Шотландський лікар на ім’я Ендрю Юр має численні інші досягнення, але славу йому принесли чотири експерименти над трупом Метью Клайдесдейла. Сталося це 4 листопада 1818 року. Юр був не єдиним у своєму прагненні оживити труп за допомогою електрики: на той час багато вчених були натхненні ідеєю того, що електрика могла б повернути тіло до життя. Ці експерименти жахали та захоплювали багатьох сучасників Юра та Шеллі.
Електрика на той час вважалася «квінтесенцією життя», що спонукало вчених використовувати її для того, щоб повернути до життя людське тіло.
З давніх-давен вчені намагалися осягнути загадку життя. У свій час вони думали, що електрика могла стати тією самою «іскрою», що дає життя. Таке розуміння багато в чому вплинуло те, що релігія поступово починала втрачати своє значення, а люди дивилися на світ переважно через призму науки. А якщо перестали вірити в Бога, значить настав час шукати джерело зародження життя в іншому місці.
Спочатку вчені ставили досліди на тваринах, включаючи жаб і кошенят.
Процес, у результаті якого м’язи починають рухатися під впливом електричного струму, називається гальванізмом. Свою назву він отримав від людини, яка вперше продемонструвала його — Луїджі Гальвані. Для своїх дослідів цей учений використав жаб. Були й ті, хто використовував кошенят. Живодери обезголовлювали здорових кошенят і змушували їх тіла рухатися під дією електрики. Дехто навіть експериментував з великою рогатою худобою.
Завдяки одному закону у вчених з’явився шанс використовувати людські останки для своїх експериментів.
У 1751 році у Англії вийшов закон, яким тіла людей, страчених за вбивство, дозволяли використовувати для наукових експериментів. Цей закон мав безліч переваг. По-перше, анатомам вкрай не вистачало тіл, і вони могли отримати більше матеріалу для досліджень, а, по-друге, це вважалося додатковим покаранням для злочинців, адже вважалося, що якщо розрізати тіло, то шанси воскреснути у потойбічному житті зменшувалися.
Юр теж використав тіло страченого вбивці для створення свого чудовиська Франкенштейна.
У серпні 1818 року п’яний Меттью Клайдсдейл убив свого товариша по шахті — 80-річного старого — киркою для вугілля. Чоловіка засудили до страти через повішення. Після цього його тіло опинилося на експериментальному столі, а вчений спробував повернути його до життя.
Ендрю Юр не мав досвіду у поводженні з електрикою, але справжнього вченого не зупинити.
Юр був професором хімії, і дуже хорошим. Однак у галузі електрики в нього досвіду не було. Втім, він багато чим цікавився, а під час підготовки до експерименту навіть працював помічником у професора анатомії Джеймса Джеффрі.
В результаті експерименту труп моторошно рухався протягом години. Дехто з аудиторії навіть втратив свідомість.
Юр посилав електричний струм до надрізів у кінчиках пальців, стегнах, шиї та п’ятах. Внаслідок цього вчений зміг змусити діафрагму трупа підніматися і опускатися, ніби він3у дихає, а ще він робив так, щоб труп вказував пальцем на присутніх. Багато хто з очевидців не на жарт злякався, а один навіть втратив свідомість. Також, за словами Юра, на обличчі вбивці змінювалися вирази гніву, жаху, розпачу та болю.
Успіх експерименту розглядався б як щось погане.
І це зрозуміло, адже в цьому випадку він повернув би до життя вбивцю. Проте з цим мало що можна було вдіяти — адже законослухняні громадяни не дуже охоче заповідали свої тіла науці. Загалом, навряд чи Юр втратив сон, коли експеримент не вдався. Що ж до критики його техніки, він заявив, що експеримент не вдався тому, що Клайдсдейл помер насильницькою смертю.
Незважаючи на невдачу, Юр нажився на експерименті.
Нехай він і не зібрав жодних корисних даних у результаті експерименту, дещо Юр таки отримав: він написав і продав памфлет із результатами дослідження.
До речі, роман «Франкенштейн» Мері Шеллі побачив світ того ж року.
Того ж 1818 року, коли Юр провів свій експеримент, був опублікований «Франкенштейн» Мері Шеллі. Однак це, ймовірно, лише збіг, адже багато вчених тоді експериментували з гальванізмом. Незважаючи на драматичність сюжету, роман загалом описує те, що відбувалося на той час у колах учених.
Невдовзі експерименти з людськими трупами вийшли із моди.
Незважаючи на ажіотаж навколо гальванізму спочатку, незабаром суспільство змінило своє ставлення до подібних експериментів. Вони вийшли з моди, дехто навіть припустив, що за вдачею вони були сатанинськими. Втім, Юр ще довго читав лекції на тему свого досвіду з гальванізмом.
