11 літературних лиходійок і лиходіїв, образи яких створили з людей, які дійсно існували

11 літературних лиходійок і лиходіїв, образи яких створили з людей, які дійсно існували

МистецтвоЦікавинки

Не секрет, що багато авторів звертаються до реальних подій або особистей, коли працюють над характерами персонажів. Але далеко не всі читачі знають, з кого списані навіть найпопулярніші книжкові лиходії. А прототипи були у Долорес Амбридж, Ганнібала Лектера і навіть професора Моріарті.

У добірці згадані ключові літературні лиходії і лиходійки та знайдено реальних людей, які надихнули авторів на їх створення.

Ірен Адлер ( «Пригоди Шерлока Холмса», Артур Конан Дойл)

© Sherlock Holmes / Warner Bros. Pictures, © Southworth & Hawes / WikiMedia Commons

Прообразами фатальної Ірен Адлер вважаються кілька сучасниць Дойла. Одна з найвідоміших – ірландка Лола Монтес. Вона була танцівницею і фавориткою короля Баварії Людвіга I. Як і Ірен Адлер, Монтес використовувала любов короля в особистих інтересах і мала дуже великий вплив на національну політику Баварії.

Людвіг I обсипав Лолу грошима, подарував палац, розпустив уряд, який не хотів давати їй баварське громадянство. Король навіть наділив їй титулом графині. Але місцеві жителі були незадоволені цим рішенням, тому що Лола була великою скандалісткою. Незабаром вона так усіх довела, що була вигнана з Баварії, а пізніше і зовсім оголошена в розшук.

Віто Корлеоне ( «Хрещений батько», Маріо П’юзо)

© The Godfather / Paramount Pictures, © Al Aumuller / WikiMedia Commons, © Phil Stanziola / WikiMedia Commons

Віто Корлеоне – голова одного з наймогутніших мафіозних кланів. В його образі помітні риси двох реальних представників кримінального світу: Френка Костелло і Віто Дженовезе.

Костелло називали «прем’єр-міністром злочинного світу». В кінці 1930-х років він був дуже впливовим босом мафії в США. Костелло і Корлеоне схожі тим, що обидва прагнули зміцнити вплив, впроваджуючи своїх людей в політичні структури.

З 1957-го по 1959-й Дженовезе був відомий як “Бос Босів”. Так, сицилійська і американська мафії називали голову найвпливовішої мафіозної сім’ї. Дженовезе, як і головний герой «Хрещеного батька», після замаху передав кермо влади синові.

Віконт де Вальмон ( «Небезпечні зв’язки», П’єр Шодерло де Лакло)

© Valmont / Renn Productions, © Georges Rouget / WikiMedia Commons

Герой французького роману – аморальний віконт де Вальмон. У нього жахлива репутація фатального спокусника невинних дам. Для нього жінка – це трофей, який треба завоювати, а потім залишити на дорозі життя. Прообразом Вальмона послужив віконт Олександр де Богарне, перший чоловік Жозефіни Богарне, яка потім стала дружиною Наполеона.

Ганнібал Лектер ( «Мовчання ягнят», Томас Гарріс)

© The Silence of the Lambs / Orion Pictures, © wikipedia

Тільки в 2013 році Гарріс розповів, хто надихнув його на створення розважливого серійного вбивці. Прообразом виявився тюремний лікар з мексиканського міста Монтеррей. Гарріс не розкрив журналістам прізвище цієї людини, він називав його вигаданим ім’ям – доктор Саласар.

Репортери відстежили місцезнаходження доктора Саласара. Так, світ дізнався ім’я Альфредо Баллі Тревіно. Його підозрювали в розправі над декількома автостопщиками на початку 1960-х років. Доктора засудили до смертної кари, але вирок пом’якшили. Альфредо Тревіно звільнився через 20 років в 1981 році, і продовжував працювати лікарем під жорстким наглядом аж до 2009 року.

Інспектор Жавер ( «Знедолені», Віктор Гюго)

© Les Misérables / Universal Pictures, © Achille Devéria / WikiMedia Commons

Безжальний і одержимий детектив Жавер протягом довгих років не давав спокійно жити втікачу каторжнику Жану Вальжану. Віктор Гюго при створенні цього образу звернувся до фігури Ежена Франсуа Відока – засновника французького кримінального розшуку. До речі, Відок став і прообразом Жана Вальжана. Справа в тому, що Відок – колишній злочинець, який в підсумку став знаменитим детективом.

