з XII ст. До цього сміх вважався чимось поганим і його могли сприймати як ознаку проблем із селезінкою.
  • Обговорення природних потреб організму не вважалося ганебним, але етикет у цій галузі видався сучасній людині дещо дивним. Наприклад, Еразм Роттердамський стверджував, що неввічливо вітати людину, яка перебуває у процесі здійснення потреби.
  • У замках туалети розміщували окремо. Тевтонці навіть будували окрему вежу, намагаючись розташувати її на краю водойми. Така споруда мала назву «данскер». За однією з версій, це слово походить від назви міста Данциг (він же Гданськ), яке неодноразово піднімало повстання проти ордена. Іншою, воно пов’язане зі словом dansk, яке з прусської мови перекладається як «мокрий». Як зрозуміти, де в замку розташовувався туалет? По сірих патьоках під вікнами вежі. Справа в тому, що весь його вміст вирушав назовні.

Данскер замку у Квідзині.

  • У середні віки винайшли безліч речей, якими ми користуємося досі. Вважається, що знак питання придумав учений Алкуїн Йоркський — радник Карла Великого.
  • Слово «роман», як і сам жанр, теж прийшло до нас із Середньовіччя. Так називали твір, написаний не латиною, а народною, романською мовою.

Ілюстрація до рукопису «Романа про Розу» (бл. 1420–1430).

  • Термін «комп’ютер», що асоціюється з Новим часом, походить від латинського слова computus, що означає процес обчислення дати Великодня у християнському календарі. Тож можна сказати, що духовенство тих часів користувалося комп’ютером.
  • Можна навіть сказати, що меми теж вигадали в Середньовіччі. Вже тоді існували кумедні картинки, які супроводжували текст. Мова про дролери — жартівливі малюнки на полях рукописів. Це були півні з людськими головами; собаки в масках, що зображують обличчя людини; лучники, що вилітають із пащі риби; птахоподібні дракони з головою слона на спині.
  • Один із найпоширеніших мотивів дролери — бойові кролики, які відважно вступають у бій із противниками. Імовірно, ці малюнки висміювали дурість лицарів, на яких могли напасти навіть милі вухастики.

Джерело