Ці пухнастики — справжні унікуми!
Кішки здатні наповнити дім затишком і спокоєм, а серце — теплом. Сьогодні у світі живе близько 600 мільйонів домашніх мурчиків і понад 200 порід — від знайомих кожному до таких рідкісних, що їх і вдень з ліхтарем не знайдеш.
Готові познайомитися з найрідкіснішими представниками котячого світу? Вони справді унікальні!
Хайлендер
Хайлендери були виведені відносно недавно, так що зустрічаються рідко. У 1990-х почалися спроби зі створення породи кішок, які своїм зовнішнім виглядом нагадували б великих диких кішок, а за характером – домашніх. У 2004 році таких котиків удосконалили. Незважаючи на те, що вони нагадують диких кішок, за характером ці тварини дуже ласкаві, доброзичливі і люблять проводити час у товаристві людини. Хайлендери можуть бути як довгошерстими, так і короткошерстими. Типових представників цієї породи можна впізнати за дещо милими особливостями – їхні вушка злегка загнуті, а хвостик дуже короткий.
Сококе
Сококе визнають рідкісною породою котів, тож їх дуже важко знайти. Ці тварини тісно пов’язані з дикими кішками хадзонзо (у пер. – «схожі на деревну кору»), які мешкали в кенійських лісах. Сококе відрізняються тим, що їхні задні лапи довші за передні, точнісінько як у їхніх диких родичів. Цікава і хода сококе, адже через свої довгі задні лапи вони переміщаються немов навшпиньки. Здебільшого, це коти коричневого кольору з чорними смужками по всьому тілу.
Лі Хуа (Дракон Лі)
Вважається, що представники цієї породи походять від китайських гірських диких кішок, які пізніше одомашнилися. Найімовірніше, ця порода існувала протягом кількох століть, адже згадки про неї містяться в китайському фольклорі. Дракон Лі – це природна порода кішок, а не виведена шляхом розведення або мутації. Лі Хуа вважається національною китайською породою, таких кішок рідко зустрінеш не в Китаї.
Варто пам’ятати, що ці коти не люблять сидіти на руках, вони вважають за краще полювати. Вони відрізняються високим рівнем інтелекту. Так, відомий випадок, коли один кіт Дракон Лі щоранку приносив господареві ранкову газету. Колір шерсті представників цієї породи – коричневий таббі з кільцевими смужками. У них велика голова, мордочка з лисячими рисами і дещо диким виглядом. На лобі зазвичай видно малюнок у вигляді літери «М». У куточках губ видніються маленькі чорні цятки. Лапи не овальні, як у більшості кішок, а круглі, що допомагає здаватися кішці сильною.
Лікой
Порода лікой відносно нова. Завдяки своїй зовнішності вони завжди готові до святкування Геловіну, адже таких котів часто називають перевертнями, багато в чому через те, що вони напівлисі з досить «неохайним» виглядом. У 2011 році ветеринар помітив пару незвичайних кошенят, які чимось нагадують вовків. Він почав схрещувати їх із чорними домашніми короткошерстими кішками, вийшла порода лікой.
Особливістю цієї породи є те, що у її представників відсутня рослинність на деякій частині мордочки. Також можна виділити голову клиноподібної форми, високі стоячі вушка, великі очі у формі волоського горіха і короткий хвіст, що звужується до кінця. Це одна з найрідкісніших порід у світі, адже припускають, що кішок лікой всього 100-200 особин у світі.
Лаперм
1982 року у власниці ферми Лінди кішка Спіді народила кошенят, одне з яких було практично лисим зі складками на шкірі. Через 6 тижнів воно покрилося короткою кучерявою шерстю, яка в міру дорослішання залишалася такою ж кучерявою. Лінда вирішила вивести нову породу, яка з часом привернула до себе велику увагу. Цікаво, що вона дозволила розмножуватися цим кішкам протягом 10 років без будь-якого втручання і тільки потім заявила про них світу. Зараз кішок породи лаперм суворо заборонено схрещувати з представниками іншої породи. Такі кішки відрізняються від своїх родичів кучерявою шерстю без підшерстя. Особливо довгу шерсть можна помітити на їхніх грудках.
Курильський бобтейл
Представники цієї породи настільки величні та граціозні, що їх нерідко називають «домашніми рисями». Достеменно невідомо, коли з’явилася ця порода, але вона зародилася на Курильських островах, у результаті природного схрещування між японськими бобтейлами і сибірськими кішками.
Вони досить невеликого розміру, але наділені розвиненою мускулатурою і міцними кістками. Форма голови курильських бобтейлів нагадує трикутник: похилий лоб, випираючі щоки, масивне підборіддя і прямий ніс. Головна відмінна риса представників цієї породи – короткий загнутий хвіст (5-9 см.), що нагадує пухнастий помпон. Що дивно, він дуже рухливий. Згідно з легендами, саме завдяки своєму дивовижному хвосту бобтейли під час полювання з легкістю чіплялися за гілки, без жодного ризику впасти у воду.
Као мані
Унікальність цієї породи в тому, що це єдині кішки з білою шерстю, яких не виводили штучно. Це аборигенна порода Таїланду, в перекладі з тайської «као мані» означає «біла перлина». Спочатку їх дозволялося розводити тільки членам королівського двору і навіть забороняли вивезення з Таїланду. Вперше про таких кішок згадали в «Книзі поем про кішок» у XIV столітті. До Європи їх було завезено лише в другій половині XX століття. Сьогодні не всі можуть дозволити собі придбати такого улюбленця, адже ціна за них через рідкісність породи дуже висока.
Головна відмінна риса представників као мані – незвичайні очі. Вони можуть бути або блакитні, або одне око буде блакитним, а друге – бурштиновим або зеленим. Єдиний можливий колір шерсті таких кішок – глянцево-білий.
Турецький ван
Кішки цієї породи з’явилися аж у Середні віки і були вперше помічені в гірському регіоні Східної Туреччини. Свою назву вони отримали від прилеглого озера Ван. Слава про турецьких ванів дійшла до решти світу в другій половині XX століття. Одного разу дві британки подорожували Туреччиною і помітили плаваючих у струмку котиків. Вони здивувалися, привезли їх в Англію і почали просувати цю породу. Сьогодні турецькі вани залишаються досить рідкісними, лише деякі кішки залишаються доступними для експорту з рідної країни.
Представники цієї породи обожнюють плавати, до речі, їхня шерсть водонепроникна. Багато хто їх називає «плаваючими кішками». Якщо кішки інших порід вміють плавати, але роблять це тільки в разі крайньої необхідності, то турецькі вани – єдина порода кішок, які плавають тільки тому, що їм так хочеться. Кішки цієї породи відрізняються міцною статурою, а їхня шерсть за своєю структурою нагадує кашемір.