Історія його життя надихала багатьох письменників, у тому числі Едгара По. Наприклад, в новелі «Вбивство на вулиці Морг» безпосередньо згадується ім’я Відока.

Великий Брат ( «1984», Джордж Оруелл)

© Nineteen Eighty-Four / Atlantic Releasing, © Yousuf Karash / WikiMedia Commons

Існує чимало версій з приводу того, хто ж є прототипом одноосібного лідера держави Океанія. Одна з теорій свідчить, що прообразом Великого Брата став Брендан Брекен. До 1945 року він був міністром інформації Великобританії, а Оруелл працював під його керівництвом на Бі-бі-сі.

Співробітники Брекена між собою називали його за ініціалами – Б.Б., які безпосередньо пов’язані з ім’ям Великого Брата. Ще одним доказом є те, що Оруелл обурювався цензурою, яка була в країні через війну. Також, його дратувала необхідність маніпулювати інформацією. На думку Оруелла, ці речі виходили від самого міністра.

Долорес Амбридж ( «Гаррі Поттер і Орден Фенікса», Джоан Роулінг)

© Harry Potter and the Order of the Phoenix / Warner Bros. Pictures

Роулінг зізналася, що джерелом для образу Амбридж була її викладачка. Конкретне ім’я письменниця не назвала, але зазначила, що вони відразу не порозумілися: «Я не можу пояснити, чому ми з нею перейнялися такою раптовою, щирою і (принаймні з мого боку) підсвідомою ненавистю один до одного».

Автор запозичила у неї, хоча і сильно перебільшила, пристрасть до нудотної манери одягатися, і уточнила, що у цієї жінки вона ніколи не помічала садистських нахилів, які були у Амбридж.

Ебенізер Скрудж ( «Різдвяна пісня в прозі», Чарльз Діккенс)

© A Christmas Carol / Walt Disney Pictures, © Public Domain / WikiMedia Commons, © Verner & Bond / WikiMedia Commons

Є різні версії, ким же надихнувся Діккенс, коли створював образ Скруджа. Одні дослідники припускають, що прототипом був Джеммі Вуд. Ця людина була власником Глостерського старого банку і одним з перших мільйонерів Британії. Вуд славився серед сучасників своєю скупістю.

Інші ж вважають, що потрібно спиратися на листи самого Діккенса. Автор в листуванні з Джорджем Холсвортом згадує знаменитого британського скнару Джона Елвза. До речі, Джон Ліч (ілюстратор Діккенса) зобразив Скруджа зовні дуже схожим на цього самого Елвза.

Міледі Вінтер ( «Три мушкетери», Олександр Дюма)

© The Three Musketeers / Summit Entertainment, © Adriaan Hanneman / WikiMedia Commons

Прототипом лиходійки і шпигунки кардинала Рішельє стала відома історична особистість – Люсі Хей. Вона була придворною дамою і брала участь в політичних інтригах, коли в Англії йшла громадянська війна. Люсі Хей намагалася зіпсувати життя англійцям, тому що була коханкою герцога Бекінгема, а він її кинув. З почуття ревнощів і помсти вона стала працювати на Рішельє.

Стара Шапокляк ( «Крокодил Гена і його друзі», Едуард Успенський)

© Крокодил Гена / Союзмультфільм

В одному з інтерв’ю Успенський зізнався, що на створення Шапокляк його надихнула перша дружина на ім’я Римма. Успенський говорив про неї так: «Дама шкідлива в усіх відношеннях. Зараз тільки дивуюся, як нам вдалося прожити разом 18 років! Хоча, якщо вже бути чесним до кінця, Шапокляк має і мої риси. Характер у мене теж не ангельський ».

Професор Моріарті ( «Пригоди Шерлока Холмса», Артур Конан Дойл)

© Sherlock / BBC, © Public Domain / WikiMedia Commons, © Harris & Ewing / WikiMedia Commons

Геній кримінального світу і головний ворог Шерлока Холмса був частково списаний з реальних людей – Адама Ворта і Саймона Ньюкома.

Адам Ворт – американський злочинець, якого один з детективів Скотленд-Ярду називав Наполеоном злочинного світу. Так само називав Моріарті і Дойл. Ворт грабував банки і магазини, а потім створив власну кримінальну мережу.

Саймон Ньюком – американський астроном, математик і економіст, неймовірно розумна людина. Його називали різнобічним генієм, який володіє математичним даром. Однак Ньюком мав репутацію злісної людини, яка явно прагне зруйнувати кар’єру вчених-конкурентів.

Джерело

Вам буде цікаво