“Зустрічають по одежі …” – королівські особи, як ніхто, знають справедливість цього твердження, адже їх наряди розбирають до найдрібніших деталей. Вибір того чи іншого гардеробу для них часом чи не єдина можливість публічно висловитися, так як через низку обмежень вони не можуть собі дозволити вільнодумства. Тому особливо жіноча половина британського монаршого дому вдається до інших способів самовираження. Сукня – один з завуальованих інструментів, які допомагають їм висловити свою точку зору. І інструменти ці потребують ретельної розшифровки. Вивчивши розкішне вбрання королев і принцес і Ви здивуєтеся тому, який таємний сенс був в них закладений.
« Футболка помсти» принцеси Діани

Найвідомішим вбранням Діани вважається аж ніяк не весільна сукня, а скоріше навпаки, сукня для попереднього офіційного розлучення. Уже в 1992 році шлюб Чарльза і Діани зазнав фіаско, але вони продовжували виконувати королівські обов’язки. У 1994 році принц Чарльз публічно зізнався в зраді з Каміллою Паркер-Боулз. Після цієї заяви принцесі Уельській належало з’явитися на вечірці журналу Vanity Fair, і ось тут леді Ді зробила хід конем, продемонструвавши свій характер.
На заході Діана повинна була з’явитися в класичній елегантній сукні Valentino, але замість неї вибір припав на чорне і коротке плаття, до того ж з відкритими плечима і глибоким декольте, грецького модельєра Христини Стамболіан. Цим принцеса порушила королівський дрес-код. Ще вона доповнила образ туфлями на підборах, які не дозволяла собі носити з Чарльзом, так як ставала при цьому вищою за нього на зріст. Сміливий наряд швидко охрестили «сукнею помсти».
Аксесуари теж були підібрані не випадково: перлове намисто з синім сапфіром, яке було виготовлено на її замовлення з брошки, подарованої Чарльзом на весілля. Так леді Ді показала свою сильну натуру, зуміла впоратися з публічною ганьбою і виглядала чудово. А колишній стиліст Діани Анна Харві говорила, що в той вечір принцеса хотіла «виглядати на мільйон доларів», і у неї це вийшло.
Весільне «плаття надії» королеви Єлизавети II

Весілля – одне зі знакових свят у житті кожної людини. А одруження королівської особи – це ключова подія для цілої країни, яка пильно спостерігає за монархом і оцінює кожен крок. У 1947 році тоді ще принцеса Єлизавета і принц Філіп одружилися. Це були повоєнні важкі роки, країна тільки відновлювалася. Тоді в Великобританії діяла карткова система: так людей постачали товарами в умовах дефіциту. Нескладно здогадатися, що можливості для організації шикарного свята були обмеженими. І тут британські піддані згуртувалися. Наречені Британії відправляли свої талони в якості подарунка принцесі. Тканина весільної сукні була куплена саме на них.
Дизайнером наряду став Норман Хартнелл. Джерелом натхнення послужила картина Боттічеллі, де зображена дівчина в шовковій сукні. Натхнений, він почав створювати шедевр. Тканину замовив в шотландській фірмі, після чого пішли чутки, що вона зроблена з «ворожих шовкопрядів або з Італії, або з Японії». Але Норман переконав усіх, що черв’яки були з соціалістичного Китаю.
Всю весільну сукню було раcшито гірляндами білого кольору (символізують невинність), жасмином (щастя, чистота, щирість), білою трояндою Йорків (непорочність), колоски ж уособлюють родючість. У сукні була ще одна цікава деталь: виріз у формі серця. Голову Єлизавети прикрашала тіара її матері, яка за годину до торжества зламалася навпіл в руках нареченої. Але оперативно знайшовся ювелір, який її терміново полагодив.
Всупереч усім труднощам, майбутня королева Англії виглядала гідно, ефектно і всім своїм виглядом вселяла надію в народ, який так її потребував. Нагадаємо, що на момент весілля Єлизаветі було всього 21 рік, а їй уже тоді вдалося закохати в себе цілу націю.
Коронаційна «сукня єднання» Єлизавети II

