Сама назва знаменитої роботи Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря» несе сакральне значення. Справді, багато полотен Леонардо овіяно ореолом загадковості. І у «Таємній вечері», як і в багатьох інших роботах художника, простежується багато символізму та прихованих послань.
Нещодавно було завершено реставрацію легендарного творіння. Завдяки цьому вдалося дізнатися чимало цікавих фактів, пов’язаних із історією картини. Сенс її досі не зовсім зрозумілий. З приводу прихованого посилу «Таємної вечері» народжуються нові здогади.
Леонардо да Вінчі — одна з найзагадковіших особистостей історії образотворчого мистецтва. Одні практично зараховують художника до лику святих і пишуть йому хвалебні оди, інші, навпаки, вважають його богохульником, який продав душу дияволові. Але при цьому ніхто не сумнівається у геніальності великого італійця.
Історія створення картини
Насилу віриться, але монументальний розпис «Таємна вечеря» було зроблено в 1495 році на замовлення міланського герцога Людовико Сфорца. Незважаючи на те, що правитель славився своєю розпусною вдачею, у нього була дуже скромна і благочестива дружина Беатріче, яку він, варто відзначити, дуже поважав і шанував.
Але, на жаль, справжня сила його любові проявилася лише тоді, коли його дружина раптово померла. Скорбота герцога була настільки велика, що він 15 днів не виходив зі своїх покоїв, а коли вийшов, то насамперед замовив Леонардо да Вінчі фреску, про яку колись просила його покійна дружина, і назавжди поставив крапку у своєму розгульному способі життя.
Свій унікальний витвір художник завершив у 1498 році. Розміри розпису становили 880 на 460 сантиметрів. Найкраще «Таємну вечерю» можна розглянути, якщо відійти на 9 метрів убік і піднятися на 3,5 метри нагору. Створюючи картину, Леонардо користувався яєчною темперою, що згодом зіграло з фрескою злий жарт.
Полотно почало руйнуватися вже через 20 років після створення.
Знаменита фреска розташована на одній із стін трапезної в церкві Санта-Марія-делле-Граціє в Мілані. Якщо вірити мистецтвознавцям, художник спеціально зобразив на картині такий самий стіл і посуд, якими користувалися на той момент у церкві. За допомогою цього нехитрого прийому він намагався показати, що Ісус та Юда (Добро і Зло) знаходяться набагато ближче, ніж ми думаємо.
Цікаві факти
1. Обличчя апостолів, зображених на полотні, неодноразово ставали предметом суперечок. Судячи з написів на репродукції полотна, що зберігається в Лугано, це (зліва направо) Варфоломій, Яків-молодший, Андрій, Юда, Петро, Іоанн, Фома, Яків-старший, Пилип, Матвій, Тадей та Симон.
2. Багато істориків вважають, що на розписі зображено євхаристію (причастя), оскільки Ісус Христос обома руками вказує на стіл з вином і хлібом. Щоправда, є й альтернативна версія. Про неї йтиметься нижче…
3. Багато хто ще зі шкільного курсу знає історію про те, що найскладніше да Вінчі далися образи Ісуса та Юди. Спочатку художник планував зробити їх втіленням добра і зла і довго не міг знайти людей, які послужили б моделями для створення його шедевра.
Одного разу італієць під час служби в церкві побачив у хорі юнака, настільки одухотвореного і чистого, що не залишалося сумніву: ось воно — втілення Ісуса для його «Таємної вечері».
Останнім персонажем, прототип якого художнику не вдавалося знайти, був Іуда. Так Вінчі годинами тинявся вузькими італійськими вуличками в пошуках відповідної моделі. І ось через 3 роки митець знайшов те, що шукав. У канаві валявся пиятик, який уже давно перебував на краю соціуму. Художник наказав привести п’яницю до його майстерні. Чоловік практично не тримався на ногах і слабо розумів, куди він взагалі потрапив.
Після того як образ Юди був завершений, п’яниця підійшов до картини і зізнався, що десь її раніше бачив. На подив автора чоловік відповів, що три роки тому він був зовсім іншою людиною — співав у церковному хорі та вів праведний спосіб життя. Саме тоді до нього підійшов якийсь художник із пропозицією написати з нього Христа.
Так, за припущеннями істориків, для образів Ісуса та Юди позувала одна і та сама людина в різні періоди свого життя. Цей факт служить метафорою, показуючи, що добро і зло йдуть пліч-о-пліч і між ними дуже тонка грань.
4. Найспірнішим вважається думка про те, що праворуч від Ісуса Христа сидить зовсім не чоловік, а не хто інший, як Марія Магдалина. Її місце розташування вказує на те, що вона була законною дружиною Ісуса. З силуетів Марії Магдалини та Ісуса утворюється буква М. Нібито вона означає слово matrimonio, яке перекладається як «шлюб».
5. На думку вчених, незвичайне розташування учнів на полотні не випадкове. Мовляв, Леонардо да Вінчі розмістив людей за знаками зодіаку. Згідно з цією легендою, Ісус був Козерогом, а його кохана Марія Магдалина – Дівою.
6. Не можна не згадати той факт, що під час Другої світової війни внаслідок влучання снаряда в будівлю церкви було зруйновано практично все, крім стіни, на якій зображено фреску.
А до цього 1566 року місцеві ченці проробили у стіні із зображенням «Таємної вечері» двері, які «відрізали» ноги персонажам фрески. Трохи згодом над головою Спасителя повісили міланський герб. А наприкінці ХVII століття з трапезної зовсім зробили стайню.
7. Не менш цікаві міркування людей мистецтва про їжу, зображену на столі. Наприклад, біля Юди Леонардо намалював перекинуту сільничку (яка в усі часи вважалася поганою прикметою), а також порожню тарілку.
8. Існує припущення, що апостол Тадей, який сидить до Христа спиною, — це насправді автопортрет самого да Вінчі. І, враховуючи характер художника та його атеїстичні погляди, ця гіпотеза більш ніж можлива.
