Сьогодні симетричність обличчя є одним із важливих критеріїв краси, під який потрапляють як чоловіки, так і жінки. Однак чи справедливий він? Талановитий фотограф із Нью-Йорка Алекс Джон Бек вирішив перевірити, чи справді симетричність здатна робити нас привабливими, створивши проєкт “Дві сторони”. Під час експерименту Алекс робив знімки різних людей, після чого склеював між собою їхні однакові частини обличчя – праву з правою, а ліву з лівою. Давайте подивимося, що у нього вийшло в результаті.
Під час своєї роботи Алекс мав розкрити таємниці симетрії
Експериментом фотограф переслідував одразу дві мети. По-перше, він мав дізнатися, чи дійсно всі красиві обличчя симетричні. По-друге, йому було важливо побачити, як на обличчі відбивається характер конкретної людини в такому ось незвичайному форматі.
Під одним обличчям можуть ховатися дві абсолютно різні людини
Відмінність правого і лівого боків обличчя пояснюється особливостями психології та фізіології. Кожна з них по-різному відображає почуття людини. Лівий бік краще показує емоції та переживання, правий же, як правило, залишається в нейтральному стані.
У деяких випадках ідеальна симетрія має досить моторошний вигляд
Як зізнавався сам фотограф, іноді йому здавалося, що готові роботи зображували не самих учасників експерименту, а їхніх далеких родичів.
У людей із природною симетрією майже не з’являлося жодних відмінностей під час експерименту
Деяких учасників зйомок отриманий результат не на жарт спантеличив і навіть засмутив.
Чим менш симетричні дві половини спочатку, тим сильніше відрізнялися “характери” отриманих “нових” людей
Деякі зовнішні риси проявляються в портретах дуже цікавим способом. Наприклад, у когось стає більш розкритий погляд, у когось кардинально змінюється вираз і навіть овал обличчя.
Фотограф був задоволений отриманим результатом
Алекс спеціально не став прикладати до симетричних знімків моделей оригінали. Він бажав, щоб люди, які оцінювали його проєкт, зосередилися саме на суті експерименту і спробували вловити характер симетричних близнюків.
Експеримент Алекса якоюсь мірою кидає виклик стандартам краси
Тепер у нас є чудова можливість повністю їх переосмислити.
Пропорційність не завжди відповідає за привабливість
Завдяки роботам фотографа, ми переконалися, що “золотий перетин” – не найкращий орієнтир у питаннях людської естетики.
Спочатку Алекс вважав свою затію дурною. Однак його підтримало багато людей, завдяки чому проєкт втілився в життя і набув досить великого розголосу. Ось що він сам говорив про свою ідею:
У всіх нас є ці множинні особистості. Ми намагаємося пояснити те, що у нас всередині, через те, що зовні, використовуючи наші обличчя, наші вирази, наші голоси.
Під час роботи фотограф використовував мінімум обробки, щоб знімки мали максимально природний вигляд
