Вінтаж — це кохання з першого погляду і на все життя. Найкрутіші черевики, що ідеально доповнюють татуювання, або сукня ручної роботи, яку не продадуть ні за які гроші, — такі речі ніколи не виходять з моди. Вони поєднують покоління: коли донька йде на бал у маминій сукні з 90-х, а восьмирічний хлопчик збирає намисто для подружки з маминих запасів, народжуються найтепліші спогади.
«Мої безцінні скарби! Так ціную їх, що намагаюся носити тільки вдома»
У мене аж слинка потекла. © Olylishish / Reddit
«Цей вінтажний Діор у мене вже майже рік»
Чиясь бабуся в цьому була просто неперевершеною! © WhatFreshHello / Reddit
«Дивіться, яку вінтажну сукню я знайшла на барахолці!»
«Сьогодні у мене з’явився цей вінтажний кроп-топ»
Серйозний вибір: купа грошей або не просто вінтажна сукня, а справжня сімейна реліквія
У мене є бабусина домоткана сукня. Якось один фотограф побачив мене в ній і аж загорівся захопленням. Почав просити дати сукню напрокат для зйомки. Я відмовила, це ж сімейна реліквія. Він став наполягати, пропонував уже серйозні гроші, обіцяв, що нічого не трапиться. Але я все ж вирішила, що фіг з ними, з грошима. А сукня в єдиному екземплярі. Так і не віддала.
«Купила для доньки таку вінтажну сукню Ну супер же!»
«Як вам таке весільне плаття з 70-х?»
«Дизайнерські туфлі 60-х років. Я в захваті від цього вайбу русалки»
«Мені подарували старий гаманець моєї бабусі. Чимось нагадує Гуччі. У будь-якому разі, мені дуже подобається»
Пощастило ж комусь із родичкою
Моя тітка завжди була ще тією модницею. І зараз вона дозволяє мені брати з її гардеробу все, що тільки захочеться. А там стільки всього! Мені тепер не потрібно шукати крутий вінтаж на барахолках, все є у тітки. Одяг дуже якісний і багато чого не втратило своєї актуальності. А тітка і зараз вельми екстравагантна у виборі вбрання.
«Це пальто мені дісталося від моєї прапрабабусі»
«У доньки шкільний бал. Вона вирішила одягнути мою стару сукню, яку я носила ще в 90-х»
«Сьогодні знайшла цю сукню 1950-х років. Вона ще й дісталася мені за копійки»
«Як же мені пощастило, що я знайшла цю сумку!»
Вінтаж — це любов ще з юних років
Дочка перейшла до третього класу. Якось її друг подарував їй дитячі намиста, дуже гарні, у вінтажному стилі. Ми з його мамою чекаємо дітей біля школи. Вибігає донька, відразу хвалиться. А поруч іде сумний хлопчик. Я в подиві, а його мама дивиться на це і регоче. Виявилося, він взяв у матері її намистини і сам у 8 років зміг зібрати цілком симпатичне намисто. Мама пообіцяла, що карати не буде.
«Купила круті вінтажні черевики. Ви тільки подивіться, як вони пасують до моїх татуювань!»
«Досі не можу повірити, що мені вдалося роздобути не просто вінтажну сукню, а вінтажну сукню ручної роботи!»
«Кілька тижнів тому дістала це круте фіолетове пальто. Найкрутіше, що воно зроблене з гобелена»
Ось як продавці знаходять ключик до серця покупця
Ходила якось на вінтажну барахолку, побачила круту підвіску з пінгвіном. Запитала, скільки коштує, а мені таку ціну накинули, що я аж очі округлила. Зібралася вже йти, а продавець каже: «Це не тільки за підвіску. Це за цілий мішечок прикрас. Ви самі обираєте, чим його наповнити». І простягнув мені маленький пакетик. У підсумку туди потрапив не тільки цей пінгвін, а ще й пара крутих сережок, кілька кілець і неймовірний чокер. Ось такий шопінг я люблю.
«Я купила приголомшливу вінтажну сукню. Через тиждень розгледіла ім’я дизайнера. Залізла в інтернет, а там стільки шикарних нарядів!»
«Як вам ця сумочка з 1920-х років?»
