Час тече розмірено і непомітно, і часто в звичайному житті ми його рух практично не відчуваємо. Адже навіть незважаючи на те, що кількість свічок на торті збільшується з року в рік, в душі ми залишаємося колишніми. Та й старіння людей і речей, що нас оточують, відбувається настільки повільно, що око, яке звикло до них, рідко помічає різницю. Однак буває й так, що прожиті місяці й роки раптом виявляють себе з усією очевидністю.
Ми підглянули в архівах і сімейних альбомах фотографії, на яких невидимо присутній ще один персонаж — невблаганний і непереможний Час, і пропонуємо вам також поспостерігати за його іноді радісним, а іноді тривожним бігом.
Чотири покоління. Зліва направо: 20 років, 48 років, 85 років і 103 роки
«Я посадив це дерево 23 роки тому, того ж тижня народилася моя дочка. Цього тижня вона закінчила університет зі ступенем магістра. Вони обидва виросли красивими і сильними»
30-річні чоботи мого тата стоять поруч із моєю новою парою
Вік між нами — 101 рік, що охоплює 5 поколінь
«Граючи з собаками на задньому дворі, я помітив предмет, що виступав із землі. Виявилося, це капсула часу, яку я закопав ще дитиною 25 років тому. Усередині лежав цей хлопець. Ласкаво просимо в 2018-й, друже!»
Коли нарешті вдягнув речі зі своїх юнацьких часів
Всі покоління Nintendo на одному фото
Цей пілот впізнав у старому вертольоті той самий, в якому побував ще хлопчиком. Саме тоді він вирішив стати армійським льотчиком
300-річна жива огорожа
«Рік тому у моєї собаки народилися цуценята. Цими вихідними деякі з них повернулися до нас додому, щоб відсвяткувати свій перший день народження»
Настав час для другого покоління улюбленої іграшки
«Кілька років тому я зробив своїй дівчині пропозицію, підвісивши кільце цуценяті на нашийник. На другому фото — наша річниця»
Цей калькулятор настільки старий, що цифри на його екрані зовсім не схожі на ті, до яких ми звикли сьогодні. І так, ця закарлюка в кінці — «експериментальний» нуль
Для більшості людей можливість побачити свого праправнука — фантазія на тему подорожей у часі. Тільки не в цій родині
Ніби з різних епох
Це дерево бонсай було посаджене в 1625 році, пережило бомбардування Хіросіми і росте донині
«У нас з батьком з’явилася можливість повторити подорож, яку ми здійснили з ним 15 років тому, і я вирішив відтворити фотографію з тих днів»
«Копаючись у себе у дворі, я знайшов капсулу часу, залишену якоюсь дитиною»
Цей дорожній знак став практично білим від старості
Згодом це дерево стало само підтримувати балкон, за опору якого воно раніше чіплялося
Коли п’ятирічна різниця раптом стає дуже важливою
