Людина може прожити без кисню три хвилини, без води три дні, а без бджіл чотири роки. В крайньому випадку, так вважав Ейнштейн.
Страхітливі цифри
Цитата вченого з’явилася в 1941 році в журналі «Canadian Bee Journal». З неї випливає, що загибель бджіл для людства буде нічим не краще за глобальну катастрофу – виверження вулкана, падіння метеорита або вибуху великого адронного коллайдера. Результат все одно один.
Тим часом масова загибель бджіл триває. Науковий журнал Nature повідомив, що в південних країнах взимку популяція знизилася на 5%, в центральній Європі на 10-15%, а на Півночі і зовсім на 20%.
Фахівці кажуть, що нинішньої кількості бджіл вже не вистачає для запилення всіх рослин. Не так давно в ООН заявили, що смертність бджіл стає глобальною проблемою.
У чому проблема?
Історія з загибеллю медоносних комах не нова: процес був запущений в середині XX століття, але піку досяг в останні двадцять років. Єдиної причини немає, але головний винуватець знайдений – це людина.
Сільське господарство майже повсюдно перейшло на хімію – азотні добрива, пестициди. Останні не вбивають комах, але, за словами вчених, знижують їх імунітет.
Професор Пітер Нойман розповідає про чуму бджіл – вароатоз, захворювання, яке переносить мікроскопічний кліщ: «Він небезпечний тим, що висмоктує з бджоли всі життєві соки. Це найпоширеніша бджолина хвороба, позбутися від цих кліщів важко, а лікування та виходжування ослаблених комах займає багато часу і рідко призводить до бажаних результатів».
Та й не годиться робочій бджолі хворіти. Пасічники не особливо піклуються про здоров’я членів вулика і продовжують свій бізнес в звичайному ритмі: перевозять колонії бджіл на величезні відстані. У США вулики транспортують з Флориди до Каліфорнії для запилення сільськогосподарських культур. Настільки тривалі поїздки піддають сімейства бджіл колосальному стресу. А це призводить до «синдрому руйнування колоній».
Він був описаний американськими бджолярами в 2006 році. В ході «хвороби» комахи залишають свої колонії, щоб ніколи туди більше не повернутися. Поодинці бджоли не живуть і незабаром гинуть далеко від вуликів. Причина дивної поведінки – хімікати і радіосигнали стільникового зв’язку, які, на думку вчених університету Кобленц-Ландау, зводять крилатих трудівників з розуму.
Що якщо …?
Все ж, що трапиться, якщо бджоли вимруть, або їх популяція скоротиться до критичного рівня? Невже пророцтво Ейнштейна – «немає бджіл – немає запилення – немає їжі – немає людини» – здійсниться?
Треба сказати, що в світі є й інші природні запилювачі – мухи, метелики, птахи, кажани , вітер. Крім того, не всі рослини запилюються бджолами. У минулі часи без них прекрасно обходилася флора Північної Америки та Ірландії. Туди бджіл завезли саме люди.
Але з моменту великих географічних відкриттів в світі відбулися чималі зміни. Зросло населення, зросла і потреба в продуктах.
Сьогодні втрата бджіл, яким ми зобов’язані 1/3 всього врожаю, не може пройти без наслідків. Людство позбудеться не тільки меду.
Видання Times і Business Insider призводять наступний ланцюжок, посилаючись на думку експертів: чим більша смертність серед комах, тим швидше бджільництво стане невигідним. Люди почнуть відмовлятися від свого ремесла, і лякаюча статистика лише погіршиться. Так як від бджіл залежить велика частина врожаю, людству доведеться «затягнути паски» – прилавки з їжею спорожніють, ціни на продукти, що залишилися підскочать до небес. Розпочнеться голод. І не варто сподіватися на інші складові нашого денного раціону. Так як зникне частина рослин, худоба теж позбутися їжі, а значить, буде дефіцит молока, сирів, йогуртів і, в кінцевому підсумку, яловичини. Загалом, як не крути, світ без бджіл не зможе дозволити собі нинішню популяцію людей.
На тлі цього у людей також з’являться проблеми з одягом. Серед іншого бджоли запилюють бавовну. Загалом, з бірками «100%, 50%, 5% бавовни» доведеться попрощатися і перейти на поліестер або шкіри.
Дієта майбутнього
Все ж у людини залишиться надія. Нас не покине свиня, яка не залежить від крилатих трудівників. Трохи скоротяться, але не зникнуть запаси деяких основних продуктів харчування – зернових культур, рису, які запилюються вітром.
Людина знайде інший порятунок там, де колись зародилося життя – в океані. На популяцію риб саме зникнення бджіл не вплине, але якщо люди візьмуться за справу з притаманною їм ненаситністю, морські мешканці незабаром повторять долю комах.
Альтернативи
Одночасно з пошуком рішення, як зупинити зростання смертності бджіл, вчені підшукують їм заміну. Перший кандидат – джміль. Він теж збирає мед, тільки не такий смачний як у бджіл. Джмелиний мед нагадує цукровий сироп, а ще його мало. Для порівняння – після медозбору з двох бджолиних сімей відкачали 34 кг меду, а джмелиний вибирали за допомогою очної піпетки (48 г).
Але як запильник джміль давно себе показав. Наприклад, в деяких районах Сибіру сільське господарство давно перейшло на них. Агроном Людмила Чупіна стверджує, що «джмелі трудолюбивіші своїх родичів і їх дешевше утримувати». Одна проблема: вони теж вимирають.
Другий потенційний замінник бджіл – людина. Автори дослідження «Світ без бджіл» Бенджамін Елісон і Брайан Мак Коллума занурюють читача в світ, де люди навчилися жити без медоносних. Це не Земля 2070 року, а сучасна провінція Китаю Сичуань. Бджоли там перевелися років двадцять тому, через уже згаданіпестициди. Проте регіон залишається найбільшим експортером груш, які в усьому світі запилюються бджолами, а тут людьми. Робочі вручну запилюють квіти. Незручно, затратно, але це працює.
Ще один кандидат – робот-бджола. Згідно Guardian, розробкою нового помічника сьогодні займаються інженери Гарварда. Вже винайдені експериментальні моделі. Роботи крилами повторюють рухи бджоли і таким чином запилюють рослини. За словами вчених, одне десятиліття відділяє їх від завершення проекту.
І все-таки світу необхідні бджоли. Колись 65 мільйонів років тому природа назавжди викреслила з «книги життя» динозаврів, але бджіл залишила. Точніше, за словами біолога Сандри Рехан з Університету Нью-Гемпшира, після повного вимирання вони відродилися заново. Можливо, вони переживуть і людство.