Норман Хартнелл, про якого вже йшла мова вище, був дизайнером при королівському дворі з 1938 по 1952 роки. Він створив дві знакові сукні для королеви: весільну і для коронації. 6 лютого 1952 року в віці 25 років Єлизавета зійшла на престол і була проголошена королевою Великобританії. Її коронація відбулася 2 червня 1953 року в Вестмінстерському абатстві.
Сукню для церемонії було виготовлено з кремового шовку, зі складною вишивкою, мотиви якої включали в себе символи Британії та Співдружності націй. Цей останній і головний штрих попросила додати сама королева. А тепер про їхнє значення в костюмі:
- троянда Тюдорів – Англія,
- цибуля-порей – Уельс,
- чортополох – Шотландія,
- конюшина – Ірландія,
- кленове листя – Канада,
- золота акація – Австралія,
- папороть – Нова Зеландія,
- протеї – Південна Африка,
- лотос – Індія і Цейлон,
- колосся пшениці – Пакистан.
Ще у вбрання був невеликий секрет, який модельєр зробив королеві на удачу: там, де ліва рука Єлизавети торкається сукні, була вишита конюшина з 4 пелюстками. У 1977 році Норман Хартнелл став першим кутюр’є, який удостоївся лицарського титулу.
«Невидима сукня» Камілли Паркер-Боулз

У 2005 році відбулося весілля Чарльза і Камілли, для якої вона вибрала два вбрання. Перше – для цивільної церемонії, а друге – для благословення. І в останньому вона вважала за краще блідо-блакитну сукню з шифону та пальто, розшите золотою ниткою. Такий вибір був обумовлений не стільки віком пари, скільки спробою зробити церемонію одруження непомітною, невидимою. Пара прагнула уникнути критики з боку громадськості, яка обожнювала Діану і не приховувала, що недолюблюють новоспечених молодят.
«Сукня-виклик» Кейт Міддлтон

Багато британців люблять Кейт Міддлтон, захоплюються її відмінним почуттям стилю і навіть порівнюють її з народною улюбленицею Діаною. Але кожен її вихід у світ активно обговорюється. Вона відома своїм улюбленим трюком – “модним повторенням”: герцогиня може з’являтися в одному і тому ж вбранні на кількох заходах.
Хрещення племінника не стало винятком: Кейт вибрала яскраву коротку сукню в вінтажному стилі (вперше в ній вона з’явилася на ювілеї принца Філіпа ще в 2011 році). Вбрання викликало несхвалення серед шанувальників монаршої сім’ї, так як герцогиня Кембриджська порушила дрес-код. Хоча до цього протокол неодноразово ігнорувала і Меган Маркл. Можливо, це була своєрідна відповідь Кейт: Меган не єдина, хто може порушувати правила.
Цікавим аксесуаром стали перлинні сережки Міддлтон, в яких колись хрестила Гаррі його мати – принцеса Діана. Це викликало суперечки серед користувачів мережі, які зійшлися на думці, що сережки повинна була надіти дружина Гаррі, але ніяк не Кейт.
«Сукня пам’яті» герцогині Кембриджської

В річницю смерті принцеси Діани в 2017 році Кейт Міддлтон відвідала меморіальний сад в Кенсингтонському палаці. Для цього випадку вона вибрала елегантну зелену сукню Prada, засіяну маковим принтом. Червоні маки для Англії символізують пам’ять і надію. Таким чином герцогиня вирішила продемонструвати шанобливе ставлення до матері свого чоловіка.
«Сукня доброти» Меган Маркл

Щоб оцінити вибір Меган, потрібно трохи повернутися в минуле, в післявесільні дні. Улюблений англійської аристократією британський модельєр Емілія Вікстед повідомила виданню Daily Mail, що весільне вбрання Givenchy за 200 тис. фунтів стерлінгів копіює сукню з її колекції за 7 тис. Дизайнер на додачу до сказаного пройшлася ще й по посадці, натякнувши, що плаття простого крою має сидіти ідеально . Багато модельєрів відомих будинків засудили такий вчинок Емілії, після чого почалися пересуди в соціальних мережах з приводу того, що вона коли-небудь запозичила у інших іменитих кутюр’є. У підсумку справа закінчилася тим, що Емілія капітулювала і заявила, що Меган Маркл виходила заміж в прекрасному вбранні, не схожому ні на одне з її колекцій.
Здавалося б, після такого модного скандалу герцогиня Сассекська ніколи більше не захоче виходити в світ у нарядах цієї марки. Але ні, Меган показала, що не злопам’ятна, і з’явилася в чорній сукні Емілії Вікстед на заході в Сіднеї, присвяченому національному святу Австралії і Нової Зеландії.
«Сукня бодіпозитивуа» принцеси Євгенії

У жовтні минулого року шоста онучка королеви Єлизавети II Євгенія Йоркська виходила заміж. Сукню вона вибрала з відкритою спиною, на якій було видно довгий шрам, отриманий ще в дитинстві при операції. Таким чином вона закликала людей з рубцями на тілі не обмежувати свою свободу вибору, не створювати зайвих табу, підкресливши, що шрами покликані розповісти історію про людину. Ще принцеса додала, що для неї це спосіб спілкування з людьми, які переживають схожі ситуації.
