Країна Вранішнього Сонця багата на культурні традиції, які гейші зберігають і передають із покоління в покоління вже кілька століть. Образ цієї загадкової красуні в кімоно зачаровує та викликає захоплення у людей з усього світу. Тому ми вирішили поділитися цікавими фактами про один із символів Японії — гейш.
1. На японській мові слово «гейша» звучить як «гейся», де «гей» означає мистецтво, а «ся» — людина. Отже, «гейша» означає «людина мистецтва».
2. Основне завдання гейші — розважати гостей танцями, співами, проведенням чайних церемоній, бесідами та іншими культурними програмами.
3. Японські чоловіки особливо цінують гейш за вміння вести невимушені розмови, природну комунікацію і здатність підкреслити чоловічу гідність — що було недоступно жінкам інших соціальних верств.
4. Між гейшами та їхніми клієнтами ніколи не було заборони на інтимні стосунки, але це завжди залежало від особистого вибору гейші, а не від її професії.
5. Спочатку гейшами були чоловіки, які розважали публіку, поєднуючи функції масовиків, тамадів і музикантів. Але з 1761 року жінки почали домінувати в цій професії, витіснивши чоловіків.
6. Гейшу можна найняти за погодинну оплату. Хоча вона може проводити вечір у компанії чоловіків, це рідко призводить до інтимних стосунків, що відрізняє їх від інших культурних традицій.
7. Чоловіки, які відвідують будинки гейш, знають, що все, що відбувається в цих стінах, залишиться таємницею завдяки суворому кодексу мовчання, якого дотримуються гейші вже понад чотири століття.
8. Гейшами найчастіше ставали дівчата з бідних родин, продані в окія (будинки гейш), або доньки власниць таких будинків. Багато сімей продавали своїх дочок через фінансові труднощі, не маючи можливості їх утримувати чи забезпечувати освіту.
9. У гейші відбирали лише гарних, кмітливих і здібних до навчання дівчат. Їх навчали, годували, одягали, а також доручали виконувати хатні обов’язки.
10. Раніше навчання майбутніх гейш починалося з 10 років, а сьогодні — лише з 16. Під час підготовки вони опановують спів, танці, музику, чайні церемонії, ведення бесіди і догляд за зовнішнім виглядом.
11. До втрати цноти майко (учениця-гейша) не вважалася справжньою гейшею. Право першої ночі було дуже цінним, і для цього ретельно вибирали клієнта. Після цієї події майко отримувала статус гейші і могла носити спеціальну зачіску.
12. Нанесення макіяжу для гейші — це справжній ритуал. Червону помаду наносять на половину губ, а білий макіяж на обличчі створює ефект маски, підкреслюючи загадковість і чуттєвість.
13. Найцінніше майно гейші — це її кімоно. У справжньої гейші має бути не менше 22 кімоно, зшитих із найтоншого шовку, кожне з яких коштує кілька тисяч доларів.
14. Після завершення навчання гейша починає працювати самостійно, а її клієнти оплачують час, проведений у її товаристві. Репутація, яку вона створює, має велике значення.
15. Гейша часто має покровителя — «данна», який утримує її і сприяє її популярності. Данна може навіть мати від гейші дітей, про яких він піклується.
16. Однак данна не має права одружитися зі своєю гейшею, оскільки гейші не можуть виходити заміж, поки не покинуть свою професію.
17. Утримувати гейшу — це показник високого соціального статусу для чоловічої еліти, що демонструє їхній смак і розуміння японських ідеалів краси.
18. Мистецтво гейш пережило важкі часи після Другої світової війни, коли Японія опинилася у злиднях, і багато заможних людей зникли.
19. Під час окупації Японії американцями термін «гейша» почав застосовуватися до всіх жінок, які надавали американським солдатам увагу.
20. Незважаючи на труднощі, більшість справжніх гейш змогли зберегти свої традиції і передати їх до сьогоднішнього дня, підтримуючи культурну спадщину Японії.
