Вінтажні речі — це не просто непотріб із минулого. Це предмети з історією, в яких дивним чином поєднуються час, тепло і душа. Міксер, настільна лампа або навіть стара ложка — все зберігає відбиток чийогось життя. А вінтажне вбрання — зовсім не виглядає як музейні раритети. Багато з нього настільки гарне, що легко дасть фору модним новинкам.
«Купила дешево в комісійному магазині, тому що побачила вінтажну бирку. На вішалці сукня виглядала жахливо, але мені сподобалася тканина. Прийшла додому, приміряла і… Я в шоці»
«Попросила у мами терку для сиру. Вона сказала: „Візьми все, що хочеш, з пластикового контейнера в кухонній шафі. Я цим більше не користуюся“»
«Ніякої терки для сиру там не було. Але так навіть краще. Я випрошувала у неї цей ручний міксер роками».
«Вінтажний костюм 70-х років минулого століття в ідеальному стані. Була у відрядженні і, незважаючи на те, що взяла з собою одяг на вихід, купила його і відразу ж одягла»
«Знайшла на дачі. Тітка безсовісно приховувала від мене цей скарб 20 років!»
«Дочка одягла мою вінтажну сукню з середини 90-х на свій випускний»
«Це була сумка моєї мрії з тих пір, як мені виповнилося 12 років. Цього року мені виповнилося 30 і я вирішила, що куплю її. Це модель speedy 30 1984 року»
«Блузка моєї тітки, яку вона, ймовірно, носила в 80-х в офіс. А спідницю носила моя кузина в 90-х»
«Мама розбирала речі і запитала, чи не хочу я щось забрати. Я попросила тільки одну річ»
«Тобі справді потрібна стара ложка?!» — здивувалася вона. Ця ложка стирчала в блюді зі стручковою квасолею на кожному святковому столі, скільки я себе пам’ятаю. Звичайно, мамо, я хочу її більше, ніж картину, сервіз або прикраси».
«Дякую, мамо, що зберегла цю сукню для мене на виріст. Я чекала більше десяти років, щоб вона сіла ідеально»
«Коли мені було 12, мама подарувала мені цю сукню і сказала зберігати її, адже вона буде чудово виглядати на мені, коли я стану старшою. Через кілька років її не стало. Я час від часу приміряла сукню і весь час щось було не так. І ось мені 25 і, мені здається, мама була б у захваті, якби побачила, як воно тепер на мені сидить».
«Завжди хотіла вінтажну сумку від Chanel»
«Ми живемо в будинку моїх бабусі і дідуся вже 8 років, і я все ще знаходжу такі скарби, як ця вінтажна лампа з муранського скла, що припадала пилом на горищі»
«Завжди хотіла класний картатий блейзер і спідницю, щоб одягати їх на панк-концерти. Нарешті знайшла і, нехай навіть переплатила, але вони мого розміру і з таким малюнком, як я уявляла»
«Одягла на весілля друзів сукню 1970-х років»
«Подарувала мамі емальовану пряжку-брошку»
«Весна — ідеальна пора року, щоб дістати вінтажні речі!»
«Колекція вінтажних парфумів»
«Моя бабуся працювала в розкішному універмазі у відділі парфумерії з кінця 70-х до початку 90-х. Я росла серед цих флаконів і для мене їх аромати — запах дитинства».
«Здобула вінтажну сукню з рукавами-кльош всього за $5 на гаражному розпродажі»
