У людей Середньовіччя насамперед асоціюється з лицарськими турнірами, хрестовими походами, менестрелями та прекрасними дамами. Але Середньовіччя настільки великий період (понад 1 000 років), що він вміщує набагато більше, ніж ці звичні символи. Наприклад, чи знали ви, що сільськогосподарські тварини кілька століть тому були набагато меншими від сучасних?
- Відомо, що в Середні віки люди спали у 2 заходи. Існували 1-й та 2-й сон. Люди засинали ввечері та прокидалися після опівночі на 1–2 години. Займалися господарськими справами, могли відвідати сусідів, а потім знову лягали та спали до ранку.
- Бідняки часто спали в тому ж, у чому ходили вдень. Іншого одягу в них часто не було. Вони могли спати у чому мати народила, але зазвичай це було неможливо через холод, комах та велику кількість людей у приміщенні. Натомість у багатих людей уже з’явився нічний одяг. Крім того, у аристократів були слуги, які готували їх до сну.
- Жінки, як правило, не носили спідньої білизни. Точніше, вони використовували сорочку, яку одягали під сукню. Проте перші бюстгальтери з’явилися у Середньовіччі, і вони дуже нагадували сучасні. Носити їх вважалося дуже непристойним, тому що бюст, підтримуваний бюстгальтером, ставав помітнішим. «Деякі жінки <…> вставляють у свої сукні 2 мішечки за розміром та формою грудей. Щоранку вони вставляють їх у ці мішечки, які при можливості закріплюють стрічкою, що підходить за кольором», — писав лікар французького короля Філіпа Красивого.
- Панталони як нижня білизна були прерогативою чоловіків. Є припущення, що жінки могли одягати щось на зразок трусів під час менструації, щоб утримувати на місці прокладку.
- З «цими днями» середньовічним дамам було справлятися набагато складніше, ніж нам: засобів, які надійно захищали від запаху та виділень, не існувало, їх часто просто маскували. Якщо жінка пахла мускатним горіхом, несла з собою квіти і була одягнена у червону спідницю, оточуючі розуміли, що у неї менструація.
- Середньовіччя прикро називають немитим, але це зовсім несправедливо. У багатьох містах ще тривалий час працювали терми, що залишилися з часів Римської імперії. У XII столітті в Британії на місці таких терм на гроші церкви було збудовано громадські лазні. Громадські комплекси для миття з’являлися по всій Європі разом із зростанням міст. Розраховані були ці купальні заклади на всі класи, тож їх обкладали митом на кшталт млинів та кузень.
- Існували й громадські туалети. У середньовічному Лондоні їх було не менше дюжини, причому один із них розміщувався на Лондонському мосту — головній транспортній артерії, що поєднувала дві половини міста.
- Середньовічних людей часто зображують із жахливими почорнілими зубами, і це помилка. Насправді на той час карієс був дуже рідкісний, тому що в раціоні людей мало солодкого. Однак була інша суттєва проблема – знос зубів. І винен у цьому хліб. Через кам’яні млинові жорна у борошні опинявся пісок, який потім потрапляв у хліб і буквально стирав зубну емаль і дентин.
- Одна з найяскравіших «модних тенденцій» Середньовіччя — взуття з довгим носком. Такі черевики називалися куленами, їх носили як чоловіки, так і жінки, і вони часто ставали епіцентром скандалу та приводом для невдоволення. Деякі люди вважали, що таке взуття «більше схоже на пазурі демона, ніж на прикрасу для чоловіка», а король Едуард IV видав закон про розкіш, який забороняє носити кулени з носком довше 2 дюймів.
- Це взуття було настільки популярне, що стало навіть частиною обладунків. Передбачалося, що у таких латних черевиках боротимуться вершники. Якось після битви на полі було знайдено безліч подібних черевиків із відрубаними носами. Лицарям довелося зробити це, щоб продовжити бій після того, як вони змушені були іти ногами.
- У Середні віки ліжко було показником статусу та великою рідкістю. Часто, коли якийсь герцог чи король вирушав у подорож, його ліжко розбирали та перевозили разом із ним, бо у пункті призначення його просто могло не бути. Але такий відносно комфортний сон могли собі дозволити лише дуже багаті люди.
- Розмір сільськогосподарських тварин у Середньовіччі суттєво відрізнявся від сучасного. Наприклад, дорослий бик був розміром із сьогоднішнє теля. За даними зооархеолога Ідої Грау-Сологестоа, між VIII і XIX століттями н. е. розмір худоби впав до мінімуму. Дослідник пов’язує це з тим, що тваринам фактично самостійно доводилося добувати собі їжу.
- Перед судом могла постати не лише людина, а й тварина. 1474 року півня визнали винним у «неприродному злочині» — несенні яйця, щурі часто отримували суворий лист із проханням покинути приміщення, а 1596 року в Марселі йшов судовий процес над дельфінами.
- Гаргульї на готичних соборах з’явилися не задля краси. Насамперед вони виконували функцію ринви. На це натякає вже саме французьке слово gargouille. Перша його частина garg- споріднена з пізньолатинським дієсловом gargarizare — «полоскати». Другий корінь є варіацією слова gueule (ст.-фр. goule, від лат. gula) – «глотка».
- Одним із найпопулярніших видів дозвілля у середньовічній Європі був футбол. У ньому брало участь необмежена кількість гравців і було дуже мало правил, тому улюблена багатьма гра часто шкодила як людям, так і майну. Скарги лондонських торговців призвели до того, що король Англії Едуард II у 1314 році заборонив футбол у британській столиці. Причина заборони звучала так: «…У місті великий шум, викликаний миготінням великих м’ячів, через які може виникнути багато лих». Порушення указу загрожувало в’язницею.
